Номер провадження 2/754/706/20

Справа №754/10825/18

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2020 року Деснянський районний суд міста Києва в складі

головуючого судді Таран Н.Г.,

секретаря судового засідання Раєвського П.А..

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представика позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Дубенської міської ради Рівненської області, про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини, в якому просив встановити йому порядок участі у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:

- кожний другий тиждень місяця в суботу з 12.00 год. до 18.00 год., за місцем перебування дитини без присутності матері;

- весняні та осінні канікули три дні за місцем проживання позивача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 з визначенням конкретних дат за погодженням з ОСОБА_3 ;

- новорічні свята з 05.01 до 10.01 кожного року за місцем проживання позивача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , або за повідомленням матері ОСОБА_3 в іншому місці з повідомленням останньої про місце перебування та можливістю постійного спілкування з дитиною на цей час;

- літні канікули: три тижні з 01.07 по 22.07 за місцем проживання позивача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , або з правом виїзду на відпочинок в межах території України з повідомленням матері дитини ОСОБА_3 про місце перебування з можливістю постійного спілкування з дитиною на цей час;

- зобов`язати мати малолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не чинити перешкоди позивачу у зустрічах, спілкуванні, побаченнях з дитиною.

В обґрунтування вказаного позову позивач вказав, що перебував з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - син - ОСОБА_4 В березні 2017 року відповідач пояснила, що поїде до батьків разом з дитиною на деякий час. З того часу остання до помешкання за місцем реєстрації не повертається. На прохання позивача побачитися з дитиною відповідач постійно відмовляє, зазначаючи про те, що дитині необхідно подорослішати, а потім зустрічатися із батьком. Тобто, остання робить все для того, щоб позивач не мав змоги бачитись з дитиною. Усі телефонні розмови позивача та дитини відбувається через батьків відповідача. Мати дитини розказує про те, що телефонує не батько, а якийсь «дядя ОСОБА_5 ». Відповідач відмовляється знайти шлях мирного врегулювання спору щодо встановлення порядку участі та вихованні дитини, постійно створює перешкоди у спілкуванні, побаченні та відпочинку з дитиною, що у свою чергу змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29.08.2018 року відкрито провадження у вищевказаній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.08.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання залучено до участі у справі в якості третьої особи: орган опіки та піклування Дубенської міської ради Рівненської області.

Ухвалою суду від 27.09.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче засіданні у вказаній справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, які викладені в позовній заяві, та просили суд позов задовольнити. Також позивач в судовому засіданні пояснив, що він проживає в квартирі, де у нього є окрема кімната, яка обладнана всім необхідним, в тому числі і дитячим ліжком. Він не може знайти спільну мову з відповідачем та бажає спілкуватися з дитиною окремо від відповідача. Під час спілкування з дитиною він цілком здатний почути і зрозуміти чого хоче дитина.

Представники третіх осіб: служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, органу опіки та піклування Дубенської міської ради Рівненської області в судове засідання не з`явились. Від представника органу опіки та піклування Дубенської міської ради Рівненської області на адресу суду надійшов письмовий висновок про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини та спілкування з нею.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши позивача, його представника, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 з 20.09.2011 року. Від спільного подружнього життя у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач звертався до Начальника служби у справах дітей Дубенської РДА, Рівненської області із заявою про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини та вказував на те, що відповідач по справі - ОСОБА_3 перешкоджає йому в побаченнях з сином. Дані факти підтверджують також письмові заяви свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Допитана судом у якості свідка ОСОБА_8 суду показала, що знає позивача давно. Два роки тому їздила з позивачем привітати його сина з днем народження. Мати дитини не давала можливості спілкуватися з ним без її присутності. Дитина у свою чергу була задоволена спілкуванням з батьком. Також свідок спілкувалася з батьком відповідача і той казав негативні речі про свою доньку. У відповідача було негативне ставлення до приїзду свідка та позивача.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказувала на те, що позивач приходиться їй рідним братом, а його син її хрещеник. Дитина дуже любить батька, а батько її. Їздила з позивачем відвідувати дитину та бачила, як відповідач не хотіла давати позивачу спілкуватися з дитиною. Вперше до дитини поїхали три роки тому, і відповідач не дала поспілкуватися з дитиною, у зв`язку з чим вони змушені були викликати працівників поліції. Кожний наступний раз дитину не залишали на одинці. Спілкування з дитиною відбувається тільки в присутності матері. В дитячий садок дитина не ходить. Відповідач не бажає, щоб дитина відвідувала підготовчу школу. Дитина погано розмовляє та має недостатній розумовий розвиток. Жодних пояснень щодо не можливості проживання дитини з батьком хоча б декілька днів відповідач не надає. Відповідач відвідує церкву та харчується сонячною енергією. Зі слів дитини її розваги складаються з відвідування церкви.

Згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Преамбулою, ст.ст. 5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов`язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Частиною 1 ст.150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини.

Згідно ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини (ст. 157 СК України).

За частинами першою та другою ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Таким чином, законодавство України закріпило право одного з батьків, хто проживає окремо від дитини, на спілкування з нею та право брати участь у її вихованні.

Законодавством також встановлений обов`язок батьків або інших осіб, з якими проживає дитина не чинити перешкоди у здійсненні батьком прав щодо виховання сина та правовий механізм захисту цього права у випадку його порушення у судовому порядку.

Із системного тлумачення ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-III, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч.2 ст.15 цього ж Закону, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Згідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Дубенської міської ради про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини та спілкуванні з нею від 14.12.2018 року, вбачається за доцільне встановити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-з 12:00 до 15:00 год. у кожну другу неділю місяця за місцем проживання дитини та в громадських місцях у присутності матері;

-новорічні свята проводити кожного року з 08.01 по 10.01 з 9:00 до 17:00 год. за місцем проживання дитини та в громадських місцях у присутності матері.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в зустрічах, спілкуванні та побаченнях з сином ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вказував позивач у судовому засіданні з початку подружнього життя відносини у сім`ї складались добре, але, з часом почали виникати негаразди та непорозуміння, стосунки між чоловіком та дружиною погіршились. З березня 2017 року сім`я проживає окремо: позивач залишився проживати в м. Києві, ОСОБА_3 разом з дитиною переїхала проживати до своїх батьків в м. Дубно. З того часу, ОСОБА_3 почала створювати позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною, а саме: не дозволяє приїжджати до сина, провідувати його, спілкуватися з дитиною по телефону. На даний момент, врегулювати ситуацію мирним шляхом не вдалося.

Судом на підставі вищенаведених письмових доказів та пояснень сторін встановлено, що позивач має бажання для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, а дитина в свою чергу потребує спілкування із батьком.

Враховуючи малолітній вік дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою додержання режиму дня малолітньої дитини, суд вважає за можливе визначити наступний спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожну другу суботу місяця з 12.00 до 18.00 год. без присутності матері; три дні в період новорічних свят з погодженням конкретних днів з матір`ю дитини без присутності матері; три тижні з погодженням конкретних дат з матір`ю дитини в літній період, без присутності матері.

Разом з тим, на думку суду, спілкування батька та сина без присутності матері позитивно вплине на виховання дитини, дозволить зміцнити сімейні відносини батька та сина, надасть батьку можливість зміцнити довіру сина до себе. Відповідачем не було надано доказів того, що дитина потребує постійного догляду з боку матері. На думку суду, в разі виникнення необхідності надання дитині допомоги батько, так само як і мати, буде здатний подбати про дитину, в тому числі під час спільного відпочинку. На підставі вищевикладеного, враховуючи висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору, виходячи з відсутності доказів негативного впливу батька на дитину, рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, інтересів дитини, її віку, наявності належних умов для спілкування батька з дитиною, засад розумності, виваженості та справедливості, а також з урахуванням забезпечення якнайкращих інтересів дитини, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 , про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини, задовольнити частково.

Керуючись 4, 5, 13, 13, 76-79, 81, 141, 263-265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, ст.ст. 7, 141, 151,153, 157, 159Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Дубенської міської ради Рівненської області, про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

1)кожну другу суботу місяця з 12.00 до 18.00 год. без присутності матері;

2)три дні в період новорічних свят з погодженням конкретних днів з матірю дитини без присутності матері;

3)три тижні з погодженням конкретних дат з матірю дитини в літній період, без присутності матері.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по справізі сплати судового збору в сумі 352,40 грн.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 05.02.2020 року.

Суддя: Н.Г. Таран