Справа №1-84/2010

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня  2010 року             Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді                     Спринчука В.В.,

при секретарі                     Яровій О.В.,

з участю прокурора                       Ратушняка О.О.,

адвоката                         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, буд.№ 43, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, раніше судимого:

-   20.08.2008 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.1 ст.309, ч.1 ст.315, ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.129  КК України, -

в с т а н о в и в :

09.07.2009 року приблизно о 14.00 годин, ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: Вінницький район село Писарівка вулиця Котовського, буд.№ 43, під час сімейної сварки з матір`ю ОСОБА_3, з метою залякування останньої, вихопив з її руки дерев`яну палицю, якою розпочав бити посуд, після чого схопив зі столу кухонний ніж, який приставив до горла потерпілої, при цьому погрожував фізичною розправою та вбивством відносно останньої, які вона сприйняла як такі, що реально загрожують її життю та здоров`ю, а також реально можуть бути приведені у виконання ОСОБА_2

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив дійсність обставин, за яких сталась згадана вище подія, пояснив, що 09.07.2009 року в ході сварки із своєю матір’ю приставив ніж до її горла та погрожував вбивством, розкаявся у вчиненому, просив суд його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 покази дані на досудовому слідстві підтримала, вказала на те, що дійсно 09.07.2009 року в ході сварки із своїм сином, останній  приставив ніж до її горла та погрожував вбивством, і оскільки тривалий час між ними були складні стосунки, потерпіла сприйняла згадану погрозу як реальну. Просила суд ОСОБА_2 суворо не карати, не позбавляти волі, вказала на відсутність з її боку будь – яких претензій до підсудного, оскільки він є її сином.

Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, в зв’язку з відсутністю спору по фактичним обставинам справи, суд визнав недоцільним їх дослідження, обмежившись оглядом письмових доказів, які містять відомості характеризуючі особу підсудного. Підсудному та іншим учасникам судового розгляду роз’яснено, що фактичні обставини, які визнані і не досліджувались в суді не можуть оспорюватись в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, при наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози.

Обираючи підсудному покарання, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст. 372 КПК України)

При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, відповідно до ст.12 КК України, особу винного, те що він раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, негативну характеристику за місцем проживання, неодружений, не працює, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудного судом не встановлено.

Сукупність даних про особу підсудного та обставини вчинення злочину дають суду підстави вважати, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 є покарання у виді арешту на певний строк в межах санкції ч.1 ст.129 КК України.

Крім цього при призначенні покарання слід застосувати положення ст. 71 КК України, частково приєднавши невідбуте покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 20.08.2008 року.

Речові докази по справі – знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на шість місяців.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 20 серпня 2008 року та остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць.

Початок строку покарання рахувати з моменту затримання – з 31 липня 2009 року.

Речові докази – кухонний ніж та дерев`яну палицю, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Вінницького РВ ГУМВС України у Вінницькій області – знищити.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді «тримання під вартою».

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той самий строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя :/підпис/

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: