Справа № 2а-3944/10 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2010 р. м. Саки
Суддя Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим Дахневич О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі АР Крим про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушеного права, визнання дій відповідача неправомірними, спонуку відповідача нарахувати та виплатити недоплачену соціальну державну допомогу,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до управління ПФУ в Сакському районі АРК (далі Управління) про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушеного права, визнання дій відповідача неправомірними, спонуку відповідача нарахувати та виплатити недоплачену соціальну державну допомогу відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Свої вимоги мотивує тим, що він є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, у зв'язку з чим, має право на отримання довічної щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Але у зазначений період Управління виплачувало цю допомогу у меншому розмірі згідно положень Закону України про Державний бюджет на 2007р., незважаючи на визнання деяких його положень неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07р. №6-рп/2007р. Про порушення свого права на отримання соціальної допомоги в належному розмірі стало відомо лише після освітлення у засобах масової інформації цього рішення Конституційного Суду України, у зв'язку з чим, процесуальний строк звернення до суду був пропущений з поважних причин.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та просить задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та заперечення проти позову з тих підстав, що позивач пропустив без поважних причин процесуальний строк звернення до суду із зазначеними позовними вимогами щодо періоду з 1 січня 2007 р. Крім того вважає, що ці вимоги до Управління є безпідставними, оскільки фінансування виплат за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється з державного бюджету України, а не з рахунку Пенсійного фонду України, який використовує свої кошти виключено за цільовим призначенням. На момент звернення позивача до суду законом не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Із змісту ст. 6 Закону не убачається, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел і в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій. Отже відсутні підстави щодо зобов’язання Управління провести перерахунок пенсії і забезпечити її виплату. Крім цього, ст. 41 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни в статтю 6 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195- IV "Про соціальний захист дітей війни». Так, замість пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання, або державної соціальної допомоги, що виплачується дітям війни, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім цього, відповідно до ст. 152 Конституції України, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають законність з дня винесення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Вказана норма закону рішенням Конституційного суду України була визнана неконституційною 22 травня 2008 року. Відповідно, рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року не може бути застосоване відносно періоду з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року. Крім цього, позивачеві нараховується та виплачується надбавка до пенсії як дитині війни на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року.
На підставі ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позов частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 06.10.2009 року , тобто з пропуском процесуального строку. Позивач не надав суду належних доказів факту пропуску звернення до суду за захистом порушеного права за цей період з поважних причин, чим не виконав вимоги ч.1 ст.71 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Суду таких доказів позивачем не надано і при розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що із позовними вимогами щодо періоду з 1 січня 2007 року по 06.10.2008 року позивач звернувся до суду з пропуском процесуального строку.
У зв'язку з цим суд вважає за можливе прийняти до судового розгляду зазначені позовні вимоги лише за період з 06.10.2008 року, тобто в межах процесуального строку, а позов в іншій його частині залишити без задоволення, оскільки згідно з ч. 1 ст.100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмові у задоволенні адміністративного позову.
Стосовно позовної вимоги в частині нарахування допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2008 р. судом встановлено, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, як то визначено абз.1 п.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і підтверджується посвідченням .
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком .
Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. - мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Так ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р. затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність у розмірі з 1 січня - 470 гривні, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
З зазначеного виходить, що починаючи з 2008 р. позивачеві повинна була нараховуватися і виплачуватися державна соціальна допомога у розмірі тридцять відсотків від зазначених сум прожиткового мінімуму щомісяця.
Але статтею 41 (розділ II) Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р. внесені зміни в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04р., згідно яким, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога, що виплачується дітям війни, замість пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. - учасникам війни пенсії або щомісячний довічне грошове утримання або державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи зазначені вимоги законів, Управління з 1 січня 2008 року здійснювало нарахування і виплату позивачу державної соціальної допомоги по статусу «Діти війни» у зазначених розмірах, що встановлено судом з наданого представником відповідача заперечення на позов.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.06р. №10-рп/2008р. ці положення Закону від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції.
Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку про неприпустимість при визначені розміру державної, соціальної допомоги дітям війни виходити з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 р., оскільки відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність; згідно ст. 8 Конституції України - Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами; згідно ст. 8 КАС України - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
На підставі зазначеного вище суд визнає, що позивач має право на отримання довічної щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі тридцять відсотків прожиткового мінімуму відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Проте, зазначене вище рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008р. у справі №1-28/2008р. набрало законної сили 22 травня 2008року.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України - закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що судовому захисту у даній справі підлягають вимоги позивача з урахуванням строку звернення до суду за період з 06.10.2008 року .
Стосовно позовної вимоги позивача в частині нарахування допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2009 року судом встановлено наступне.
З наданого представником відповідача заперечення на позов вбачається, що після набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008р. у справі №1-28/2008р., Управління з 01 січня 2009 року здійснювало нарахування і виплату позивачеві державної соціальної допомоги замість пенсії по статусу «Діти війни» у розмірах, встановлених п.8 постанови КМ України від 28.05.08р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Так, п.8 цієї постанови передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», до пенсії, або щомісячного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48 грн. 10 коп., з 1 липня – 48 грн. 20 коп., з 1 жовтня – 49 грн. 80 коп.
Але, враховуючи вимоги ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд визнає, що починаючи з 01.01.09 р. позивачу повинна була нараховуватися і виплачуватися державна соціальна допомога у розмірі тридцять відсотків від зазначених сум прожиткового мінімуму щомісяця.
Згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.08 р. встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Так, ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р. затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум осіб, що втратили працездатність в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
З зазначеного виходить, що п. 8 цієї постанови Кабінет Міністрів України обмежив державні соціальні гарантії дітям війни. Але ч. 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України - якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням закону, застосовуються відповідні положення Закону, який має вищу юридичну силу.
Крім цього, відповідно до ст. 4 Бюджетного кодексу України, нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є: Конституція України;Бюджетний кодекс України; Закон про Державний бюджет України; інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини; нормативно-правові акти КМУ, прийняті на підставі на виконання Бюджетного кодексу України та інших законів України, передбачених пунктами 3 і 4 ч. 1 цієї статті.
При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», щодо визначення розміру державної соціальної допомоги по статусу «Діти війни» мають пріоритетне значення стосовно нормативно-правових актів КМУ, оскільки положення зазначеної постанови КМ України від 28.05.08р. № 530 суперечать вимогам зазначених Законів і Конституції України.
У зв'язку з цим, а також, враховуючи конституційний принцип про пріоритет законів над підзаконними нормативними актами, суд визнає за необхідне здійснювати з 01.01.09р. позивачеві нарахування державної соціальної допомоги по статусу «Діти війни» у розмірі тридцять відсотків від сум прожиткового мінімуму щомісяця, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.08р.
Аналізуючи зазначене вище, суд визнає протиправними дії Управління по нарахуванню і виплаті позивачу державної соціальної допомоги по статусу «Діти війни» за період з 06.10.2008 р. по 31.12.2008 року і з 01.01.2009р. по 06.10.2009 р. згідно з вимогами ст.41 (розділ II) Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р. і п. 8 Постанови КМУ від 28.05.08р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» тому, що відповідно до вимог п.1.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02р. №8-2 – управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами правління та наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, а також цим Положенням.
Розглядаючи позовну вимогу в частині спонуки Управління здійснити перерахунок суми допомоги відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд дійшов до наступного.
Відповідно до вимог п.1.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02р. №8-2, управління у своїй діяльності керується постановами правління та наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, а також цим Положенням.
Згідно п.2.2 цього Положення - управління відповідно до покладених на нього завдань: своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність регіональному управлінню Фонду; проводить перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій та інших виплат ; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до вимог п. 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженому постановою КМ України від 30.08.99р. N'1596 зведену заявку на кошти, необхідні для виплати пенсій і допомоги, та списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки складають працівники управління Пенсійного фонду України.
На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що перерахунок суми державної соціальної допомоги позивачу по статусу «Діти війни» у розмірі тридцять відсотків від сум прожиткового мінімуму щомісяця зобов'язано здійснити саме управління відповідач.
Судом встановлено, що в період з 22 травня 2008 року по теперішній час Управління ПФ здійснювало виплату позивачу державної соціальної допомоги по статусу «Діти війни» у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р. і постановою КМ України від 28.05.08 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Приймаючи до уваги зазначене вище, суд визнає, що при здійсненні перерахунку суми державної соціальної допомоги позивачу по статусу «Діти війни» у розмірі тридцяти відсотків від сум прожиткового мінімуму щомісяця за період з 06.10.2008 року , управління ПФУ в Сакському районі АРК повинно врахувати ті виплати державної соціальної допомоги, які вже були виплачені позивачу за цей період.
Розглядаючи позовну вимогу в частині спонуки Управління ПФ здійснити виплату не донарахованої суми допомоги відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд встановив наступне.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У відповідності до п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. №121/2001, - однією з основних задач Пенсійного фонду України є ефективне використання коштів Пенсійного фонду України. Згідно п.10 Положення - кошти Пенсійного фонду України використовуються винятково по призначенню і вилученню не підлягають. Реалізація нормативних розпоряджень і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених дохідних частин бюджету Пенсійного фонду України, що, як передбачено п.. 3 Положення, щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ч.5 ст.18 і ч.2 ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - кошти пенсійного фонду України не можуть використовуватися на цілі, що не передбачені даним Законом, перелік яких встановлений ст. 73 Закону.
Так, Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р. і «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.08р. передбачено виділення з державного бюджету асигнувань у відповідній грошовій сумі на виплату пенсій, надбавок тощо, призначених за різними пенсійними програмами.
Але цими Законами не передбачено виділення з Державного бюджету України додаткових асигнувань на погашення заборгованості на виплату не донарахованих сум державної соціальної допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також, згідно з ч.1 ст. 23 Бюджетного Кодексу України будь-які платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
З зазначеного виходить, що у разі стягнення в 2009р. з Управління на користь позивача не донарахованої суми державної соціальної допомоги по статусу «Діти війни» у розмірі тридцять відсотків від сум прожиткового мінімуму, яка склалася за період з 2008 р., будуть порушені права інших громадян, які мають статус «Діти війни», відносно яких з державного бюджету України перераховані кошти на рахунок Управління для виплати в 2009р. державної соціальної допомоги дітям війни.
Але це є неприпустимим через те, що порушить конституційні права цих громадян щодо рівності прав, які закріплені у ст.21 Конституції України.
На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для стягнення з Управління не донарахованої позивачу суми державної соціальної допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог пп.6 п.2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02р. №8-2, на територіальні управління Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо здійснення пенсійних виплат.
Відповідно до вимог постанови КМ України «Про заходи щодо підвищення ефективності управління державними коштами» від 02.11.04р. №1477 Пенсійним фондом України, Державним казначейством України і ВАТ «Державний ощадний банк України» був розроблений Порядок, який передбачає механізм зарахування коштів Пенсійного фонду України на рахунках, що відкриті в Державному казначействі України.
Так згідно п.1.3 цього Порядку - Головне управління ПФУ в АРК і управління ПФУ в містах і районах відкривають в установах Ощадбанку окремі поточні рахунки для зарахування коштів на виплату пенсій. Всі кошти, що надходять на рахунки управлінь в районах по внутрішній платіжній системі перераховуються на рахунок Пенсійного фонду України для подальшого перерозподілу.
Пунктом 3.3 цього Порядку передбачено, що ті кошти, що поступають на витратний рахунок, Пенсійний фонд України розподіляє і направляє на здійснення витрат на виплату пенсій Головним Управлінням ПФУ в АРК.
З цього рахунку Головне Управління ПФУ АРК перераховує всі кошти на витратні рахунки управлінь в містах і районах згідно календарного графіку виплати пенсій (заявкам) у розмірі щорічної потреби, яка в цей же день фінансується на виплату пенсій і надбавок.
Приймаючи до уваги зазначене вище та встановлений судом факт того, що Управління здійснює щомісячно виплати державної соціальної допомоги відповідно по статусу «Діти війни», а також висновок суду про покладення обов'язку на відповідача здійснити перерахунок позивачу суми державної соціальної допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління здійснити виплату цієї не донарахованої суми державної соціальної допомоги відповідно до вимог зазначеної постанови КМ України від 02.11.04р. №1477 і Порядку про механізм зарахування коштів Пенсійного фонду України.
Для цього відповідач повинен: здійснити перерахунок не донарахованої позивачу суми державної соціальної допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; подати відповідну заявку до Пенсійного фонду України через Головне Управління ПФУ в АРК про перерахунок з державного бюджету України на витратний рахунок Управління цієї нарахованої позивачу суми державної соціальної допомоги; після надходження цих коштів виплатити позивачу зазначену заборгованість.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 21, 22, 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04р., ст.ст. 18, 28, 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р., Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р., Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.08р., ст.ст. 4, 23 Бюджетного Кодексу України, п.16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.99р. №1596, постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.08р. N530, постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо підвищення ефективності управління державними коштами» від 02.11.04р. N'1477, Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Указом Президента України від 01.03.01р. №121/2001, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02р. №8-2, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008р., та керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 94, 122, 160-163 КАС України, суддя
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Сакському районі АР Крим по нарахуванню ОСОБА_1 державної соціальної допомоги по статусу «Діти війни» за період з 06.10.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по 06.10.2009 року згідно з вимогами статті 41 (розділ II) Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р. і пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Сакському районі АР Крим здійснити перерахунок та виплату не донарахованої суми державної соціальної допомоги ОСОБА_1 за період з 06.10.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по 06.10.2009 року у розмірі тридцять відсотків прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року.
Позов в іншій його частині залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її ухвалення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: