П О С Т А Н О В А                   Справа № 2-а-192/10

                                                                    Ім'ям України                

   31 березня 2010 року                                                                                                м. Полтава

       Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді                                         Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                  Севідовій Л.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Полтавській області, третя особа – ОСОБА_3 селищна рада Новосанжарського району Полтавської області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

                                                               В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 у серпні 2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - УДАІ ГУМВС України у Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 0112330 від 23 липня 2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 510 гривень. Ухвалою суду від 17 листопада 2009 року, до участі у розгляді справи залучено, як третю особу без права самостійних позовних вимог на строєні відповідача ОСОБА_3 селищну раду Новосанжарського району Полтавської області (а.с. 22).

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 15 липня 2009 року, працюючи менеджером у ТОВ «Онтар», біля павільйону з продажу метало-пластикових вікон, розмістив пересувну вивіску із зазначенням предмету та місця продажу. 21 липня 2009 року інспектором ДАІ ГУМВС України у Полтавській області ОСОБА_2 складено протокол серії ВІ № 004364 про порушення ним вимог ч. 2 ст. 140 КпАП України, так як  розміщення рекламного носія вчинено ним без погодження з органами ОСОБА_4 України у Полтавській області. 23 липня 2009 року начальником ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ при ГУМВС України у Полтавській області, на підставі цього протоколу, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 012330 якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 510 гривень. Копію постанови отримано поштою 03 серпня 2009 року. Вважає і зазначений протокол, і винесену на його підставі постанову незаконними, так як розміщення пересувної вивіски біля павільйону з продажу метало-пластикових вікон здійснено ним не самочинно, а за попереднім погодженням з ОСОБА_3 селищною радою. Крім того, згідно з вимогами п. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу». розміщення інформації про виробника товару або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою. З цих підстав прохав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати.        

         У судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, прохав суд задовольнити позов у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснив, що за тривалий час, що працює менеджером у ТОВ «Онтар», він багаторазово розміщував пересувну вивіску із зазначенням предмету та місця продажу біля павільйону з продажу метало-пластикових вікон у інших населених пунктах області поблизу доріг, виключно з дозволу органів місцевого самоврядування, але жодного разу органи ОСОБА_4 не пред’являли до нього ніяких претензій, крім випадку у с.м.т. ОСОБА_5.  

         Представник відповідача заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що складаючи протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства України. Так, згідно з вимогами ч. 2 ст. 140 КпАП України, порушення визначеного законодавством порядку погодження із ДАІ встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та інше, тягне за собою накладення адміністративного штрафу. Відповідно до вимог п. 8.12 Правил дорожнього руху України, забороняється самовільно розташовувати плакати, афіші, рекламні носії які можуть відволікти увагу учасників дорожнього руху. Згідно з ч.а п. 32.1 Правил дорожнього руху України, з органами ДАІ узгоджується розміщення у смугах відведення автомобільних доріг, кіосків, павільйонів, рекламоносіїв та пересувних торгівельних пунктів. Відповідно до вимог підпункту 33 п. 4 Положення про ДАІ МВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 14 квітня 1997 року, ДАІ погоджує подані в установленому порядку розміщення у смугах відведення автомобільних доріг кіосків, павільйонів, рекламоносіїв та пересувних торгівельних пунктів. Крім того, ще згідно з низькою нормативно-правових актів та Законів України, розміщення поряд з проїзджою частиною автодороги побудов, повинно узгоджуватися із органами ДАІ. Враховуючи те, що позивач у період часу з 15 по 21 липня 2009 року не звернувся до ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ при ГУМВС України у Полтавській області за узгодженням розміщення торгівельного павільйону, на нього складено протокол про адміністративне правопорушення. З тих підстав, що він був достовірно повідомлений про час та місце розгляду справи, але для розгляду протоколу не з’явився, протокол розглянуто без нього. За наслідками розгляду його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України та оштрафовано на 510 гривень.  

         Представник третьої особи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, повідомив, що внаслідок незадовільної якості копії позову з додатками не може з ними ознайомитися і реалізувати свої права згідно з чинним законодавством України (а.с. 26). Позивач та представника відповідача не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи.        

         Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх наданими сторонами письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

         Судом встановлено, що 21 липня 2009 року інспектором ДАІ ГУМВС України у Полтавській області ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 004364 яким встановлено порушення ним вимог ч. 2 ст. 140 КпАП України, де позивач зазначив, що встановлення павільйону вчинено ним за погодженням із селищною радою і що він не знав про те, що розміщення треба погоджувати з органами ОСОБА_4, розписався що повідомлений про час та місце розгляду протоколу (а.с. 3). Згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 012330, винесеною 23 липня 2009 року начальником ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ при ГУМВС України у Полтавській області, на підставі цього протоколу, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 510 гривень (а.с. 4). Згідно із дозволом на розміщення об’єкту сфери послуг на тривалий час, виданим заступником селищного голови с.м.т. ОСОБА_5, ТОВ «Онтар» видано дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі по вул. Шевченка у  с.м.т. ОСОБА_5 на період часу з 16 по 25 липня 2009 року (а.с. 6). Згідно з фотографіями, кіоск ТОВ «Онтар» розташовано у безпосередній близькості до проїзної частини автодороги (а.с. 12-13).  

          Нормою ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено, що звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі конституції України гарантується. Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами. Нормою ч. 2 ст. 140 КпАП України, встановлено, що порушення визначеного законодавством порядку погодження із ДАІ встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та інше, є адміністративним правопорушенням. Згідно із вимогами п. 2 ч. 2 ст. 222 КпАП України, органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 140 КпАП України. Відповідно до вимог п. 8.12 Правил дорожнього руху України, забороняється самовільно розташовувати плакати, афіші, рекламні носії які можуть відволікти увагу учасників дорожнього руху. Згідно з ч. а п. 32.1 Правил дорожнього руху України, з органами ДАІ узгоджується розміщення у смугах відведення автомобільних доріг, кіосків, павільйонів, рекламоносіїв та пересувних торгівельних пунктів. Відповідно до вимог підпункту 33 п. 4 Положення про ДАІ МВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 14 квітня 1997 року, ДАІ погоджує подані в установленому порядку розміщення у смугах відведення автомобільних доріг кіосків, павільйонів, рекламоносіїв та пересувних торгівельних пунктів.          

          З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обстави справи випливає наступне. 15 липня 2009 року ОСОБА_1, як менеджер ТОВ «Онтар», у с.м.т. ОСОБА_5, по вул. Шевченка, з дозволу органу місцевого самоврядування, на  узбіччі автодороги, розмістив пересувний павільйон з продажу метало-пластикових вікон та пересувну вивіску із зазначенням предмету та місця продажу вікон, не узгодивши це розміщення з ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ при ГУМВС України у Полтавській області. З наданих суду фотографій видно, що розмішені предмети, де приймаються замовлення на виготовлення вікон, а самі вікна не виготовляються та не надається споживачеві, мають рекламні надписи фірми-виробника вікон і тому є рекламоносієм. За розміщення рекламоносія без попереднього узгодження, 21 липня 2009 року інспектором ДАІ ГУМВС України у Полтавській області ОСОБА_2 складено протокол серії ВІ № 004364 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 140 КпАП України, де останній розписався про час та місце розгляду протоколу. У встановлений час для розгляду протоколу не з’явився і начальником ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ при ГУМВС України у Полтавській області  його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України та піддано штрафу у сумі 510 гривень, у межах санкції цієї статті. Таким чином, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, органи ОСОБА_4 України у Полтавській області діяли у межах чинного законодавства України і тому підстави для скасування постанови серії ВІ № 0112330 від 23 липня 2009 року відсутні.    

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 140, 222, 255-256, 287-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 100, 102, 160-163 КАС України, -

                                                            П О С Т А Н О В И В:

         У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити у повному обсязі.

         Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів зо дня її проголошення, а після складення постанови у повному обсязі - протягом 10 днів зо дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через Октябрський районний суд м. Полтави.

         Постанова набирає законної сили протягом 10 днів зо дня її проголошення, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

 Суддя                                                                                                              І.Ю. Литвиненко