ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

      Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Вовка І.В.,

                                                               Гончарука П.А.,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Рівненської області від 27 липня 2006 року та  постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13  лютого 2007 року у справі № 5/175 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Брюс” до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми, -

                                       ВСТАНОВИВ:

У липні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Брюс” звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання неукладеним договору підряду НОМЕР_1 від 1 червня 2005 року з моменту його підписання, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, стягнення 33940 грн. сплаченої наперед суми в рахунок робіт, які повинні бути виконані за вказаним договором.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27 липня 2006 року позов задоволено. Визнано неукладеним договір підряду НОМЕР_1 від 1 червня 2005 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 33940,00 грн. та судові витрати.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2007 року рішення господарського суду Рівненської області від 27 липня 2006 року змінено та викладено у наступній редакції: Позов задовольнити частково. Провадження у справі  щодо вимог про визнання  договору  підряду  НОМЕР_1 від  1 червня  2005 року неукладеним припинити. Стягнути з відповідача на користь позивача 33940,00 грн. сплачених наперед коштів, 339,40 грн.

Доповідач: Гончарук П.А.

державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Судові витрати по касаційній скарзі віднесено на  позивача, а по апеляційній скарзі на відповідача і позивача у рівних частинах.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій  норм  матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити  позивачу у задоволенні  позовних вимог.

Сторони не скористались своїм правом  на участь у  судовому засіданні в касаційній інстанції.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 111¹⁰ ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи  апеляційного господарського суду або постанови апеляційного  господарського суду є порушення або неправильне  застосування норм матеріального  чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення  місцевого  або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто  судом  за відсутності будь-якої із сторін, не  повідомленої належним чином про час і місце  засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у судове засідання  25 липня 2006 року відповідач не  прибув. Судом  в судовому засіданні 25 липня 2006 року оголошено перерву на 27 липня 2006 року. Докази повідомлення відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні 25  липня 2006 року в матеріалах справи відсутні.

Дані обставини вказують на те, що відповідач не був належним чином  повідомлений про час і місце  розгляду справи судом і не мав можливості бути присутнім у  судовому засіданні 27 липня 2006 року.

26 липня  2006 року  позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог.  Доказів про надіслання відповідачу зазначених уточнень матеріали справи не містять.

Відповідно до  ст. 77  ГПК України, господарський   суд відкладає  розгляд справи, якщо у судове засідання  не з'явились представники сторін та для витребування  нових доказів.

Вимоги даної норми процесуального права судом першої інстанції не виконані.

Розглянувши справу без участі відповідача, якого не було повідомлено про час і місце  розгляду справи, суд припустився порушень процесуальних норм, що є підставою для скасування  рішення суду  першої інстанції відповідно до ст. 104 ГПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК  України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення в апеляційному порядку на зазначені обставини уваги не звернув, чим припустився  порушення  ст. 104 ГПК України.

Приймаючи рішення  про стягнення  наперед сплачених коштів, суд апеляційної інстанції  керувався нормами зобов'язального права.

В той же  час, встановивши  факт неукладення  договору та припинивши провадження  у справі в цій частині, суд визнав відсутність   між  сторонами договірних правовідносин.

Таким чином,  суд  належним чином не з'ясував правовідносини, що склались між сторонами та не визначив якими нормами матеріального права вони регулюються.

Не можна визнати правильним застосування судом ст. 216 ЦК України, про правові  наслідки  недійсності правочину, оскільки  судом не вирішувався спір щодо недійсності  договору.

В матеріалах справи наявні  два  договори від  1 червня 2005 року, які укладались   між сторонами (а.с. 4, 74) за  НОМЕР_1 і НОМЕР_2.

Стягнувши кошти, суд не зазначив, з яких міркувань він виходив, що ці кошти  перераховані саме за  договором на підставі якого грунтуються  позовні вимоги, а не за іншим  та  якими доказами  підтверджені його висновки.

З огляду на викладене, прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи,  а тому вони підлягають скасуванню, а справа  передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, з'ясувати дійсні  права та обов'язки сторін, встановити обставини справи і в  залежності від встановленого  та вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹⁰, 111¹¹, 111¹², 111¹³ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково .

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13  лютого 2007 року  та рішення господарського суду Рівненської області від 27 липня 2006 року у справі № 5/175  скасувати і  справу передати на новий розгляд  до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий          Перепічай В.С.

Судді                                                                                   Вовк І.В.

                                                                                            Гончарук П.А.