ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 р. | № 5/432 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21 лютого 2007 року за скаргою Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Запорізької області, м. Запоріжжя у справі № 5/432 за позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” третя особа Закрите акціонерне товариство “Головне підприємство теплових мереж” про стягнення суми та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” про визнання мирової угоди від 04.12.2002р. та акту прийому –передачі векселів від 04.12.2002р. у справі № 1/4/517 недійсними,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2005 року дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” про стягнення, з урахуванням уточнених позовних вимог, заборгованості за несплаченими векселями та витрати, пов’язані з протестом векселя на загальну суму 12602568,85 грн.
Доповідач : Гончарук П.А.
6 грудня 2005 року відповідач подав до суду зустрічний позов, в якому просив суд визнати мирову угоду у справі № 1/4/517 від 4 грудня 2002 року, укладену між сторонами, а також акт приймання-передачі векселів від 4 грудня 2002 року, як невід’ємну частину угоди, недійсними, вказуючи на те, що мирова угода підписана неуповноваженою особою.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20 грудня 2005 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4321550,55 грн. та 23442 грн. відсотків за простим векселем № 6931339913134 від 30 вересня 2002 року і 12964 грн. витрат, пов’язаних з протестом векселя. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5040845,74 грн. заборгованості за простим векселем № 6931339913132 від 30 вересня 2002 року. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України 19 липня 2006 року постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року у справі № 5/432 - залишено без змін.
Господарським судом Запорізької області 10 квітня 2006 року на виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року та рішення господарського суду Запорізької області від 20 грудня 2005 року видано наказ.
18 серпня 2006 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Запорізької області винесено постанову № 568/2 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5/432 від 10 квітня 2006 року, яке 1 вересня 2006 року зупинено у зв’язку з тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 20 квітня 2004 року порушено провадження по справі № 21/84 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
26 вересня 2006 року ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” звернулось в господарський суд Запорізької області зі скаргою на дії державної виконавчої служби вказуючи на безпідставність зупинення виконавчого провадження, оскільки на вимоги позивача не поширюються дія мораторію.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24 листопада 2006 року скаргу задоволено. Постанову від 1 вересня 2006 року відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Запорізької області про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 10 квітня № 5/432 скасовано.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21 лютого 2007 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 24 листопада 2006 року скасовано. Заяву ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Запорізької області залишено без задоволення.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21 лютого 2007 року, вказуючи на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 24 листопада 2006 року.
Заслухавши пояснення представника стягувача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не вчиняються дії з примусового виконання рішень судів та інших органів, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов’язаний з його суттю.
В силу положень пункту 8 частини 1 статті 34 Закону України “ Про виконавче провадження”, та абзацу першого частини 6 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у випадку порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження не стосується лише тих вимог стягувачів, на які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме: вимог виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 20 грудня 2005 року по даній справі з відповідача на користь позивача стягнуто 4321550,55 грн. та 23442 грн. відсотків за простим векселем № 6931339913134 від 30 вересня 2002 року і 12964 грн. витрат, пов’язаних з протестом векселя, а також 5040845,74 грн. заборгованості за простим векселем № 6931339913132 від 30 вересня 2002 року. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20 квітня 2004 року порушено провадження по справі 21/84 про банкрутство відповідача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Виходячи з вказаних норм матеріального права та викладених обставин, державний виконавець мав законні підстави для зупинення виконавчого провадження, а тому суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби та скасував ухвалу суду першої інстанції, оскільки вимоги позивача не є вимогами на які не поширюється дія мораторію.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни або скасування постанови апеляційного суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21 лютого 2007 року у справі № 5/432 –без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.