ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2020 р. Справа№ 925/54/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання: Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП"

на рішення Господарського суду Київської області

від 17.12.2018 (повний текст складено 27.12.2018.)

у справі №925/54/18 (суддя Янюк О.С.)

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна

компанія "Агросоюз-РП"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В:

Національний банк України (надалі - позивач, НБУ) звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціна компанія "Агросоюз-РП" (надалі - відповідач, ТОВ "ІК "Агросоюз-РП") у якій просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) у рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (надалі - ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", третя особа) за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 (із відповідними змінами та доповненнями до нього) у загальній сумі 2 135 863 013,70 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.06.2014, укладеним між НБУ та ТОВ "ІК "Агросоюз-РП", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О. та зареєстрованим в реєстрі №862 на наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі - пташники за літерами Б, В, Г, Д, Ж, З, К, Л, М, Н, О, П, загальною площею 15 778,4 кв.м. (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об`єкт нерухомого майна: комплекс Б-1725,1; В-1725,1; Г-1254,7; Д-1254,7; Ж-1463,5; З-1429,5; К-1443,5; Л-1446,5; М-827,3; Н-866,5; О-862,8; П-1479,2), які розташовані за адресою: Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Малинова, буд 1.

При цьому встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 8 220 500,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані, з посиланням на ст.ст. 526, 589, 590, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку", неналежним виконанням ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" зобов`язань за зазначеним кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та оплати відсотків за користування кредитом, а тому НБУ вважає, що у нього виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між позивачем та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.01.2018 на підставі ст.ст. 30-31 ГПК України, вказана позовна заява була направлена за підсудністю до Господарського суду Київської області.

В процесі розгляду спору, судом першої інстанції залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива".

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, однак місцевим господарським судом не прийнято до уваги вказаний відзив, оскільки був поданий відповідачем із порушенням вимог встановлених ст. 178 ГПК України.

ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", скориставшись своїм правом, у письмових поясненнях зазначило, що між ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" та НБУ було укладено відповідний кредитний договір, у забезпечення виконання якого між позивачем та відповідачем 16.04.2014 було укладено іпотечний договір. За змістом іпотечного договору, сторони дійшли згоди, що ринкова вартість предмету іпотеки становить 191 838 994,00 грн, тоді як у позовній заяві зазначена ринкова вартість 8 220 500,00 грн.

Так, ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" звертало увагу суду на те, що останнє віднесено до категорії неплатоспроможних банків. Звернення стягнення на предмет іпотеки за вартістю нижчою від дійсної ринкової ціни призведе до мінімізації погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов`язаних з виведенням банку з ринку та збільшення безнадійного кредитного портфеля НБУ.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2018 у справі №925/54/18 позов Національного банку України задоволено.

У рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива перед Національним банком України за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 (із змінами та доповненнями) у загальній сумі 2 135 863 013,70грн, з яких 2 000 000 000,00грн - заборгованість за кредитом та 135 863 013,70грн - проценти за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.06.2014, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиціна компанія "Агросоюз-РП" на нерухоме майно: нежитлові будівлі - пташники за літерами: Б -1725,1кв.м, В - 1725,1кв.м, Г - 1254,7кв.м, Д - 1254,7кв.м, Ж - 1463,5кв.м, З - 1429,5кв.м, К - 1443,5кв.м, Л - 1446,5кв.м, М - 827,3кв.м, Н - 866,5кв.м, О - 862,8кв.м, П - 1479,2кв.м, загальною площею 15 778,4кв.м., які розташовані за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с.Телешівка, вул. Малинова, 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 383673432237, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вирішено стягнути з ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на користь Національного банку України 1 762,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивачем доведено прострочення кредитного зобов`язання ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", настання підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, доказів сплати боргу не надано, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також судом зазначено, що визначення початкової ціни предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточною, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмету іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності, а отже не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не є безумовною підставою для відмови у позові.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018 у справі №925/54/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. Відтак, оскаржуване рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач повинен довести ту початкову ціну, яку зазначив у позовних вимогах, проте місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, задовольнивши позов з мотивів необхідності визначення початкової ціни на стадії виконавчого провадження; задовольнивши позов у частині звернення стягнення на предмет іпотеки та відкинувши необхідність визначення вартості майна на стадії судового розгляду, суд перекваліфікував позовну вимогу з матеріально-правової у нематеріально-правову, що призвело до невірного розподілу судових витрат; оскільки оцінка початкової вартості майна, виконана всупереч вимог Закону України " Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні", вимог Національних стандартів оцінки майна №1 "Загальні основи оцінки майна і майнових прав" та №2 "Оцінка нерухомого майна", звіт позивача, наданий до матеріалів справи, використовувати не можна; суд неправомірно відмовив у розгляді та задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи звіту та рецензій на звіт про оцінку, замовленого відповідачем.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2019, апеляційну скаргу ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №925/54/18 за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018, розгляд справи №925/54/18 призначено на 11.03.2019.

Позивач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ІК "Агросоюз-РП", в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Зокрема позивач у своєму відзиві зазначає, що не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення для правильного розгляду справи, що є позицією Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи №235/3619/15-ц, відступати від якої може тільки сама Велика Палата Верховного Суду, як це передбачено ст.ст. 302, 303 ГПК України.

Також, при перегляді оскаржуваного судового рішення в апеляційній інстанції, компанія Sitate Limited (Сітате Лімітед) не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, неодноразово зверталась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами (вх. №09.1-04.2/2548/19, №09.1-04.2/6456/19, №09.1-04.2/8095/19, №09.1-04.2/774/20) на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018 у справі №925/54/18, у яких просила скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Зазначені апеляційні скаргі компанії Sitate Limited (Сітате Лімітед) з доданими до них матеріалами були повернуті скаржнику, відповідно до ухвал Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019, 14.11.2019, 27.11.2019, 21.01.2020.

04.03.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.

В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначив, що наданий в копії позивачем Звіт про оцінку нежитлової нерухомості - нежитлових будівель станом на 17.05.2017 не відповідає за своїми ознаками та процедурою виконання (яка передбачена Законом України "Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні") визначенню "висновок експерта". Недоліки Звіту про оцінку нежитлової нерухомості - нежитлових будівель станом на 17.05.2017 підтверджуються Рецензією на копію Звіту про оцінку нежитлової нерухомості - єдиного майнового комплексу загальною площею 15 778, 4 кв.м., який виконано Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності при Міністерстві Юстиції України. У зв`язку з невідповідностями наданої позивачем оцінки об`єкту нерухомості до чинного законодавства та відмови позивача приймати погоджену між сторонами в іпотечному договорі вартість спірного майна є достатні підстави для призначення судової експертизи для визначення ринкової вартості майна та виконання вимог ст. 43 Закону України "Про іпотеку". Крім того, скаржник звертає увагу суду, що призначення судової експертизи є необхідним для вірного вирішення питання стягнення судового збору - його розміру, що випливає з практики Верховного Суду у справі №907/742/16.

У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.03.2019 оголошено протокольно перерву до 01.04.2019.

Розглянувши в судовому засіданні 01.04.2019 клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи колегія суддів, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, дійшла висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у проведенні судової експертизи.

При цьому судом встановлено, що відповідач заявляв в суді першої інстанції клопотання про призначення судової експертизи у даній справі. Ухвалами суду першої інстанції від 21.05.2018 та 16.07.2018 призначено у справі №925/54/18 судову оціночно-будівельну експертизу; проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; погоджено строк виконання судової експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів; зобов`язано ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" протягом 45 календарних днів здійснити попередню оплату експертизи відповідно до рахунку від 15.06.2018 №14236. Вказана судова оціночно-будівельна експертиза проведена не була, оскільки попередня оплата експертизи відповідачем не була здійснена.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 відмовлено ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" у задоволенні клопотання про призначення у справі №925/54/18 судової експертизи.

Представником ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" у судовому засіданні 01.04.2019 подана заява про відвід складу суду, відповідно до якої останній просив відвести колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф., від участі у розгляді справи №925/54/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 визнано заяву ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф., від участі у розгляді справи №925/54/18 - необґрунтованою, апеляційне провадження у справі №925/54/18 - зупинено, матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2019, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сотніков С.В. (суддя-доповідач), судді Отрюх Б.В., Остапенко О.М. заяву представника ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" адвоката Чугунова Михайла Вікторовича (вх. №09.1-19/240/19 від 01.04.2019) про відвід суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І., Калатай Н.Ф. від розгляду справи №925/54/18 - залишено без задоволення.

У зв`язку з закінченням обставин, які зумовили зупинення апеляційного провадження у даній справі, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №925/54/18 за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018.

Також, вищезазначеною ухвалою суду на підставі ч. 1 п. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України зупинено апеляційне провадження у справі №925/54/18 до перегляду касаційної скарги ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 Верховним Судом.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 02.05.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 зі справи № 925/54/18.

10.05.2019 матеріали справи №925/54/18 супровідним листом від 07.05.2019 №23.1-15/925/54/18/652/2019 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №925/54/18 за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018 та призначено до розгляду в судовому засіданні 27.05.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 зупинено апеляційне провадження у справі №925/54/18 за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018 для направлення матеріалів справи №925/54/18 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги компанії Sitate Limited (Сітате Лімітед) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою компанії Sitate Limited (Сітате Лімітед) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі №925/54/18.

05.08.2019 матеріали справи №925/54/18 супровідним листом від 11.07.2019 №23.1-15/925/54/18/728/2019 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2588/19 від 06.08.2019, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №925/54/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2019, для розгляду апеляційної скарги ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 справу №925/54/18 за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018 прийнято до провадження визначеним вище складом суду, поновлено апеляційне провадження у цій справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2019.

24.09.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відвід судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 визнано заяву ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" про відвід судді Пашкіної С.А., яка не є суддею-доповідачем (головуючим суддею) від участі у розгляді справи №925/54/18 - необґрунтованою, зупинено апеляційне провадження для передачі матеріалів справи №925/54/18 для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Пантелієнко В.О. (суддя-доповідач), судді Доманська М.Л., Верховець А.А., у задоволенні заяви ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" про відвід судді Пашкіної С.А. від розгляду справи №925/54/18 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №925/54/18 за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018.

Також, вищезазначеною ухвалою суду на підставі ч. 1 п. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України зупинено апеляційне провадження у справі №925/54/18 до перегляду касаційних скарг ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 та від 24.09.2019 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами №б/н від 25.09.2019 (вх.№ 10987/2019 від 21.10.2019), №б/н від 20.09.2019 (вх.№10989/2019 від 21.10.2019) ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 та від 24.09.2019 у справі № 925/54/18.

13.11.2019 матеріали справи №925/54/18 супровідним листом від 07.11.2019 №23.1-15/925/54/18/941/2019 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 апеляційне провадження у справі №925/54/18 за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018 поновлено та призначено до розгляду на 03.12.2019.

03.12.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" надійшла заява про відвід судді Зубець Л.П. від участі у розгляді справи №925/54/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 заяву ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" про відвід судді Зубець Л.П. від участі у розгляді справи №925/54/18 визнано необґрунтованою, зупинено апеляційне провадження для передачі матеріалів справи №925/54/18 для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А., у задоволенні заяви ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" про відвід судді Зубець Л.П. від участі у розгляді справи №925/54/18 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №925/54/18 за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018.

Також, вищезазначеною ухвалою суду на підставі ч. 1 п. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України зупинено апеляційне провадження у справі №925/54/18 до перегляду Верховним Судом касаційних скарг компанії Sitate Limited (СІТАТЕ ЛІМІТЕД) на ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019, 27.11.2019 та касаційної скарги ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019.

Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.12.2019 касаційні скарги компанії Sitate Limited (СІТАТЕ ЛІМІТЕД) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №925/54/18 не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.12.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 у справі №925/54/18.

13.01.2020 матеріали справи №925/54/18 супровідним листом від 28.12.2019 №23.1-15/925/54/18/1102/2019 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 поновлено апеляційне провадження у справі №925/54/18 за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018, призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2020.

03.02.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" надійшла заява про відвід колегії суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І., Пашкіної С.А. від розгляду справи №925/54/18.

У судове засідання 03.02.2020 з`явилися представники сторін. Третя особа у судове засідання 03.02.2020 представників не направила, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У судовому засіданні 03.02.2020 представник відповідача підтримав заяву про відвід суддів з викладених у ній підстав. Представник позивача заперечував проти заявленого відводу, зазначаючи про те, що відповідач своїми діями зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 заяву ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" про відвід колегії суддів Зубець Л.П. Пашкіної С.А., Мартюк А.І. від розгляду справи №925/54/18 залишено без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Так, у судовому засіданні 03.02.2020 представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 03.02.2020 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, зазначаючи, що доводи апеляційної скарги безпідставні та необґрунтовані.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 03.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 13.05.2014 між НБУ (кредитор) та ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" (позичальник) укладено кредитний договір №12/09/5 із відповідними змінами до нього (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит на суму 2 000 000 000, 00 грн на строк з 13.05.2014 до 30.12.2016 шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 №12/09.

Розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється на рівні півтори облікової ставки НБУ та становить 14,25% річних (облікова ставка НБУ станом на 28.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом протягом дії Кредитного договору не підлягає коригуванню.

Повернення кредиту здійснюється за наступним графіком до 30.12.2016 - 2 000 000 000, 00грн (п. 1.2 Кредитного договору).

Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Сторони домовились перенести з лютого-травня 2015 року до 10.06.2015 терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року (п. 1.4 Кредитного договору).

Цей Кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов`язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за цим Кредитним договором (п. 3 Кредитного договору).

У забезпечення зобов`язань ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" за Кредитним договором, 28.05.2014 між НБУ (іпотекодержатель) та ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, відповідно до п. 1 якого, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що виплавають з Кредитного договору, що укладений між іпотекодержателем та ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" та будь-яких додаткових правочинів (договорів, угод, до нього, додатків, змін та доповнень до нього), які можуть бути укладені після укладення цього договору (у тому числі, щодо продовження строку користування кредитними коштами, збільшення суми кредиту, процентів за користування тощо) з повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені Кредитним договором; сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому Кредитним договором.

Пунктами 5, 5.2 договору іпотеки передбачено, що в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі - пташники за літерами Б, В, Г, Д, Ж, З, К, Л, М, Н, О, П, загальною площею 15 778,4кв.м. (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об`єкт нерухомого майна: комплекс Б-1725,1; В-1725,1; Г-1254,7; Д-1254,7; Ж-1463,5; З-1429,5; К-1443,5; Л-1446,5; М-827,3; Н-866,5; О-862,8; П-1479,2), який розташований за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Малинова, будинок 1, реєстраційний номер нерухомого майна 383673432237 (надалі - предмет іпотеки).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.09.2010 №1, посвідченого приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д., за реєстровим №3012. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, кадастровий номер якої: 3223786500:03:006:0065.

Право власності на предмет іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером запису про право власності 5993981, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2014, індексний номер 22940211.

Ринкова вартість предмета іпотеки становить 191 838 994, 00 грн, що підтверджується висновком про вартість об`єкту оцінки станом на 02.06.2014, наданим ТОВ "Бізнес-Центр "Експертиза" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 28.10.2011 №12589/11, виданий Фондом державного майна України).

Сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у сумі 191 838 994, 00 грн.

Згідно п. 14.8.1 договору іпотеки, іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог (п. 14.9 Договору іпотеки).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до ст. 33 та розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно п. 23 цього договору (п. 19 Договору іпотеки).

Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (п. 20 Договору іпотеки).

Згідно п. 23 Договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" шляхом:

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов`язаний за 30 календарних днів письмово повідомити іпотекодавця;

- продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку", для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах визначених за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.

Цей пункт є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя.

Термін дії цього договору - до повного виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором, зазначеними у п. 1 цього договору, та всіма додатковими договорами до них (п. 24 Договору іпотеки).

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню з покладенням витрат на іпотекодержателя згідно з умовами цього договору (п. 24 Договору Іпотеки).

Так, Договір іпотеки посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О., про що свідчать відповідні відмітки на зазначеному договорі. Крім того відомості про вказане обтяження було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом із зазначеного реєстру станом на 26.02.2018.

13.05.2014 НБУ було надано кредитні кошти ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" у розмірі 2 000 000 000, 00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №7000009505 від 13.05.2014 (том 1, аркуш справи 67).

Враховуючи те, що третьою особою у добровільному порядку заборгованість зі сплати кредитних коштів у розмірі 2 000 000 000, 00 грн та відсотки за користування останніми у розмірі 135 863 013, 73 грн не оплачено, позивач скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок часткового погашення боргу та звернувся із даним позовом до суду.

Суд першої інстанції встановив, що вказані кредитні кошти ПАТ "КБ Фінансова ініціатива" та відсотки за користування останніми повернуто НБУ не було. Доказів протилежного до прийняття рішення у даній справі ані відповідачем, ані третьою особою суду також не було надано, отже, суд, вирішив задовольнити позовні вимоги.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів, які за своєю правовою природою є кредитним договором та договором іпотеки, у зв`язку з чим застосуванню підлягають положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та Закону України "Про іпотеку".

У силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частини 1, 3 статті 1049 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 5,6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Як визначено частиною 1 статті 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 14.9 Договору іпотеки визначено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

За змістом ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Частинами 1,2 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до приписів ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Місцевим господарським судом встановлено що між сторонами немає спору з приводу розміру кредитної заборгованості третьої особи перед позивачем. Доказів сплати цього боргу відповідачем суду не подано.

В той же час, у зв`язку з тим, що в ході розгляду справи сторони не дійшли згоди про вартість предмету іпотеки, яка могла б стати початковою ціною його реалізації, місцевий господарський суд прийшов до висновку про встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому судом апеляційної інстанції приймається до уваги те, що місцевий господарський суд для вирішення спору за клопотанням ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" призначав судову оціночно-будівельну експертизу, яка не була проведена у зв`язку із не здійсненням відповідачем попередньої оплати останньої. Ураховуючи зазначене та ненадання сторонами суду допустимих доказів, суд не мав можливості встановити початкову ціну предмета іпотеки.

Як зазначає скаржник, відхиливши необхідність визначення вартості майна на стадії судового розгляду, суд перекваліфікував позовну вимогу майнового характеру у немайнову, що призвело до невірного розподілу судових витрат.

Апеляційний господарський суд вважає зазначені доводи відповідача безпідставними, з огляду на наступне.

Так, при винесенні рішення про задоволення позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, суд може не зазначати початкову ціну предмета іпотеки, вказавши, що остання визначається на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії проведення виконавчих дій. У випадку, якщо суд вирішить зазначити таку початкову ціну, чинне законодавство не вимагає проведення судової експертизи майна. При цьому, у разі непогодження іпотекодавця із визначеною судом початковою ціною предмета іпотеки (якщо така була зазначена), він має право заявляти клопотання про визначення вартості іпотечного майна на етапі проведення виконавчих дій.

Таким чином, визначення початкової ціни предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточною, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмету іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності.

Отже, не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не є безумовною підставою для відмови у позові (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №235/3619/15-ц, Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі №645/2915/16-ц).

Колегія суддів звертає увагу, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред`явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов`язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред`явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов`язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Так, в даному випадку, вимога про звернення стягнення на предмет застави, пред`явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов`язання (стягнення заборгованості).

При цьому, не зазначення початкової ціни предмета іпотеки в резолютивній частині рішення, не змінює характер позовних вимог з майнового характеру на немайновий.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позов НБУ підлягає задоволенню,оскільки вимоги є обгрунтованими та доведеними.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018 у справі №925/54/18 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (ТОВ "ІК "Агросоюз-РП").

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018 у справі №925/54/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2018 у справі №925/54/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП".

4. Матеріали справи №925/54/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 07.02.2020.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна