ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

10 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 280/4380/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Мельника В.В. (доповідач),

                               суддів:  Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,     

за участю секретаря судового засідання  Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу                               Державної служби геології та надр України

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року (головуючий суддя - Сацький Р.В.) в адміністративній справі

за позовом                                         товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОМЕТ1»

до                                                   Державної служби геології та надр України

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог                      Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент»

про                                                   зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОМЕТ1» (далі - Позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби геології та надр України (далі – Відповідач), третя особа Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент», в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища у Апостільському районі Дніпропетровської області;

- зобов`язати відповідача надати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південні частини) Мар`янського родовища у Апостілівському районі Дніпропетровської області;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язанням відповідача подати звіт про його виконання до Запорізького окружного адміністративного суду у строк двадцяти днів з дня набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що 12 липня 2018 року Позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області (вих. № 11/027/18-2 від 11.07.2018), до даної заяви було додано перелік документів, надання яких передбачено Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30 травня 2011 р. №615. Однак, відповідач не надав відповідь стосовно розгляду поданої позивачем заяви, у зв`язку з чим останній звернувся до суду із вказаним позовом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року по справі №280/4380/19 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОМЕТ1» – задоволено у повному обсязі (т. 2, а.с. 200-204).

Відповідач - Державна служба геології та надр України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (т. 2, а.с. 227-237).

В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви Позивача відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином тих обставин, що після опрацювання документів Позивача Відповідачем встановлено наступне: у заяві відсутня інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), вихідна дата, номер згідно з пунктом 8 Порядку; у повідомленні про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, не зазначено реєстраційний номер; у пояснювальній записці та протоколі ДКЗ України від 13.06.2017 №3964 зазначена різна потужність підприємства; протоколом засідання робочої групи Держгеонадр з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин від 22.03.2019 №121 зупинено пункт протоколу засідання Робочої групи від 01.12.2017 №70 щодо схвалення протоколу ДКЗ України від 13.06.2017 №3964 по ділянці Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Відповідач, також зазначив про те, що з урахуванням того, що судом першої інстанції було встановлено, що за результатами розгляду заяви Позивача відповідне рішення по суті заяви прийнято не було, суд першої інстанції мав лише зобов`язати Відповідача розглянути повторно заяву Позивача та прийняти єдине з можливих рішень щодо видачі дозволу або відмови у видачі дозволу, так як останній наділений дискреційними повноваженнями щодо надання оцінки наявності або відсутності в конкретному випадку дозволу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, як законне та обґрунтоване (т. 3, а.с. 12-18).

03 лютого 2020 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Відповідача про перенесення розгляду справи з огляду на велику завантаженість працівників відділу представництва інтересів Держгеонадр в судових органах.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів, з урахуванням думки представника Позивача, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання з огляду на його необґрунтованість та бездоказовість.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року за письмовою заявою Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" залучено до участі в розгляді справи №280/4380/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРРОМЕТ1" до Державної служби геології та надр України про зобов`язання вчинити певні дії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог та надано строк для подання пояснень на апеляційну скаргу до 10 лютого 2020 року.

В судовому засіданні 05 лютого 2020 року колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила у зв`язку з долученням в якості третьої особи ПАТ «Кривий Ріг Цемент» яка не заявляє самостійних вимог відкласти розгляд справи на 10.02.2020 року о 11:30 год. для можливості ознайомлення з матеріалами справи.

10 лютого 2020 року о 09:19 год. на електронну пошту Третього апеляційного адміністративного суду повторно надійшло клопотання Відповідача про перенесення розгляду справи з огляду на велику завантаженість працівників відділу представництва інтересів Держгеонадр в судових органах.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів, з урахуванням думки представника Позивача та представника Третьої особи, кожного окремо, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання з огляду на його необґрунтованість та бездоказовість.

10 лютого 2020 року о 10:20 год. до Третього апеляційного адміністративного суду представником Третьої особи подано заяву про відкладення розгляду справи та надання додаткового строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, з огляду на те, що Третьою особою подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду залишена без руху та строк для усунення недоліків якої спливає лише 13.02.2020 року.

