Справа  № 2-1133/ 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня  2010  року             Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого  судді   -      Слюсар Л.П.

                 при секретарі             -      Карпенко І.Ю.

розглянувши у попередньому   судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу суд , -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом  до відповідачки про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 14 січня 1989  року він  зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від шлюбу є діти: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування своїх  позовних вимог в позовній заяві  так і ході судового засідання позивач посилався на те, що  з березня 2009 року  між ним та відповідачкою припинені шлюбні відносини і ведення спільного господарства.  Причиною розпаду сім’ї  - відсутність спільних поглядів на сімейне життя. Повне непорозуміння один до одного,  що  спричинило  втрату кохання та поваги.  Після останньої сварки відповідачка зібрала речи і пішла проживати до батьків. На сьогоднішній день відповідачка знаходиться у фактичних відносинах з іншим чоловіком. Примирення не можливе. Після розірвання шлюбу неповнолітній син буде проживати з позивачем. На його утримання  відповідачка надає допомогу в добровільному порядку. Спір про розділ майна буде вирішуватися окремо.  Просив шлюб розірвати.  

Відповідачка в судове засідання   з’явилась.   Позовні вимоги визнала. Просила шлюб розірвати  в зв’язку з фактичним припиненням  шлюбних відносин.

 Виходячи із наведеного, суд  вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнані позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу.  Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 14 січня 1989 року в відділі  реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради             м. Дніпропетровська,  актовий запис № 50, був зареєстрований шлюб. Від спільного життя є неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.  Судом встановлено, що сторони з  березня 2009 року проживають окремо, спільне господарство не ведеться,  примирення не можливе. Майновий спір  буде вирішуватися окремо.  Спір про місце проживання дитини відсутній.  

Причиною розпаду сім’ї є  різні погляди на життя, побутові питання, постійні сварки,  що і призвело у підсумку до остаточного розпаду сім’ї.  Неповнолітній син буде проживати з позивачем.    

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін.

 При постановлені рішення, суд враховує те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім’я сторін розпалася остаточно та відновлена бути не може

Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та розірвати шлюб, судові витрати віднести за рахунок позивача.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,7,10, 11, 15, 57,88, 130,174,  212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб між  ОСОБА_1   та  ОСОБА_2,  зареєстрований  14 січня 1989 року в відділі  реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради                                           м. Дніпропетровська,  актовий запис № 50, які мають неповнолітню дитину ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження   - розірвати.

Стягнути  при видачі  свідоцтва про  розірвання шлюбу в органах РАЦС в прибуток держави  з   ОСОБА_1  державне мито в розмірі 17 грн. 00 коп.,   ОСОБА_2 від сплати державного мита  звільнити.

 Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги,  або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з  дня проголошення рішення.

              Суддя:                                                                                       Л.П. Слюсар