Справа № 2-3517/09

Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2009 року                               Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого  судді       Зосименко С.Г.

                при секретарі                 Карпенко В.Ю.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання  дитини,

ВСТАНОВИВ:

          У жовтні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом  до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що вони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 27.12.1991 року, який було розірвано 27.10.1999 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Тому позивачка вимушена була звернутися до суду з даним позовом. Просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1000 гривень щомісяця до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з жовтня 2009 року.

          Представник позивачки у судове засідання з’явилася. Позовні вимоги підтримала. Просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

          Представник відповідача у  судове засідання з’явилася. Позовні вимоги визнала частково. Суду пояснила, що відповідач має можливість виплачувати аліменти лише у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, оскільки на його утриманні знаходиться ще одна дитина.

         Суд заслухавши пояснення представника позивачки, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи  вважає, що позов підлягає  задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

         Сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 27.12.1991 року, який було розірвано 27.10.1999 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, вихованням дитини не займається.

         В силу ст.ст.180,181,182 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати та надавати матеріальну допомогу на дітей, при цьому за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

        Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн. щомісяця в судовому порядку, оскільки він є працездатним, має постійну роботу.

       Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути 51 грн. судових витрат в прибуток держави та 120 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

       Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду підлягає обов’язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

        Згідно зі ст.ст. 180, 181, 182, 184, 190 Сімейного Кодексу України та керуючись ст. ст. 15, 30, 60, 88, 130, 213, 214, 215, 174, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

Стягувати щомісяця аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: 49000, АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_2 1,  на утримання доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття, у розмірі 1000 грн., на користь  матері ОСОБА_1, починаючи стягнення з 19.10.2009 року.

  Стягнути з ОСОБА_2 на  користь  держави  судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 120 грн.

           Рішення підлягає обов’язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.              

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                   С.Г. Зосименко