2-3138/10/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня  2010р. Київський районний суд м. Харкова   у складі  головуючого

судді              Чередник В.Є.

при секретарі Поповій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності, -

Встановив:

У березні  2010 року позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності.

В судове засідання представник позивача,  з’явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду відзив на позовну заяву, просив розглядати справу за його відсутності та рішення винести на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлені такі  факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на підставі договору дарування, зареєстрованого за №1-2534 від 02.04.1993 року Восьмою Харківською Державною нотаріальною конторою, належить домоволодіння по вул.Никонівська 25-А в м.Харкові.

З метою поліпшення житлових умов були перенесені та відремонтовані господарські будівлі: гараж - літ. «П» з оглядовою ямою - літ. «п», туалет - літ. «Т», сараї - літ. «Р» та літ. «С», прибудови до житлового будинку - літ. «а-4» та літ. «а-5».

Домоволодіння з самовільними забудовами знаходиться на земельній ділянці, яка надана рішенням Київської районної ради №101-3 від 19 березня 1991 року та рішенням №113 від 14 вересня 1965 року.

Забудови збудовані за власні кошти та експлуатуються.

Згідно ст.317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, що передбачає юридичну можливість власника панувати над нею, здійснювати щодо неї свою волю, використовувати корисні якості майна та можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю майна.

Ст.41 Конституції України передбачає непорушність права приватної власності. Непорушність права власності полягає в його недоторканності і в недоторканості самого майна власності. Усі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України - право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Тобто право власності на нову річ виникає з моменту, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватися як річ. Будівництво завершено, будівлі та прибудови зараз експлуатуються. Отже відповідно ст.331 ЦК України позивач здобуває право власності на новостворене нерухоме майно з моменту завершення будівництва.

Однак, ст.182 ЦК України передбачає обов'язкову державну реєстрацію виникнення права власності на таке майно, тобто право власності на вперше створене нерухоме майно може виникнути тільки з моменту державної реєстрації або за  р ішенням суду.

Ст.321 ЦК України закріплює непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ч.2, ст.48 ЗУ «Про власність» (07.02.91 року) закріплює за власником можливість вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння і відшкодуванням завданих цим збитків. Що передбачає можливість заінтересованої особи звертатися із заявою до суду та до інших органів державної влади.

З метою збереження самовільно збудованих приміщень позивач  звернувся у Виконком Київської районної ради м.Харкова.

Згідно технічного висновку та за висновками обстеження, проведеного ЧП «Ларго ЗЕТ» (ліцензія АВ №441870), технічний стан збудованих конструкцій господарських будівель: гараж - літ. «П» з оглядовою ямою - літ. «п», туалет -літ. «Т», сараї - літ. «Р» та літ. «С», прибудови до житлового будинку літ. «а-4» та літ. «а-5» - добрий, застосовані будівельні матеріали мають достатню міцність, відповідають вимогам будівельних норм по несучій спроможності та придатні для подальшої експлуатації.

Відповідно до листа Державної санітарно-епідемічної служби №414-3.1 від 26.01.2009 року Київською районною СЕС самовільно побудовані приміщення: гараж -літ. «П» з оглядовою ямою - літ. «п», туалет -літ. «Т», сараї - літ. «Р» та літ. «С», прибудови до житлового будинку літ. «а-4» та літ. «а-5» по вул. Никонівській 25-А не погіршують умов проживання мешканців цього будинку.

Був отриманий лист Київського районного відділення м.Харкова ДУ МНС №520/26 від 13.01.2009 року про те, що немає заперечення проти збереження та експлуатації господарських будівель на території домоволодіння по вул.Никонівській 25-А за умов дотримання протипожежних норм та правил.

Згідно з висновком департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин, управління містобудування та архітектури про збереження самочинно побудованого гаражу - літ. «П» з оглядовою ямою - літ. «п», туалету -літ. «Т», сараїв -літ. «Р» та літ. «С», прибудов до житлового будинку літ. «а-4» та літ. «а-5» на території домоволодіння по вул.Никонівській 25-А ОСОБА_2, управління вважає можливим збереження самочинно побудованих будівель.

Враховуючи вищевикладене суд задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 10, 11, 15,  208, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, ст.. 331, 376 ЦК України, суд –

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності задовольнити в повному обсязі.

Визначити за ОСОБА_1 , право приватної власності на самочинно побудовані гараж - літ. «П» з оглядовою  ямою - літ. «п», туалет -літ. «Т», сараї - літ. «Р»    та літ. «С», прибудови до житлового будинку літ. «а-4» та літ «а-5» на території домоволодіння по вул. Никонівській 25-А м.Харкова.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20  днів  апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Суддя