Справа №2-1237/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 березня 2007 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Затолочного B.C.,

при секретарі Ходюк О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання права власності на автомобіль, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про визнання права власності на автомобіль.

Позов, на задоволенні якого в судовому засіданні наполягав позивач, обґрунтовуються тим, що позивач уклав з відповідачем ОСОБА_3. усний договір купівлі-продажу автомобіля.

На виконання умов укладеного договору позивач передав відповідачу ОСОБА_3. гроші, а той в свою чергу передав позивачу автомобіль.

За усною домовленістю позивача з відповідачами останні мали здійснити нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу автомобіля та оформлення реєстрації в органах ДАІ.

В підтвердження намірів щодо передачі права власності на автомобіль відповідач ОСОБА_3. уповноважив позивача та відповідача ОСОБА_2. користуватися та розпоряджатися транспортним засобом, про що видав нотаріально посвідчену довіреність.

Відповідачі від виконання своїх зобов'язань щодо нотаріального оформлення договору купівлі-продажу та реєстрації автомобіля в органах ДАІ ухилилися.

Тому позивач просить визнати за ним право власності на автомобіль, який він придбав у відповідача ОСОБА_3. та зобов'язати відповідача ОСОБА_2. здійснити реєстрацію автомобіля в органах ДАІ.

Відповідач ОСОБА_2. позов визнала повністю, що підтвердила в листі на ім'я суду, в якому також просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3. викликався до суду в порядку частини 9 статті 74 ЦПК України, проте в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, заперечень проти позову не надав.

Тому справа розглядалася в порядку заочного провадження.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, 2 березня 2005 року між ОСОБА_3та ОСОБА_1було укладено усний договір купівлі-продажу автомобіля AUDI А4 QUATTIRO кузов WAU НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску (надалі за текстом - автомобіль).

Згідно дослідженої судом та розписки ОСОБА_3. передав, а ОСОБА_1. прийняв автомобіль.

Під час передачі автомобіля відповідно розписки ОСОБА_1. було передано ОСОБА_3. в оплату вартості автомобіля кошти у еквіваленті 23 000 доларів США.

На момент укладення договору зазначений автомобіль не перебував під забороною для відчуження.

Відповідно заяви ОСОБА_4, засвідченої 02.03.2005 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5., було надано згоду ОСОБА_3. на розпорядження, продаж, здачу в оренду, обмін автомобіля.

Позивач, Відповідач ОСОБА_3. та Відповідач ОСОБА_2. домовились про подальше нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу автомобіля.

У підтвердження своїх намірів щодо передачі права власності на автомобіль ОСОБА_3. уповноважив Позивача та Відповідача ОСОБА_2. користуватися, а також розпоряджатися від свого імені (продати, обміняти, здати в оренду, зняти з обліку в органах ДАІ або поставити на облік) вказаним автомобілем, про що свідчить довіреність від 2 березня 2005 року, посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Згідно ст. 208 Цивільного кодексу України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян належить вчиняти у письмовій формі.

Стаття 209 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Як встановлено в беззаперечному порядку, позивач домовлявся з Відповідачем 1 ОСОБА_2щодо нотаріального оформлення договору купівлі-продажу автомобіля з нотаріальним посвідченням, але і ОСОБА_2. і ОСОБА_3., в подальшому, ухилились від зазначених дій.

Статтею 220 Цивільного кодексу України передбачено, що коли сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Крім того, згідно з ч. ч. 2-4 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 2 Закону України «Про власність» право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.

Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

Власність в Україні існує в різних формах. Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту.

Статтею 4 Закону України «Про власність» передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав,

Крім того, статтями 48, 49 цього ж Закону передбачається, що Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.

У відповідності до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно).

Стаття 321 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може- бути позбавлена права власності -або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до Конституції України та ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Власнику належать права володіння, користування і розпорядження майном. Згідно п. 3 ст. 319 ЦК України, всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення їх прав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином вищезазначені норми дають правові підстави визнати правомірними твердження позивача про те, що дії відповідачів щодо ухилення від нотаріального посвідчення факту укладення договору купівлі-продажу автомобіля згідно законодавства України об'єктивно зачіпає особисті майнові права позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 208, 209, 220, 316, 318, 319, 321, 328, 639 ЦК України, ст.. ст.. 2, 4, 48, 49 Закону України «Про власність», ст.. 124 Конституції України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання права власності на автомобіль задовольнити повністю.

Визнати за позивачем, ОСОБА_1право власності на автомобіль моделі AUDI A4 QUATTRO кузов WAU НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску.

Зобов'язати відповідача, ОСОБА_2здійснити реєстрацію автомобіля AUDI A4 QUATTRO кузов WAU НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску в органах державної автомобільної інспекції УМВС України.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.