ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/24966/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.10.2022 № 171 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за власним бажанням, на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 , капітана поліції, на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Броварського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту його незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення про його поновлення, розмір якого визначити у відповідності до порядку, що зазначений в описовій частині позову у цій частині.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, ним було подано 28.09.2022 рапорт про звільнення за власним бажанням, однак, після завершення лікування, було прийнято рішення про відкликання рапорту про звільнення, у зв`язку з чим, 26.10.2022 було направлено засобами поштового зв`язку рапорт про відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням від 28.09.2022, який отриманий відповідачем 27.10.2022. Однак, незважаючи на це, відповідачем 28.10.2022 був прийнятий спірний наказ про звільнення позивача зі служби в поліції за власним бажанням. На переконання позивача, оскільки ним було реалізовано право на відкликання рапорту про звільнення зі служби в поліції раніше прийняття спірного наказу та враховуючи передчасне прийняття відповідачем спірного наказу про звільнення, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.10.2022 № 171 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Броварського районного управління поліції з 01.11.2022.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 151718,35 грн (сто п`ятдесят одна тисяча сімсот вісімнадцять грн 35 коп.).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.03.2024.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача подав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі сторони позивача.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 з 05.11.2021, позивач проходив службу в ГУНП в Київській області.

28 вересня 2022 року позивачем на ім`я начальника ГУНП в Київській області подано рапорт з проханням звільнити його з національної поліції України за власним бажанням.

27 жовтня 2022 року ГУНП в Київській області зареєстровано рапорт позивача за № 9469, в якому ОСОБА_1 просив не розглядати його рапорт на звільнення за власним бажанням. Означений рапорт містить відмітку Управління кадрового забезпечення ГУНП в Київській області від 01.11.2022 №4535.

Наказом ГУНП в Київській області від 28.10.2022 № 171 о/с по особовому складу, капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Броварського районного управління поліції, звільнено з 31.10.2022 зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77. Підставою зазначено рапорт ОСОБА_1 від 28.09.2022.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього наказу, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що до закінчення передбаченого Положенням № 114 тримісячного строку, позивачем подано до ГУНП в Київській області рапорт про відкликання рапорту про звільнення зі служби в поліції, отриманий відповідачем 27.10.2022, тобто до дати винесення спірного наказу від 28.10.2022 № 171 о/с. Наведені обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для звільнення позивача спірним наказом у зв`язку з відсутністю у нього такого волевиявлення, що підтверджується отриманим ГУНП в Київській області 27.10.2022 рапортом про відкликання рапорту на звільнення. Суд дійшов висновку про протиправність видання спірного наказу про звільнення позивача, оскільки працівник (позивач), вчасно відкликавши попередньо поданий рапорт про звільнення, виявив бажання не розривати трудові відносини з відповідачем. При цьому, судом не встановлено факт запрошення на його посаду іншої особи, якій відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк у зв`язку з відсутністю в Законі України «Про Національну поліцію» норм щодо порядку звільнення поліцейських за власним бажанням, ГУНП в Київській області було застосовано положення Кодексу законів про працю України та звільнено позивача з дотриманням терміну 2 тижні, закріпленого у статті 38 КЗпП України, у зв`язку з тим, що у рапорті про звільнення не було зазначено дату, з якої позивач просить його звільнити. Водночас, рапорт про відкликання рапорту про звільнення отримано Управлінням кадрового забезпечення 01.11.2022, тобто, вже після звільнення позивача зі служби.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі по тексту - Закон № 580-VIII).

Згідно приписів пункту 7 частини першої, частини третьої статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

День звільнення вважається останнім днем служби відповідно до частини третьої статті 77 Закону № 580-VIII.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Приписами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 (далі по тексту - Положення № 114), передбачено, що це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки.

Відповідно до пункту 10 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно підпункту «ж» пункту 64 Положення № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою (пункт 68 Положення №114).

Отже, спеціальним актом законодавства, нормами якого врегульовані спірні правовідносини та чинним на час їх виникнення є саме Положення № 114, на чому правильно наголосив суд першої інстанції, водночас, у межах передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору вправі домовитися про звільнення у більш короткий строк. Такою домовленістю між сторонами (проханням), зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

У даному випадку, рапорт позивача від 28.09.2022 не містив конкретної дати звільнення позивача зі служби в поліції, що дає підстави для висновку про відсутність між позивачем та відповідачем домовленості щодо дати звільнення.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на застосуванні у межах спірних відносин положень частини першої статті 38 КЗпП України в частині розірвання трудового договору у двотижневий строк з дня попередження працівником про звільнення, оскільки, до спірних відносин є застосовними правові норми Положення № 114 у цій частині, як спеціальні.

Колегією суддів досліджено, що позивачем було подано рапорт від 28.09.2022 про звільнення зі служби в поліції без зазначення у ньому дати звільнення, водночас, до закінчення передбаченого Положенням № 114 тримісячного строку, позивачем було подано до ГУНП в Київській області рапорт про відкликання рапорту про звільнення зі служби в поліції, отриманий відповідачем 27.10.2022, тобто до дати винесення спірного наказу від 28.10.2022 №171 о/с. Реєстрація рапорту 27.10.2022 за № 9469 підтверджується також витягом із Журналу обліку вхідних документів ГУНП в Київській області.

Тож, з наведеного слідує відсутність у відповідача підстав для звільнення позивача спірним наказом від 28.10.2022 № 171 о/с з 31.10.2022, у зв`язку з відсутністю у нього такого волевиявлення, що підтверджується отриманим ГУНП в Київській області 27.10.2022 рапортом про відкликання рапорту на звільнення.

Матеріали справи не містять доказів розгляду рапорта позивача про відкликання рапорту про звільнення, а також обставин, що унеможливлювали такий розгляд чи наявність недоліків у такому рапорті.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на факт отримання рапорту позивача про відкликання рапорту про звільнення від 28.08.2022 саме Управлінням кадрового забезпечення 01.11.2022, тобто вже після видання наказу про звільнення, позаяк, як вже зазначаслось вище, даний рапорт був отриманий відповідачем 27.10.2022, тобто до дати винесення спірного наказу від 28.10.2022 №171 о/с.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність видання спірного наказу про звільнення позивача, оскільки працівник (позивач), вчасно відкликавши попередньо поданий рапорт про звільнення, виявив бажання не розривати трудові відносини з відповідачем. При цьому, судом не встановлено факт запрошення на його посаду іншої особи, якій відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Наведене є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу від 28.10.2022 № 171 о/с з поновленням позивача на посаді. Водночас, апеляційна скарга не містить посилань на неправильний розрахунок судом першої інстанції середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому, колегією суддів не надається оцінка у відповідній частині (не перевіряє правильність його обрахунку в межах цього апеляційого провадження).

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 03.04.2024.