Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #84717148

Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 2-4151/06

провадження № 61-17699св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю., від 10 вересня 2019 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_2 , у якому просила суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а саме те, що

ОСОБА_2 є сестрою ОСОБА_4 , визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,24 га

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належало по 1/2 частині житлового будинку

АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_4 отримав

у власність земельну ділянку площею 2,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його дружина ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3

Позивач вказувала, що її мати та сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_2 відмовилась від спадщини на її користь.

Зазначила, що вона з матір`ю прийняли спадщину шляхом фактичного вступу

в управління і володіння майном, поховали ОСОБА_4 , однак, у зв`язку з відсутністю свідоцтва про народження та свідоцтва про право власності

на спадковий житловий будинок, їй було відмовлено у видачі свідоцтва

про право на спадщину.

Справа розглядалася в судах неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт, що має юридичне значення та визнано, що ОСОБА_4 є братом ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності

на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,24 га на території Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності

на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач

не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ,

а відповідні вимоги останньої визнані судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2006 року закрито.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки оскаржуваним рішенням права ОСОБА_3 як спадкоємця

ОСОБА_4 не вирішувались, апеляційне провадження за її апеляційною скаргою підлягає закриттю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції

при ухваленні судового рішення дійшов помилкового висновку про те,

що ОСОБА_3 не є прямим спадкоємцем ОСОБА_4 , оскільки рішення суду, яке б підтверджувало, що заявник, будучи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , проживала однією сім`єю з ОСОБА_4

не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, відсутнє.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

13 листопада 2019 року справа передана судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Житловий будинок АДРЕСА_1 згідно зі свідоцтвом про право власності, виданим виконавчим комітетом Харківської районної ради

20 лютого 1991 року, був зареєстрований за ОСОБА_4 , який

з 25 вересня 1954 року перебував у зареєстрованому шлюбі

з ОСОБА_5

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_4

помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Племінницею та спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є

ОСОБА_3 , а спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 - позивач у справі ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 липня

2006 року було визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 2, 24 га на території Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті

ОСОБА_5 .

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не є прямим спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 та відсутнє рішення суду на підтвердження того, що ОСОБА_3 , будучи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини після його смерті.

Постановою державного нотаріуса Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Омельницькою Н. В. від 20 жовтня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право

на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з частиною першою статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статі 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 297 ЦПК України, 2004 року, сторони

та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі

у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до статей 17, 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

Частиною третьою статті 352 ЦПК Українипередбачено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального права, слід дійти висновку, що право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд не надав належної оцінки усім доводам апеляційної скарги щодо впливу оскарженого рішення місцевого суду на права заявника, не взяв до уваги, що ОСОБА_3 , яка не брала участь у справі під час її розгляду судом першої інстанції, була співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , а також в передбачений законом строк 03 серпня 2006 року звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , посилалась на постанову державного нотаріуса Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Омельницької Н. В. від 20 жовтня 2016 року, не перевірив підстави відмови ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та не врахував, що така відмова не може достеменно свідчити про те, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 .

Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що ухвала Апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2016 року, якою було закрито апеляційне провадження з посиланням на те, що суд першої інстанції не вирішував питання про права ОСОБА_3 , була скасована ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року.

Про порушення прав ОСОБА_3 оскарженим рішенням суду першої інстанції свідчить також і рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року, яким апеляційна скарга ОСОБА_3 була розглянута по суті. Зазначене рішення суду апеляційної інстанції було скасовано Верховним Судом (постанова від 20 лютого 2019 року) у зв`язку з тим, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленої про розгляд справи.

Із урахуванням зазначеного, висновок апеляційного суду при проведенні повторного апеляційного розгляду про наявність підстав для закриття апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України, не може вважатись обґрунтованим.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права.

Частиною шостою статті 411 ЦПК Українивстановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу для розгляду до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року скасувати.

Справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович



  • Номер: 22-ц/790/1267/16
  • Опис: за позовом Погребної СВ до Кірсанової ПМ про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності.
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-4151/06
  • Суд: Апеляційний суд Харківської області
  • Суддя: Синельников Євген Володимирович
  • Результати справи: скасовано судове рішення і призначено новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.01.2016
  • Дата етапу: 14.12.2016
  • Номер: 22-ц/790/1485/17
  • Опис: за позовом Погребної СВ до Кірсанової ПМ про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-4151/06
  • Суд: Апеляційний суд Харківської області
  • Суддя: Синельников Євген Володимирович
  • Результати справи: позов (заяву, скаргу) задоволено; Ухвалено нове рішення по суті позовних вимог у зв'язку із:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.01.2017
  • Дата етапу: 20.07.2017
  • Номер: 22-ц/818/2179/19
  • Опис: за позовом Погрібної Світлани Василівни до Кирсанової Парасковії Миколаївни про визнання права власності
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-4151/06
  • Суд: Харківський апеляційний суд
  • Суддя: Синельников Євген Володимирович
  • Результати справи: з інших підстав
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.03.2019
  • Дата етапу: 10.09.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація