ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 р. | № 1/1065-28/313 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства “ПОЛЮС-ПАРТНЕР” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007р. у справі за позовом Приватного підприємства “ПОЛЮС-ПАРТНЕР” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресторан “БЕРКУТ” про звернення стягнення на предмет іпотеки |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2006р. Приватне підприємство “ПОЛЮС-ПАРТНЕР” пред’явило в господарському суді позов до ТОВ “Ресторан “БЕРКУТ” про звернення стягнення 322862,20 грн. на предмет іпотеки за договором застави від 12.08.2003р. –нежитлові приміщення, позначені на плані літерою А-5, а саме: приміщення ресторану, позначене літерами: 1-26, 105-111; їдальні, позначеної на плані літерами 91-104; складу, позначеного на плані літерами: 27-46,48-90,112 загальною площею 2820,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59 “б”.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2006р. (суддя Морозюк А.Я.) позов було задоволено.
Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007р. (судді Юркевич М.В. –головуючий, Городечна М.І., Кузь В.Л.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2006р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007р., а рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2006р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
У справі оголошувалась перерва з 30.05.2006р. на 20.06.2007р.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом, 12.08.2003р. між АТ “Кредит Банк”, правонаступником якого є ВАТ “Кредит Банк”, та ТОВ “Ресторан “Беркут” був укладений кредитний договір №384 за яким відповідачу було надано кредит в сумі 350000 грн. з терміном погашення до 11.08.2006р. (із змінами і доповненнями за додатковими угодами №384/1 від 17.10.2003р., 21.01.2004р, 16.02.2004р., №1 від 17.01.2005р., №2 від 21.03.2005р., №3 від 08.07.2005р.
(а.с. 8 –15)
12.08.2003р. між цими ж особами був укладений договір застави нерухомого майна на суму 1864869 грн. (зі змінами і доповненнями від 19.02.2004р., 08.07.2005р.).
(а.с. 18 –21 звор.)
12.08.2003р. між банком (кредитор), відповідачем (боржник) та фізичною особою Варданяном В.О. (поручитель) був укладений договір поруки №384.
(а.с. 101 –101 звор.)
У подальшому між ВАТ “Кредит Банк” та Приватним підприємством “Полюс Партнер” 03.04.2006р. за №384 та від 03.04.2006р. б/н були укладені договори про відступлення прав (цесії), відповідно, кредитним договором №384 від 12.08.2003р. та договором застави (іпотечним) від 12.08.2003р.
(а.с. 16 –17 звор., 22 –22 звор.)
Предметом спору є звернення стягнення позивачем (Цесіонерій) на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За приписом п. 2.1 договору поруки поручитель зобов’язався нести солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання або неналежне виконання зобов’язань боржника по поверненню кредиту, по сплаті пені та відшкодуванню збитків у випадках та в розмірі, що передбачені, кредитним договором №384 від 12.08.2003р.
Листом від 17.04.2006р. позивач запропонував ТОВ “Ресторан “Беркут” погасити наявну у останнього заборгованість по кредиту, відсоткам за користування ним, пеню за несвоєчасне його погашення, комісійні за управління кредитом та збитки за несвоєчасну сплату відсотків, усього в сумі 322862,20 грн. і розірвати кредитний договір.
(а.с. 28-29)
Згідно ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Вказану суму боргу станом на 29.05.06 поручителем, як солідарним боржником, було погашено шляхом внесення 324569 грн. на рахунок позивача.
(39-41)
Кредитний же договір ні в судовому порядку, ні за погодженням сторін розірвано не було.
Отже за встановлених обставин апеляційний суд правильно прийшов до висновку про відсутність підстав для звернення стягнення на заставлене майно в сумі 322862,20 грн., скасувавши рішення суду першої інстанції і відмовивши у задоволенні заявленого позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованості і законності прийнятої судом другої інстанції постанови.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “ПОЛЮС-ПАРТНЕР” залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук