Справа № 2-1143/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року                                                                              Кіровський районний суд

                                                                             м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого                 - судді Овчаренко Н.Г.

при секретарі                 - Волошиной Л.Л.

за участю:

прокурора                                - Горового С.О.

позивача                                  - Черняк Р.В.

відповідача                              - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про виселення та усунення перешкод -

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом  Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про виселення та усунення перешкод.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор та позивачка посилалися на те, що 26.12.2006 року між відповідачем і Черняк Р.В. був укладений договір дарування, який був нотаріально посвідчений державним нотаріусом  Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Іванчук Н.П., предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

Однак відповідачка чинить перешкоди в користуванні власністю, а саме самовільно змінила замки у двері квартири та не впускає у спірну квартиру.

На підставі викладеного, просили суд:

?   в селити ОСОБА_1, ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1;

?   заборонити ОСОБА_2 перешкоджати у подальшому ОСОБА_5 у здісненні нею права користування та розпорядження належною їй на праві власності квартироюАДРЕСА_1.

Відповідач - ОСОБА_2  - в судове засідання з’явилася, проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.12.2006 року між ОСОБА_2 і Черняк Р.В. був укладений договір дарування, який був нотаріально посвідчений державним нотаріусом  Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Іванчук Н.П., предметом якого є квартира АДРЕСА_1.  

Таким чином, позивач є власником квартирою АДРЕСА_1.  

Однак відповідачка чинить перешкоди в користуванні власністю, а саме самовільно змінила замки у двері квартири та не впускає у спірну квартиру.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ст.316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Нормами ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, встановлено, що  власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.  Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, позовні вимоги стосовно усунення в селення ОСОБА_1 і її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1.

Вирішуючи позовні вимоги в частині заборони ОСОБА_2 перешкоджати у подальшому ОСОБА_5 у здісненні нею права користування та розпорядження належною їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1, суд вважає можливим відмовити виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст..11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Таким чином, приймаючи до уваги те, що права позивача не порушені, внаслідок чого у суду не має підстав для залдоволення позовних вимог в цій частині.

Кер уючись с т.ст. 10, 11, 58,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про виселення та усунення перешкод – задовольнити частково .

Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження  рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                               Н.Г. Овчаренко