СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. Справа № 917/1692/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Крищенко Л.В., адвокат (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю від 11.08.2017 №000191) - на підставі ордера 16.01.2020 серії СВ №1001031; (повноваження представника позивача у залі судового засідання Варвинского районного суду Чернігівської області перевірені головним спеціалістом Воронченко В.С.);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенджебековича, м.Полтава,

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 (суддя Безрук Т.М.), постановлену в приміщенні Господарського суду Полтавської області в м.Полтава о 12год36 хв,

у справі №917/1692/19,

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Калина», смт Варва, Варвинський район, Чернігівська область,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенджебековича, м.Полтава,

про стягнення 364140,00грн,

ВСТАНОВИЛА:

24.09.2019 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Калина» звернулось до Господарського суду Полтавської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенджебековича про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 303450,00грн та штрафу у розмірі 60690,00грн (а.с.4-38).

29.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Калина» подало до Господарського суду Полтавської області заяву про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц (а.с.110-126).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 у справі №917/1692/19 поновлено відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Міндабаєву Олександру Кенджебековичу строк на подання доказів у справі за клопотанням від 02.12.2019; зупинено провадження у справі №917/1692/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц (а.с. 138-140).

Ухвала місцевого господарського суду в частині зупинення провадження у справі №917/1692/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц із посиланням на статтю 228 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що справу №917/1692/19 неможливо розглянути до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц, оскільки правова позиція Верховного Суду може вплинути на вирішення даної справи.

Фізична особа-підприємець Міндабаєв О.К. із ухвалою місцевого господарського суду не погодився та 19.12.2019 звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 у справі №917/1692/19 в частині зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що зупинення місцевим господарським судом провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц не відповідає вимогам ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом не обґрунтовано об`єктивну неможлівість розгляду цієї справи до закінчення перегляду справи №370/999/16-ц та неможливість на підставі зібраних доказів встановити та оцінити обставини (факти), що є предметом розгляду даної справи. Крім того, на думку скаржника, судом не доведено наявність подібних правовідносин у вказаних справах. Також Фізична особа-підприємець Міндабаєв О.К. зазначає, що станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо судового рішення про прийняття до провадження Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц.

03.02.2020 скаржником подано клопотання про розгляд справи №917/1692/19 без участі його представника.

Враховуючи ту обставину, що клопотання скаржника надіслано на електронну адресу суду апеляційної інстанції без засвідчення його електронним підписом та відсутність зазначеної заяви з оригіналом підпису, суд апеляційної інстанції дійшов висновку залишення його без розгляду у відповідності до вимог статті 170 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Калина» просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 у справі №917/1692/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення за необґрунтованістю. При цьому зазначає, що позов обґрунтовано тим, що відповідач у строк не приступив до виконання робіт за договором підряду, у зв`язку з чим відповідача було повідомлено про розірвання договору підряду з вимогою повернути суму попередньої оплати на підставі приписів статей 849, 1212 ЦК України. Відповідач позову не визнає та зазначає про помилковість одночасного застосування частин 2,4 статті 849 ЦК України. Крім того, заперечує можливість застосування приписів статті 1212 ЦК України за наявності договірних зобов`язань. Аналогічні правовідносини виникли при розгляді справи 370/999/16-ц, та Верховний Суд у складі другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 13.11.2019 дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому суд зазначив про те, що сформувалося декілька підходів стосовно правових підстав для стягнення із підрядника на користь замовника попередньої оплати за договором підряду. 26.11.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла до свого розгляду справу 370/999/16-ц. З урахуванням викладеного, на думку позивача, висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах є необхідним.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 задоволено заяву позивача про його участь в судовому засіданні апеляційної інстанції з розгляду справи №917/1692/19 в режимі відеоконференції (а.с.174,175).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача в режимі відеоконференції заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.172), проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

24.09.2019 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Калина» звернулось до Господарського суду Полтавської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенджебековича про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 303450,00грн та штрафу у розмірі 60690,00грн (а.с.4-38).

В обґрунтування своїх вимог позивач з посиланням на статті 11, 526, 530, 570, 837, 843, 846, 849, ч.2 ст.854, ст.856, 1212 ЦК України зазначає, що між ним та відповідачем укладений договір на авіаційне виконання робіт по розселенню трихограми від 27.06.2019 №27/06-04, за умовами якого позивач доручив, а відповідач був зобов`язаний виконати роботи по розселенню трихограми на кукурудзу для захисту посівів від стеблевого метелика. На виконання умов договору СТОВ «Калина» перераховано відповідачеві 303450,00грн попередньої оплати у відповідності до вимог п.6.3 договору від 27.06.2019 №27/06-04, однак роботи у строк, встановлений у договорі не виконані. В зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором 30.07.2019 ТОВ «Калина» надіслано відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати, сплату штрафу, а також повідомлено про відмову від договору в порядку вимог статті 849 ЦК України, яка не була виконана відповідачем. При цьому позивач також посилається на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 15.02.2019 у справі №910/21154/17 від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

До позовної заяви надана копія договору на авіаційне виконання робіт по розселенню трихограми від 27.06.2019 №27/06-04, п.1 якого встановлено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з виконання робіт по розселенню трихограми на кукурудзу для захисту посівів від стеблевого метелика.

Види, обсяги і терміни робіт визначаються сторонами в технічному завданні на кожен вид робіт, який є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

У п.1.3 цього договору встановлено, що виконавець має право виконати роботи як своїми силами, так і з залученням субпідрядників. Залучення субпідрядника не впливає на права, обов`язки та відповідальність виконавця, що передбачені цим договором.

Згідно з п.п.5.1, 5.2 цього договору акт приймання-передачі виконаних робіт по РТ складається і підписується двосторонньому порядку на підставі висновку комісії, що складається з представників замовника та виконавця. В разі, якщо в процесі проведення робіт, буде встановлено невідповідність трихограми вимогам, встановленим у розмірі 4 цього договору, або неякісне розселення, замовник залишає за собою право в односторонньому порядку відмовитись від неякісної трихограми та неякісного розселення та вимагати замінити трихограму такою, що відповідає п.4.1 цього договору, або в односторонньому порядку припинити дію цього договору та вимагати повернення попередньої оплати.

Пунктом 6.3 цього договору встановлено, що сторони дійшли згоди щодо наступного порядку розрахунку: до початку робіт замовник за погодженням з виконавцем здійснює попередню оплату не пізніше 02.07.2019 у розмірі 50% вартості планового обсягу робіт; решта суми фактично виконаних робіт підлягає оплаті протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

У відзиві від 01.11.2019 відповідач, зокрема, зазначив, що між сторонами спору виникли господарські правовідносини, які регулюються нормами зобов`язального права, що застосовуються до окремих видів угод; договірний характер цих відносин встановлений умовами договору від 27.06.2019 №27/06-04 та додатками до нього, на виконання умов якого позивачем перераховано відповідачу 303450,00грн попередньої оплати, а відповідачем на вказані кошти придбано трихограми у відповідності до умов п.6.2 цього договору, що, на його думку, виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України (а.с.77-79).

29.11.2019 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц (а.с.110,111).

03.12.2019 місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище ( а.с.138-140).

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 у справі №917/1692/19 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги ФОП Міндабаєва О. К.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2019 у справі №370/999/16-ц справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

При цьому, у вказаній ухвалі Суд зазначив, що у практиці Верховного Суду України та Верховного Суду сформувалося декілька підходів стосовно правових підстав для стягнення із підрядника на користь замовника попередньої оплати за договором підряду, зокрема:

1. Попередня оплата за договором підряду підлягає стягненню на підставі статті 849 ЦК України як аванс:

у постанові від 23.04.2019 у справі №914/555/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновки про те, що підставою для стягнення попередньої оплати за договором підряду є стаття 849 ЦК України. При цьому право замовника на стягнення попередньої оплати не пов`язується із наявністю збитків і відповідно необхідністю доведення наявності у діях підрядника усіх елементів складу цивільного правопорушення.

2. Попередня оплата за договором підряду підлягає стягненню на підставі статей 22, 849 ЦК України як збитки:

у постановах від 20.06.2019 у справі № 922/2982/18, від 19.06.2018 у справі № 910/23262/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновки про те, що підставою для стягнення попередньої оплати за договором підряду є статті 22, 849 ЦК України. При цьому, право замовника на стягнення попередньої оплати пов`язується саме із наявністю збитків і відповідно необхідністю доведення наявності у діях підрядника усіх елементів складу цивільного правопорушення.

3. Попередня оплата за договором підряду підлягає стягненню на підставі статті 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно:

у постанові від 04.05.2019 у справі №927/468/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновки про те, що правовою підставою для стягнення попередньої оплати за договором підряду є стаття 1212 ЦК України. При цьому право замовника на стягнення попередньої оплати не пов`язується із наявністю збитків і відповідно необхідністю доведення наявності у діях підрядника усіх елементів складу цивільного правопорушення. Підставою для стягнення попередньої оплати за договором підряду згідно статті 1212 ЦК України є встановлення факту припинення зобов`язання за договором підряду.

Також, Верховний Суд України висловлював позицію, згідно якої кошти за роботи, що повинні бути виконані (аванс), отримані як оплата за договором підряду, набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані згідно статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №370/999/16-ц прийнято до розгляду справу № 370/999/16-ц , призначено її до розгляду в порядку письмового провадження на 29.01.2020. При цьому Суд зазначив про обґрунтованість мотивів, з яких 13.11.2019 постановлена ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що правовідносини, що склалися між сторонами спору у справі №370/999/16-ц, яка переглядається у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, є подібними до правовідносин у цій справі, як за предметом так і за підставами позову, оскільки за твердженнями позивача він на виконання умов договору на авіаційне виконання робіт по розселенню трихограми від 27.06.2017 №27/06-04, який за своєю правовою природою є договором підряду, перерахував відповідачеві кошти (аванс), і в подальшому розірвав договір в односторонньому порядку у зв`язку з його невиконанням відповідачем у строк, встановлений цим договором. При цьому позивач з посиланням, зокрема, на статті 849, 1212 ЦК України обрав спосіб захисту порушеного права такий, як повернення попередньої оплати.

У пункті 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) вказано, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду буде мати значення для надання правової оцінки обставинам справи і спору в цілому, що склався між сторонами у цій справі, з метою дотримання єдності судової практики, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у справі №917/1692/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц.

Доводи скаржника про те, що станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень були відсутні відомості щодо судового рішення про прийняття до провадження Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц, а отже у суду були відсутні підстави для зупинення провадження у справі, не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на таке.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №370/999/16-ц прийнято до розгляду справу № 370/999/16-ц , призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Пунктом 4 цієї ухвали встановлено, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Вимоги процесуального законодавства не ставлять в залежність набрання законної сили ухвали з датою її опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, оскаржувана ухвала постановлена місцевим господарським судом 03.12.2019, тобто після прийняття Великою Палатою Верховного Суду справи № 370/999/16-ц до розгляду та призначення її до розгляду ухвалою від 26.11.2019.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 27.03.2019 у справі №906/1349/15 є безпідставним, оскільки у п.6.1 цієї постанови Верховний Суд зазначив про помилковість висновоку господарського суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки на час постановлення ухвали, що оскаржується, Велика Палата Верховного Суду ще не прийняла до свого розгляду справу, тому підстави для зупинення були відсутні, тоді як у спірних правовідносинах суд зупинив провадження у справі при наявності ухвали Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №370/999/16-ц у подібних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали господарського суду Полтавської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення, ухвала місцевого господарського суду відповідає нормам процесуального права та скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенджебековича залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 у справі №917/1692/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 10.02.2020.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза