Єдиний унікальний номер 235/6529/16-ц

Номер провадження 22-ц/804/418/20        

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 лютого 2020 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді     Никифоряка Л.П.

Суддів          Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання   Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут  цивільну справу за  заявою ОСОБА_1 правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про забезпечення позову, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2019 року (головуючий у суді першої інстанції Величко О.В.),-  

В С Т А Н О В И В:

В позові пред`явленому до суду в жовтні 2016 року Публічне Акціонерне товариство «КБ «Експобанк» /надалі Банк/ просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договором кредиту від 17 січня 2008 року в розмірі 47 011,08 доларів США та прострочену заборгованість за комісією в розмірі 6 239,71грн.

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто заборгованість за договором кредиту в розмірі 32 094,37 доларів США та  прострочену заборгованість за комісією у розмірі 6 239,71грн.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02 травня 2019 року у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа виданого на виконання рішення суду від 15 грудня 2016 року у цивільній справі № 235/6529/16-ц змінено стягувача Банк на ОСОБА_1 .

19 листопада 2019 року ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено та скасовано заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2016 року.

28 листопада 2019 року ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову через відсутність доказів про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, окрім припущення про те, що приватним виконавцем буде закрито виконавче провадження.

04 грудня 2019 року ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області задоволено заяву ОСОБА_1 та забезпечено позов шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди щодо будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та накладено арешт на всі грошові кошти на банківських рахунках Акціонерного товариства «Укрсиббанк» та Акціонерного товариства «Універсал Банк».

В апеляційній скарзі представник відповідача просив ухвалу скасувати та відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги зводились до того, що вжиті заходи забезпечення позову є неспівмірними із позовними вимогами.

Інша вимога апеляційної скарги заявником зводилась до необґрунтованості ухвали суду, який при вирішенні питання про забезпечення позову не врахував що зобов`язання про порушення якого стверджував позивач забезпечено також заставою, а саме передано в заставу автомобіль ГАЗ 3302.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, за відсутності сторін повідомлених про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково за таких підстав.

Суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову у даній справі шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди щодо будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та наклав арешт на всі грошові кошти на банківських рахунках, що належать ОСОБА_2 в Акціонерному товаристві «Укрсиббанк» та Акціонерному товаристві «Універсал Банк».

Умовою застосування таких заходів суд вважав те що, майно з приводу якого йдеться в ухвалі суду належить відповідачу та достатньо обґрунтованими є припущення з приводу того, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Висновки суду першої інстанції про правові підстави для забезпечення позову узгоджуються із положеннями чинного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наведеною нормою встановлена вимога про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись в суд із позовом ОСОБА_1 як правонаступник позивача Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» посилався на право вимоги до позичальника через заборгованість за договором. 

Предмет спору визначений в позовній заяві дає підстави для висновку про те, що між сторонами дійсно виник спір, при цьому апеляційний суд виходить з того, що обґрунтованість позовних вимог, достатність наданих доказів та переконливість наведеного обґрунтування не можуть бути предметом перевірки суду під час вирішення питання про забезпечення позову та ці питання підлягають з`ясуванню під час вирішення спору по суті.

Наявність самого по собі позову про стягнення позики в розмірі 47011,08 доларів США може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно.

Разом з тим, зазначаючи про накладення арешту на нерухоме майно та всі кошти що належать боржнику-відповідачу у справі та знаходяться на її рахунках в установах Банків, суд не дотримався вимог законодавства про співмірність забезпечення із предметом позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням того, що зміст поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову містить належне обґрунтування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правові підстави для задоволення заяви, однак забезпечення позову здійсненне без врахування співмірності розміру позовних вимог вартості квартири та усіх грошових коштів на рахунках, які арештовані, оскільки матеріали справи не містять відомостей з приводу ринкової вартості вказаного майна та балансу на карткових рахунках у АТ «Укрсиббанк» та АТ «Універсал Банк».

Відтак не з`ясувавши наведених обставин суд був позбавлений можливості врахувати який спосіб забезпечення позову буде співмірним із розміром позовних вимог.

З огляду на що, відповідно до вимог статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що має своїм наслідком скасування ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 подану через представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2020 року.

Судді: