Справа № 2-1813/10

                                                                   ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року               Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді Агєєвої Л. І., при секретарі Черно А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області, ОР ДПС УДАІ м. Миколаєва в особі інспектора Олисько Андрія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

    19.11.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області, ОР ДПС УДАІ м. Миколаєва в особі інспектора Олисько А. В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн., мотивуючи тим, що працівником ДАІ було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що є безпідставним і порушило його права.

    В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

    Представник відділу УДАІ УМВС України в Миколаївській області та інспектор Олисько А. В. в судове засідання не з’явилися, причину неявки суду не повідомили, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином у зв’язку з чим справа розглядалась відповідно до вимог ст. 128 КАС України.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягаю задоволенню, виходячи з наступного:

16 червня 2009 року об 12-58 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106» д. н. ВЕ 6739 АО по вул. Комсомольська на перехресті з вул. Чигрина в м. Миколаєві, для надання переваги у русі не зупинив транспортний засіб перед дорожнім знаком 5.62 «місце зупинки», при ввімкнутому забороняю чому сигналу світлофора, чим порушив п. 8.10, 16.3 ПДР, про що було винесено постанову ВЕ № 115646 від 16.06.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн.

Відповідно до ст. 288 ч. 1 п. 3 КпАП України постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в районний суд у порядку, визначеному КАС України.

Судом встановлено, що у якості доказу вини ОСОБА_1 до суду була надана постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 115646 від 16.06.2009 року та копії фотографій, зафіксовані спеціальним приладом візуальної фіксації «Візир», серійний номер 0711224, будь-які інші докази відсутні.

Крім того, із наданих до суду фотографій суд не вбачає, що ОСОБА_1 скоїв  адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 14-1 КУпАП у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники)  транспортних засобів.  

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних|телекомунікаційних| системах", інформація, яка є|з'являється| власністю держави, або інформація з|із| обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана|одержувати| за допомогою "Візира") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з|із| підтвердженою відповідністю. Тобто|цебто|, перед застосуванням|вживанням| на території України "Візир" повинен був пройти|минати| державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.

Як вбачається із матеріалів справи прилад "Візир" не є|з'являється| автоматичним засобом|коштом| фото|фото-матеріалу| або відеофіксації, оскільки він знаходиться|перебуває| у співробітника ДАІ, управляється їм безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, такі як швидкість, об'єкт зйомки, його режими і т. п).

Крім того, суду не надано експертного висновку|висновку| або сертифікату відповідності приладу "Візир", тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.    

    Отже, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 115646 від 16.06.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт скоєння правопорушення.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, суд -

                                                                  П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 115646 від 16.06.2009  року відносно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн.

    Постанова  набуває законної сили через 10 днів після її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського в апеляційного адміністративного суду  через місцевий суд в порядку визначеному ст. 186 КАС України.

    Суддя:                                                                                            Л. І. Агєєва