Крім того, в обґрунтування вказаної заяви, представником Третьої особи зазначено про те, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 року було видано представнику за довіреністю 05.02.2020 року, однак з матеріалами справи останній ознайомився лише 06.02.2020 року, у той час як вищезазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції строк для надання пояснень Третьою особою на апеляційну скаргу встановлено до 10.02.2020 року.

Розглянувши вказану заяву колегія суддів, з урахуванням думки представника Позивача та представника Третьої особи, кожного окремо, ухвалила відмовити в задоволенні заяви Третьої особи про відкладення розгляду справи та надання додаткового строку на подання відзиву на апеляційну скаргу з огляду на те, що Кодексом адміністративного судочинства передбачена можливість розгляду апеляційної скарги зацікавленої особи після закінчення апеляційного розгляду справи, що свідчить про відсутність необхідності відкладення розгляду справи за даних обставин.

Крім того, представнику Третьої особи 05.02.2020 року було видано нарочно не лише копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 року про залучення до розгляду справи ПАТ «Кривий Ріг Цемент» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, а і копію апеляційної скарги Державної служби геології та надр України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року по справі №280/4380/19 та копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 року про відкриття апеляційного провадження у справі №280/4380/19, що свідчить про наявність у Третьої особи достатньої кількості часу для підготовки та подання до суду апеляційної інстанції пояснень на апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України до 10.02.2020 року.

Відповідач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи 10 лютого 2020 року в судове засідання свого представника не направив, про причини його неявки суд не сповістив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника Позивача та представника Третьої особи, кожного окремо, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі Відповідача.

В судовому засіданні представник Позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував у повному обсязі.

Представник Третьої особи яка не заявляє самостійних вимог вважав за можливе задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

12 липня 2018 року Позивачем було подано до Державної служби геології та надр України заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області (супровідний лист вих. № 11/027/18-2 від 11.07.2018, вх. № 14253/02/12-18 від 12.07.2018) (т. 1, а.с. 14). До заяви було додано перелік документів, надання яких передбачено Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

Не отримавши, у встановлений Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами строк, відповіді від Відповідача щодо розгляду поданої Позивачем заяви, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що своєю бездіяльністю Відповідачем створено невизначеність для Позивача, який позбавлений законної можливості реалізувати своє право на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області

З огляду на те, що надання дозволу на користування надрами законодавчо віднесено до виключної компетенції Державної служби геології та надр України, однак відповідач під час розгляду питання щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, діяв не в порядку та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов`язання відповідача надати спеціальний дозвіл на користування надрами позивачу буде належним способом відновлення порушених прав та інтересів останнього та відповідає наявному у позивача праву користуватись надрами відповідних ділянок надр.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Положення №1174), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра України, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 4 Положення №1174, встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року №132/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Кодекс України про надра) надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Статтею 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок №615), без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Пунктом 8 Порядку №615 передбачено, що для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Пунктом 2 Додатку 1 Порядку №615 визначено перелік документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону для видобування корисних копалин, а саме: 1) копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою); 2) пояснювальна записка з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства; 3) результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців (для родовищ підземних вод); 4) копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі; 5) каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для видобування підземних вод - каталог географічних координат водозабірних споруд; 6) оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000); 7) ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; 8) план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; 9) гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод); 10) структурна карта (для родовищ нафти і газу); 11) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками.

До перелічених документів додаються: 1) результати оцінки впливу на довкілля (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля) відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”; 2) для підприємств, які розпочинають розробку родовища, - програма робіт із введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів та строку їх проведення, джерел фінансування до досягнення підприємством проектної потужності; 3) у разі продовження строку дії дозволу - позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів та висновок державної екологічної експертизи або результати оцінки впливу на довкілля (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля) відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

Пунктом 8 Порядку №615, також, передбачено те, що інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу.

Відповідно до пункту 9 Порядку №615, надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з: 1) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; 2) відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення.

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Перелік органів місцевого самоврядування та відповідних місцевих держадміністрацій, визначених у статті 21 Кодексу України про надра, яким направляється на погодження надання у користування відповідної ділянки надр, визначається органом з питань надання дозволу відповідно до географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1.

Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються органом з питань надання дозволу без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, відповідно до географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, і документів, зазначених у додатку 1, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

Пунктом 25 Порядку №615 встановлено, що наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 19 Порядку №615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є:

- подання заявником документів не в повному обсязі;

- виявлення у поданих документах недостовірних даних;

- невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку;

- наявність інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;

- відмова органів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування;

- наявність зауважень Мінприроди щодо надання дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

З аналізу вищенаведених норм випливає те, що Державна служба геології та надр України є уповноваженим органом на видачу в установленому порядку спеціальних дозволів на користування надрами. При цьому, видача таких дозволів відбувається на підставі поданої заяви з доданими до неї документами, вичерпний перелік яких встановлено пунктом 2 Додатку 1 Порядку №615.

З матеріалів справи встановлено, що Позивачем 12 липня 2018 року разом із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону подав до Державної служби геології та надр України всі необхідні документи, подання яких передбачено пунктом 2 Додатку 1 Порядку №615, що не заперечується Відповідачем (т. 1, а.с. 14).

При цьому, Позивач за власні кошти здійснив дії, передбачені пп. 1 п. 8 Порядку №615, з метою отримання спеціального дозволу без проведення аукціону, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовується Відповідачем.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що отримавши заяву Позивача за вх. №14253/02/12-18 від 12.07.2018 року, Відповідач, в порушення вимог п. 8 Порядку №615, інформацію про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації не розмістив на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Матеріали справи не містять, також, доказів прийняття Відповідачем у встановлений Порядком №615 строк рішення, оформленого наказом, про надання або відмову в наданні спеціального дозволу, яке мало б бути протягом п`яти робочих днів опубліковане на офіційному веб-сайті відповідного органу.

Разом з цим, в матеріалах справи наявний лист Відповідача від 09.09.2019 року №1870/01/12-19, яким останній повідомив Позивача про невідповідність документів вимогам Порядку №615, а саме: у заяві відсутня інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), вихідна дата, номер згідно з пунктом 8 Порядку; у повідомленні про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, не зазначено реєстраційний номер; у пояснювальній записці та протоколі ДКЗ України від 13.06.2017 №3964 зазначена різна потужність підприємства; протоколом засідання робочої групи Держгеонадр з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин від 22.03.2019 №121 зупинено пункт протоколу засідання Робочої групи від 01.12.2017 №70 щодо схвалення протоколу ДКЗ України від 13.06.2017 №3964 по ділянці Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що вказаний лист від 09.09.2019 року №1870/01/12-19 про повернення заяви Позивача та доданих до неї матеріалів, прийнято Відповідачем більше ніж через рік після отримання 12.07.2018 року від Позивача вказаної заяви та лише після того як Позивач 06.09.2019 року звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою у даній справі, що свідчить про значне та безпідставне затягування Відповідачем розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» про надання спеціального дозволу на користування надрами.

У той же час, судом апеляційної інстанції встановлено, що заява Позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону містить номер засобів зв`язку, вихідну дату та номер, що спростовує вказані доводи Відповідача (т. 1, а.с. 14).

При цьому, повернення заяви з підстав не зазначення в останній електронної пошти, колегія суддів вважає проявом з боку Відповідача надмірного формалізму, оскільки, з огляду на зазначення в заяві номеру телефону, перешкод для здійснення зв`язку з Позивачем у Відповідача не було.

Щодо доводів Відповідача про не зазначення у повідомленні про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля реєстраційного номеру та зазначення у пояснювальній записці та протоколі ДКЗ України від 13.06.2017 №3964 різної потужності підприємства, суд апеляційної інстанції зазначає, що, з огляду на відсутність пояснень з боку Відповідача яким чином вказані недоліки впливають на недотримання Позивачем вимог Порядку №615 та унеможливлюють розгляд заяви Позивача по суті, такі підстави для повернення заяви Позивача є необґрунтованими та не свідчать про недотримання Позивачем вимог Порядку №615.    

Крім того, на момент подання Позивачем заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, а саме 12 липня 2018 року, пункт протоколу засідання Робочої групи від 01.12.2017 №70 щодо схвалення протоколу ДКЗ України від 13.06.2017 №3964 по ділянці Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області зупинений не був, що свідчить про необґрунтованість посилань Відповідача на вказані обставини у листі про повернення поданої Позивачем заяви.

Таким чином, повернення заяви Позивача та доданих до неї документів з підстав, зазначених у листі Відповідача від 09.09.2019 року №1870/01/12-19, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки вказані Відповідачем підстави щодо недотримання Позивачем при оформленні заяви та додатків до неї вимог Порядку №615 є проявом надмірного формалізму з боку Відповідача та не унеможливлюють розгляд заяви Позивача по суті з прийняттям належного вмотивованого рішення.

Більш того, колегія суддів зауважує на ту обставину, що відповідно до п. 8 Порядку №615, у разі не відповідності поданих заявником документів вимогам цього Порядку, останні повертаються заявникові, а інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Однак матеріали справи не містять доказів дотримання Відповідачем вимог щодо розміщення на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу інформації про повернення документів Позивача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Позивач подав 12 липня 2018 року Відповідачу всі документи, подання яких передбачено п. 2 Додатку 1 Порядку №615 з дотриманням вимог п. 8 Порядку №615, однак Відповідач, в межах спірних правовідносин, діяв без належного дотримання вимог Порядку №615 щодо розгляду поданої 12 липня 2018 року Позивачем заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, у тому числі без дотримання порядку публікації інформації про подання та про повернення такої заяви, а також із значним затягуванням строків для розгляду такої заяви, що призвело до позбавлення Позивача законної можливості реалізувати своє право на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону.

Щодо доводів Відповідача про втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження останнього, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції зауважує на те, що адміністративні суди повинні забезпечувати ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, Верховний Суд України в постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернен6ня до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на поведінку Відповідача, який повернув заяву Позивача з формальних підстав, які не перешкоджали розгляду заяви по суті, що свідчить про фактичне ухиляння останнього від розгляду заяви Позивача та прийняття відповідного вмотивованого рішення за результатами її розгляду про надання або відмову в наданні спеціального дозволу, колегія суддів не переконана, що повторний розгляд заяви був би ефективним способом захисту порушених прав Позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що направлення заяви Позивача на повторний розгляд не захистить та не відновить порушене право Позивача, оскільки станом на час розгляду даної справи судом першої інстанції законодавство, яким врегульовано порядок надання спеціального дозволу на користування надрами змінилось, та вже не передбачає надання спеціальних дозволів на умовах пп. 1 п. 8 Порядку №615 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зважаючи на те, що документи були надані Позивачем у повному обсязі, передбаченому п. 2 Додатку 1 Порядку №615, у Відповідача не було альтернативних правомірних управлінських рішень та не було можливості обирати спосіб правомірної поведінки. Натомість Відповідач мав лише один варіант правомірної поведінки – прийняти, у встановлений Порядком №615 строк, наказ про надання дозволу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушених прав Позивача та не вбачає в цьому втручання у дискреційні поводження Відповідача.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що в матеріалах адміністративної справи №280/4380/19 знаходиться копія ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року про забезпечення позову у справі №280/4380/19.

З інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень випливає те, що ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року про забезпечення позову у справі №280/4380/19, яка була залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, перебуває на розгляді у Верховному Суді (ухвала про відкриття касаційного провадження від 22 січня 2020 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.   243,   310,   316,   321,   322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року по справі №280/4380/19 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 10 лютого 2020 року.

Головуючий - суддя                                                                      В.В. Мельник

                               суддя                                                                      Д.В. Чепурнов

                               суддя                                                                      С.В. Сафронова