Справа № 1-24/2007

ВИРОК                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2007 року

Баранівський районний суд Житомирської області в складі судді Хохлюк Г.О. при секретарі Присяжнкж Л.М. з участю прокурора Пшевлоцького Й.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, в/з, з повною загальною середньою освітою, проживаючого в АДРЕСА_2, непрацюючого, несудимого в силу ст. 89 КК України

за ст. 164 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16.03.2006 року ОСОБА_1 зобов"язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2. на трьох дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 народження та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження в розмірі 55 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 3.03.2006 року і до повноліття дітей, але він після винесення рішення про стягнення аліментів почав злісно ухилятись від їх сплати, роботу належним чином не шукав, добровільно допомоги не надавав, в центр зайнятості за сприянням у працевлаштуванні не звертався, на попередження державного виконавця не реагував, за період з 3.03. 2006 року по 1.06.2006 року, та з 1.09.2006 року по 1.02.2007 року за 7 місяців заборгував 1155 грн.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав вину і пояснив, що на підставі рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16.03.2006 року він зобов"язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2. на трьох дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 народження та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження в розмірі 55 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 3.03.2006 року і до повноліття дітей, але він після винесення рішення про стягнення аліментів почав злісно ухилятись від їх сплати, роботу належним чином не шукав, добровільно допомоги не надавав, в центр зайнятості за сприянням у працевлаштуванні не звертався, на попередження державного виконавця не реагував, за період з 3.03. 2006 року по 1.06.2006 року, та з 1.09.2006 року по 1.02.2007 року за 7 місяців заборгував 1155 грн.

Дослідивши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що вину ОСОБА_1. доведено повністю як його визнанням, так і іншими доказами, а саме: виконавчим листом про стягнення аліментів, довідкою ДВС про борг по аліментам, довідкою з центру зайнятості, попередженнями державного виконавця ( а.с 5-7,) показаннями потерпілої ОСОБА_2., із яких видно, що ОСОБА_1 дійсно після винесення судом рішення про стягнення аліментів почав злісно ухилятись від сплати аліментів, не дивлячись на те, що вони стягнуті в сумі, втричі менше мінімальної, має борг за 7 місяців, який становить 1155 гривень.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1. за ст. 164 ч. 1 КК України, оскільки він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду аліментів на неповнолітніх дітей.

При обранні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного. Обставин, що пом"якшують чи обтяжують покарання, не виявлено.                 

ОСОБА_1 вину визнав, він здоровий, працездатний, аліменти не сплачував на трьох неповнолітніх дітей, не зважаючи на порушення кримінальної справи жодної копійки боргу до цього часу не сплатив,  характеризується посередньо, вироком Баранівського районного суду від

19.04.2004 року він притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 185 ч.1 КК України   на один рік позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, судимість у нього погашена, але це характеризує його як особу, схильну до вчинення злочинів. Прокурор просить обрати ОСОБА_1 покарання у вигляді одного року обмеження волі умовно з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю два роки.

Потерпіла на перший раз не наполягає на суворій мірі покарання.

Підсудний запевнив суд, що найближчим часом сплатить борг по аліментам і в подальшому буде сплачувати аліменти регулярно, просить застосувати до нього ст. 75 КК України.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 може виправитись без відбування покарання, а тому застосовує до нього ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, та призначити йому покарання - один рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1.. від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину та виконає обов"язки, покладені на нього судом.

На підставі ст. 16 КК України покласти на ОСОБА_1. такі обов"язки:

1)      не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально -виконавчої системи;

2)      повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи;

3)      періодично з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1.. до вступу вироку у законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Баранівський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.