Справа №588/549/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/816/80/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

УХВАЛА

Іменем України

06 березня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів -  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 588/549/16-к за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 21.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12016200100000164 від 09.02.2016 про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України,

установила:

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу суду змінити, доповнивши мотивувальну частину ухвали висловом: «В матеріалах справи міститься висновок експерта від 08.12.2020 № 827 згідно з яким: «синці, виявлені при обстеженні 12.02.2016 ОСОБА_9 , враховуючи їх забарвлення, утворилися понад 4-5 діб з моменту обстеження. Зважаючи на те, що згідно рентгенологічного дослідження, перелом кісток носу утворився за 7-10 діб до моменту рентгенологічного дослідження (08.02.2016), то вірогідніше за все синці утворилися внаслідок травми носу. Ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, враховуючи локалізацію, колір синців обличчя та рентгенологічні дослідження кісток носу, утворилися більш за все, одночасно з переломом кісток носу при прикладанні травмуючої сили в ділянку носа, що виключає можливість їх утворення 07.02.2016 близько 22.00». Резолютивну частину викласти у редакції: «Закрити кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12016200100000164 від 09.02.2016 відносно ОСОБА_10 у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення та відсутністю обвинувачення відносно ОСОБА_10 ». При цьому необхідно ураховувати правову позицію ВС у постанові від 03.06.2020 в справі № 712/1710/19, а саме, що у випадку відмови потерпілого від обвинувачення  у формі приватного обвинувачення не потребує встановлення ні сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 21.04.2021 кримінальне провадження № 12016200100000164 від 09.02.2016 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, закрите у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, а цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 залишений без розгляду. Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що ОСОБА_10 було пред`явлене первинне обвинувачення за ч. 2 ст. 365 КК у тому, що обіймаючи посаду старшого о/у Тростянецького відділення (м. Тростянець) ГУНП в Сумській області і маючи спеціальне звання «старший лейтенант поліції», будучи працівником правоохоронного органу, перебуваючи близько 22 год. 07.02.2016 неподалік від магазинів «Смак» та «Спокуса» АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп`яніння, із застосуванням фізичного насильства і погроз застосування такого насильства, вийшов за межі наданих йому прав та законних повноважень працівника поліції і умисно завдав істотної шкоди слідчому прокуратури Луганської області ОСОБА_9 , що супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, спричинивши тим самим останньому легкі тілесні ушкодження, а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після зміни обвинувачення в порядку ст. 338 КПК дії ОСОБА_10 були кваліфіковані за ч. 2 ст.125 КК як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілому ОСОБА_9 і у зв`язку із відмовою останнього підтримувати раніше пред`явлене обвинувачення за ч. 2 ст. 365 КК і нове обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК, а тому кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, сторони кримінального провадження в судове засідання не з`явились, від прокурора ОСОБА_11 надійшла письмова заява розгляд кримінального провадження у його відсутність і про залишення рішення суду без змін, а обвинувачений ОСОБА_10 та його захисники ОСОБА_12 і ОСОБА_13 із клопотаннями про відкладення апеляційного розгляду до суду апеляційної інстанції не звертались, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону і не порушує право осіб на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі – Конвенція), яке «не є абсолютним і може бути піддане допустимим обмеженням» (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany); «заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання» (рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain); «обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи» (рішення від 08.11.2005 в справі «Смірнов проти України»); «на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України»; рішення від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно вимог ст. 370 КПК, судове рішення у кримінальному провадженні є актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права, а згідно ч. 1 ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, кримінальне провадження закривається судом у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством. При цьому за правилами ч. 4 ст. 26 КПК кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого і відмова останнього, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі.

Так, 12.05.2016 до суду першої інстанції надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_10 про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, який в ході судового розгляду був змінений прокурором в порядку ст. 338 КПК, а саме з ч. 2 ст. 365 на ч. 2 ст. 125 КК, шляхом складення обвинувального акту про зміну обвинувачення, який 21.04.2021 прокурор долучив до матеріалів кримінального провадження (а. к. п. 7-16, т. 7).

Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, в тому числі і щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК (ст. 477 КПК).

У свою чергу, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, кримінальне провадження підлягає закриттю (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК).

Реалізовуючи надане чинним КПК право відмовитись від обвинувачення у кримінальному провадженні потерпілий ОСОБА_9 03.03.2021 та 09.03.2021 звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області з письмовими заявами, в яких погодився зі зміненим прокурором обвинуваченням за ч. 2 ст. 125 КК, відмовився його підтримувати і одночасно просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 125 КК (а. к. п. 247, 250, т. 6).

З огляду на те, що приписи ч. 4 ст. 26 КПК зобов`язують суд закрити кримінальне провадження, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги наведені вище норми законодавства та фактичні обставини кримінального провадження, тому рішення суду про закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК є законним та належним чином умотивованим.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів бере до уваги те, що під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо особи, а тому не потрібно встановлювати сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи, не потребують перевірки судом докази, а також не має необхідності окремо вказувати в резолютивній частині як підставу для закриття кримінального провадження – відсутність обвинувачення відносно ОСОБА_10 .

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_13 щодо доповнення мотивувальної  частини ухвали суду посиланням на наявний в матеріалах справи висновок додаткової судово-медичної експертизи від 08.12.2020 № 827 щодо виявлених у потерпілого ОСОБА_9 12.02.2016 тілесних ушкоджень, який був проведений на підставі ухвали цього суду від 05.10.2020 задоволенню також не підлягають, оскільки суперечать вимогам кримінального процесуального закону, якими врегульовано алгоритм дій суду у разі відмови потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Таким чином, оскаржене судове рішення є законним, обґрунтованим і належним чином умотивованим, внаслідок чого ухвала суду першої інстанції про закриття кримінального провадження підлягає залишенню без змін, а апеляційної скарги – без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,

постановила:

Ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 21.04.2021 про закриття  кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 125 КК України – залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2                         ОСОБА_3                          ОСОБА_4