УХВАЛА

07 лютого 2020 року

м. Київ

справа №135/129/19

провадження №61-2517ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» на заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року та на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 28 525,68 грн.

У січні 2020 року АТ «КБ «Приват Банк» засобами поштового зв`язку подано до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року та на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2027 грн.

Ціна позову у даній справі становить 62 282,66грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2027*100=202700).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

АТ КБ «Приват Банк» наполягає на тому, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій суперечать принципу верховенства права, є незаконними та необґрунтованими та порушують формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами попередніх інстанцій проігноровано усталену практику Верховного Суду за аналогічними справами, а саме висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 грудня 2019 року в справі №750/6058/17, від 19 вересня 2019 року у справі №127/7543/17.

З приводу вищенаведеного, суд касаційної інстанції зауважує, що аналізуючи наявні у справі докази, суди попередніх інстанцій керувалися правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 та виклали в мотивувальній частині своїх рішень обставини, на підставі яких дійшли висновку щодо часткового задоволення позовних вимог. Посилання позивача в свою чергу зводяться до переоцінки доказів, що в контексті статті 400 ЦПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції та не свідчать про винятковість справи та наявність нагальної потреби в перегляді в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у даній малозначній справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначена справа є справою малозначною в силу закону та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки АТ «КБ «Приват Банк» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» на заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року та на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш