Справа № 214/679/20

                                                                        6/214/42/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого              – судді Малаховської І.Б.

         за участю:

секретаря    – Перог Р.О.,

державного виконавця – Лисечко І.В.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривому Розі подання державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) Кушнерук Ю.А. про примусове проникнення до квартири, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу перебуває подання державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) Кушнерук Ю.А. про примусове проникнення до квартири.

В обґрунтування вищевказаного подання, державний виконавець зазначає, що на виконанні у Саксаганському відділі державної виконавчої служби м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області знаходиться ВП № 58718882 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1234/10 виданого 14.04.2016 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення боргу у розмірі 3209467,48 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро».

Боржник на прийом до відділу ДВС не з`являється. Заборгованість не сплачує. Згідно відомостей ПФУ та ДФС ОСОБА_1 не має доходів за трудовими чи цивільно-правовими договорами, офіційно не працевлаштований, пенсію не отримує, рахунків у банківських установах не має.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності боржника перебуває ј частина квартири АДРЕСА_1 , в якій вона і проживає на даний час, неповнолітніх дітей в квартирі не зареєстровано.

Боржник ОСОБА_1 доступ до квартири та технічної документації не надає. Станом на 27.01.2020 року ОСОБА_1 рішення суду не виконує. Заборгованість за виконавчими документами станом на 27.01.2020 року складає 3209467,48 грн. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та в примусовій реалізації. КП ДОР «БТІ» не має можливості виготовити технічну документацію на описану державним виконавцем ј частину квартири АДРЕСА_1 , та передати її на подальшу реалізацію, так як боржник чинить перешкоди в доступі до житла.

Державний виконавець Лисечко І.А. в судовому засіданні подання підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити з підстав зазначених в поданні.

Вислухавши пояснення державного виконавця, дослідивши письмові матеріали подання, та надані матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання за таких підстав.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Недоторканість житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Статтею 311ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2ст. 311ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

У ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року проголошено, що кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що за цією статтею Конвенції держава виконає свої зобов`язання не тільки, якщо просто утримається від дій, що ці права порушують, а і за умови, що буде діяти за певних обставин таким чином, щоб гарантувати їх забезпечення.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Тобто обмеження права на недоторканість житла чи іншого володіння особи можливе виключно на підставі вмотивованого судового рішення.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Також, згідно ч. 1ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Проте, матеріали справи не містять жодних відомостей про належність на праві приватної власності ОСОБА_1 ј частини квартири АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 .

Крім того, держаним виконавцем ні до подання, ні підчас розгляду справи не надано суду доказів на підтвердження обставин зазначених в поданні, та не надано відомостей про належне повідомлення боржника ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження .

Таким чином, державним виконавцем не вжито достатніх заходів для безперешкодного входження до житла боржника, для належного виклику боржника, які не потребують примусового проникнення до житла; немає доказів про отримання ним викликів до державного виконавця, зокрема, боржнику не вручено у передбаченому законом порядку копії постанов про відкриття виконавчого провадження, не відібрано пояснень з приводу не виконання ним рішення суду. Отже, відсутні докази про ухилення боржника від виконання судового рішення чи перешкоджання приватному виконавцю у вчинені виконавчих дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця Кушнерук Ю.А. є передчасним та не необґрунтованим, тому з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією прав щодо недоторканості житла особи, вважає необхідним відмовити в його задоволенні.

Керуючись ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. 30 Конституції України, ст.ст.208-210,217,219,293,376 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) Кушнерук Ю.А. про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 для проведення технічної інвентаризації даної квартири та виготовлення технічного паспорту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 04 лютого 2020 року.

Суддя                                                                            І.Б. Малаховська