Справа № 2-468/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2010 року м.Вінниця

Староміський районний суд м.Вінниці в складі:

головуючого судді: Чернюка І.В.,

при секретарі: Нурієвій А.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ляховича О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” про стягнення сум належних при звільненні,

в с т а н о и в:

ОСОБА_1 звернувся, 22.02.2010 року, до суду з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” про стягнення сум належних при звільненні. Вимоги мотивував тим, що 01.10.2009 року він звільнився за власним бажанням з посади головного механіка ВАТ по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” у зв”язку з виходом на пенсію відповідно до ст.38 КЗпП України. При проведенні з ним розрахунку під час звільнення йому не було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 3269 грн., яка повинна бути виплачена до відпустки за період лютий 2008 року – лютий 2009 року, що була використана ним перед звільненням. Виплата цієї допомоги у розмірі посадового окладу передбачена Колективними договорами підприємства, що діяли у 2008 та 2009 роках. Розмір посадового окладу головного механіка становив 3269 грн. На його вимогу, в заяві про звільнення, він просив виплатити вищевказану суму, а також після звільнення усно звертався до бухгалтера підприємства з вимогою виплатити належну суму. Однак, належну йому суму не було виплачено. Вважає дії відповідача незаконними. Інші працівники ВАТ „Вінницягаз” отримали дану виплату в повному обсязі в грудні 2009 року. Просив стягнути з відповідача на його користь належну йому при звільненні матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 3269 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав за обставин викладених в позовній заяві. Проси позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що згідно колективного договору на 2009-2011 роки ВАТ „Вінницягаз”, профспілковий комітет та адміністрація товариства зобов”язались виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення з урахуванням стажу роботи до щорічної відпустки всім категоріям працюючих, виходячи з пріоритетів і реальних фінансових можливостей Товариства. Наказом Голови правління товариства від 17.06.2009 року №159 відповідно до рішення Правління ВАТ „Вінницягаз” від 01.06.2009 року, у зв”язку із збитковою діяльністю та необхідністю приведення фактичних витрат підприємства до наявних фінансових можливостей, з 01.06.2009 року було призупинено дію пункту Колективного договору, яким передбачалась виплата матеріальної допомоги на оздоровлення. Зазначений наказ винесений за результатами засідання Правління товариства та засідання об”єднаної профспілкової організації ВАТ „Вінницягаз”. 10.12.2009 року наказом голови правління ВАТ „Вінницягаз” №297, визнаний таким, що втратив чинність наказ від 17.06.2009 року №159, а також проведено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам, які в 2009 році перебували у щорічних відпустках та на час його підписання (10.12.2009 року) перебували у трудових відносинах з ВАТ „Вінницягаз”. Позивач перебував у щорічній відпустці після винесення наказу голови правління товариства №159 від 17.06.2009 року, а звільнився за власним бажанням до винесення наказу голови правління №297 від 10.12.2009 року, нарахування та виплата матеріальної допомоги на оздоровлення йому не виплачувалась. Просив в позові відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного для після пред”явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працюваа на підприємстві - ВАТ по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” на посаді головного механіка з 10.07.2007 року.

Наказом ВАТ „Вінницягаз” № 528-к від 29.09.2009 р. ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням, за ст.38 КЗпП України, у зв”язку з виходом не пенсію.

В день звільнення позивача йому були виплачені належні до виплати суми.

Згідно положень пункту 8.10 Колективного договору на 2009 -2011 роки ВАТ „Вінницягаз”, профспілковий комітет та адміністрація товариства зобов”язались виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення з урахуванням стажу роботи до щорічної відпустки всім категоріям працюючих, виходячи з пріоритетів і реальних фінансових можливостей Товариства.

Наказом Голови правління товариства від 17.06.2009 року №159 відповідно до рішення Правління ВАТ „Вінницягаз” від 01.06.2009 року, у зв”язку із збитковою діяльністю та необхідністю приведення фактичних витрат підприємства до наявних фінансових можливостей, з 01.06.2009 року було призупинено дію пункту Колективного договору, яким передбачалась виплата матеріальної допомоги на оздоровлення. Зазначений наказ винесений за результатами засідання Правління товариства та засідання об”єднаної профспілкової організації ВАТ „Вінницягаз”.

10.12.2009 року наказом голови правління ВАТ „Вінницягаз” №297, визнаний таким, що втратив чинність наказ від 17.06.2009 року №159, а також проведено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам, які в 2009 році перебували у щорічних відпустках та на час його підписання (10.12.2009 року) перебували у трудових відносинах з ВАТ „Вінницягаз”.

Позивач ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці після винесення наказу голови правління товариства №159 від 17.06.2009 року, а звільнився за власним бажанням 01.10.2009 року, до винесення наказу голови правління №297 від 10.12.2009 року. Тобто на 10.12.2009 року позивач не перебував у трудових відносинах з ВАТ „Вінницягаз”, а тому не мав право на виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення.

Таким чином нарахування та виплата матеріальної допомоги на оздоровлення позивачеві не було проведена та виплачена правомірно.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. на користь держбюджету м.Вінниці.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” про стягнення сум належних при звільненні - відмовити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. на користь держбюджету м.Вінниці.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м.Вінниці протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Повний текст рішення суду виготовлено 07.04.2010 року.

Суддя: