ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/1933/19Головуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С.

Провадження № 22-ц/817/79/20 Доповідач - Парандюк Т.С.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів -  Дикун С. І., Щавурська Н. Б.,

за участі секретаря —Кантицької О.І.

та сторін —апелянта ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 606/1933/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2019 року, ухваленого суддею Ромазан Л.С., повний текст рішення складений 1 листопада 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

       у липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються із нього на підставі рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року у розмірі 21525 грн. та стягнути із ОСОБА_2 в його користь аліменти на утримання вказаних дітей у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

       В обґрунтування позову посилається на те, що з листопада 2018 року їх спільні діти проживають разом із ним у с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, яких він утримує та здійснює за ними догляд. Також вказав, що дочка ОСОБА_3 проживала разом із ним до 25 липня 2019 року, після чого перейшла проживати до матері в АДРЕСА_1 . За весь цей період йому Теребовлянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області нараховувались аліменти, яких він не сплачував, оскільки діти проживали із ним. Просить позов задовольнити.

       Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

       Звільнено ОСОБА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , фактично проживаючого с. Підгородня Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 12162 грн. за період з січня по червень 2019 року, які стягуються із нього в користь ОСОБА_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року.

       В решті позовних вимог відмовлено.

       Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 768,40 грн. судового збору.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Теребовлянського районного суду від 31 жовтня 2019 року по цивільній справі №606/1933/19 доповнивши резолютивну частину реченням такого змісту:

       а) звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів у користь колишньої дружини ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей доньки ОСОБА_3 — ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 — ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначених рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року.

       б) звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах у повному обсязі на суму 21525 грн.

       В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що не заслуговують на увагу посилання суду першої інстанції на те, що оскільки з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, поданого позивачем в судовому засіданні не встановлено чіткого розміру заборгованості за листопад — грудень 2018 року, то суд вважає, що немає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами за вказаний період часу.

       З таким висновком суду першої інстанції та прийнятим судовим рішенням апелянт категорично не погоджується з наступних підстав.

       Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що син Ігор з листопада 2018 року до цього часу проживає разом із ним, навчається в Тернопільській школі і перебуває на повному його утриманні. Неповнолітня дочка ОСОБА_5 до 25 липня поточного року проживала разом із ним, а тепер проживає з матір`ю.

       Також відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

       У позовній заяві ОСОБА_1 ставив три позовні вимоги проте, суд першої інстанції фактично розглянув дві вимоги: одна задоволена частково — щодо звільнення від сплати заборгованості за аліментами, а інша - про стягнення з відповідача аліментів в його користь на думну суду не підлягає до задоволення. З цими доводами суду можна погодитись, оскільки на день винесення рішення змінились обставини і неповнолітня донька вирішила повернутися до матері, а син і надалі проживає із ним, тому вважає, що суд мав би задовольнити позовну вимогу щодо звільнення від сплати аліментів.

       А так, як одна дитина проживає із ним, а інша - із відповідачем, то ніхто нікому не повинен платити аліменти. Кожен з батьків має рівні права і обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей ( ч. 3 ст.181 СК України).

       Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від відповідача не поступив.

       У судовому засіданні ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній і просив звільнити його від сплати заборгованості по аліментах за листопад, грудень 2018 року, які він оплатив відповідачці, але судом не враховано. Крім того просив врахувати, що з червня по жовтень 2018 роки діти проживали з ним, але аліментів за цей період не оплачував.

        ОСОБА_2 . апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнала частково, погодившись із його поясненнями.

       Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

       Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

       Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості по аліментах за листопад-грудень 2018 року, позивачем не доведена, а тому в цій частині — відмовлено.

       Колегія суддів не погоджується із висновком суду в цій частині і вважає за необхідне змінити рішення суду.

       Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.07. 2002 року по 17 березня 2011 року.

       Від спільного проживання у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

       Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. щомісячно на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

       Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

        За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

       Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина.

       Частиною 2 статтею 197 СК України передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

       Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

       Відповідно до довідки голови садівницького товариства «Кооператор» від 25 червня 2019 року № 6 неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з листопада 2018 року постійно проживають разом із ОСОБА_1 у власному садовому будинку садівницького товариства «Кооператор» в с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області.

       Згідно із довідкою Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16 імені В. Левицького ОСОБА_4 навчається у 7-В класі вказаної школи з 12 листопада 2018 року.

        В апеляційній інстанції встановлено та визнається сторонами, що з листопада 2018 року по даний час неповнолітня дочка ОСОБА_3 з 25 липня 2019 року постійно проживає разом із матір`ю в АДРЕСА_1 , а неповнолітній син ОСОБА_4 постійно проживає із батьком в с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області.

       Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відповідно до виконавчого листа № 2-284 від 19 травня 2011 року, виданого Теребовлянським районним судом Тернопільської області, заборгованість ОСОБА_1 із сплати аліментів станом на червень 2019 року складає 21525 грн., зокрема, заборгованість із моменту відкриття виконавчого провадження до січня 2019 року складає 9363 грн., а за період з січня по червень 2019 року - 12162 грн.

       Як вбачається із апеляційної скарги та підтверджено поясненнями ОСОБА_1 , що він не погоджується із рішенням суду в частині неврахування суми заборгованості по аліментах за листопад, грудень 2018 року та не відрахування цієї суми від суми в боргу в розмірі 9363 грн.

       Із долученого в апеляційній інстанції розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено 1944 грн за листопад, а за грудень 2018 року — 2027 грн. З липня по жовтень 2018 роки ОСОБА_1 аліментів не сплачував, виходячи з того, що діти проживали з ним, а тому сума заборгованості за аліментами за цей період становить 5392 грн, що сторони не заперечують.

       В зв`язку з цим колегія суддів вважає, що суму сплаченої заборгованості за аліментами за листопад, грудень 2018 року в сумі 3962 грн (1944 + 2027 грн) слід дорахувати до загальної суми 16124 грн та звільнити його від сплати цієї заборгованості (12162 + 3962грн). Залишається несплаченою заборгованість в сумі 5392 грн (липень-жовтень 2018 року), що визнається ОСОБА_1

       В решті рішення суду (стягнення аліментів з відповідачки на його користь) фактично не оспорюється ОСОБА_1 , так як змінились обставини справи, бо дочка проживає разом із матір`ю з листопада 2018 року по даний час, що визнавалось і не заперечується ним в апеляційній інстанції, а тому апелянт не настоював на скасування рішення в цій частині.

       Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

       Враховуючи те, що колегією суддів була дорахована сума заборгованості за аліментами до 16124 грн від якої він звільнений від сплати, тому рішення суду першої інстанції слід в цій частині змінити, залишивши без змін решту позовних вимог, яким в задоволенні відмовлено.

       Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

       З врахуванням того, що виграшна сума становить 42,3%., а сплачений судовий збір за апеляційну скаргу позивачем становить 1152,6 грн., то поверненню ОСОБА_1 підлягає 487 грн.55 коп.

       Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

       Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2019 року змінити, звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , фактично проживаючого АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 16124 грн. за період з листопада 2018 року по червень 2019 року включно, які стягуються із нього в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2011 року.

       В решті рішення суду залишити без зміни.

       Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , фактично проживаючого АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 487,55 грн судових витрат, понесених ним за розгляд справи в апеляційній інстанції.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

       Повний текст постанови складено 06 лютого 2020 року.

Головуюча                                                                        Т.С. Парандюк

Судді:                                                                         С.І. Дикун

                                                                               Н.Б. Щавурська