Копія

                            № 2-а-420/10

П О С Т А Н О В А

       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 березня 2010 року                                                             селище Решетилівка    

Решетилівський районний суд Полтавської області:

у складі головуючого судді -                 Микитенка В.М.,

при секретарі -                               Пустовар Т.В.,

за участю позивача -                   ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Решетилівка адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м.Полтави та АТІ ГУМВС України в Полтавській області Сердюка Івана Володимировича про визнання незаконними дій працівників ДАІ, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі ,-

   ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до  старшого інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м.Полтави та АТІ ГУМВС України в Полтавській області Сердюка І.В. у якому просив визнати його дії з винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності незаконними, скасувати постанову ВІ № 043028 від 21.09.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладення стягнення в сумі 255 грн. як незаконну, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог у позовній заяві та поясненнях зазначив, що 18.12.2009 року о 21.48 год. він на власному автомобілі НОМЕР_1 рухався по вул. Великотирнівській м. Полтави зі швидкістю 60 км/год, при цьому встановленої швидкості руху не перевищував, однак його зупинив відповідач та притягнув до адміністративної відповідальності. У вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП вважає себе невинуватим, а складену відносно нього постанову з порушеннями ст.280 КУпАП. При розгляді справи про адміністративне правопорушення та накладенні адміністративного стягнення не було з’ясовано суттєвих обставин, зокрема про те чи було вчинене правопорушення, чи винен він у його вчиненні та чи підлягає відповідальності. Вважає незаконним покладення в основу визнання особи винною у вчиненні даного правопорушення показань технічного засобу, яким вимірювалась швидкість його руху (який не вказано у протоколі), оскільки відсутні дані щодо відстані та режиму фіксування швидкості даним засобом, достовірності такої фіксації, даних щодо особи, яка проводила фіксацію та про інші транспортні засоби, які рухались у полі зору радара.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач Сердюк І.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надав, тому суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність відповідача.

Суд, заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з вимог ч.2 ст.71 КАС України: «У адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

21.09.2009 року старшим інспектором ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави та АТІ ГУМВС України в Полтавській області Сердюком І.В. винесено постанову ВІ № 043028 про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення в сумі 255 грн.

Згідно постанови: «ОСОБА_1 21.09.2009 року о 09.25 год. керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Великотирнівській м. Полтава зі швидкістю 83 кмгод, чим перевищив швидкість на 23 км./год., тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.»

Окрім того, постанова містить посилання на ст.14-1, ч.5,6 ст.258, ст.283 КУпАП.

До постанови фотокарток чи відеозапису події адміністративного правопорушення не приєднано.

Статтею 14-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність власників транспортних засобів за правопорушення у сфері дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-відеозапису.

Відповідачем у оскаржуваній постанові не зазначено та не надано суду даних про порядок та режим фіксування швидкості руху автомобіля ВАЗ 21053 д.н. НОМЕР_2, відстань з якої проводилось фіксування швидкості, даних про технічні характеристики приладу, яким проводилось фіксування швидкості руху та його місце і напрямок розташування, відповідно в метрах та градусах, відносно непорушних орієнтирів, у тому числі щодо можливості фіксування швидкості руху іншого автомобіля в полі зору радара.

Суд уважає, що правомірність дій працівника ДАІ мала бути підтверджена вищезазначеними засобами доказування.

Інші дані, що свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у матеріалах справи відсутні, не представлені вони на пропозицію суду і відповідачем, згідно ухвали суду про відкриття провадження у справі, яка йому вручена належним чином та запиту суду.

За таких обставин, судом встановлено, що  інспектором державної патрульної служби Сердюком І.В. допущено порушення вимог ст.245, 252 КУпАП в частині всебічного, повного і обєктивного дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що є підгрунтям оцінки доказів та відноситься до основних завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що позивач 21.09.2009 року був зупинений працівником ДАІ та щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, при складанні якого йому право на захист роз’яснено не було. З протоколом позивач не погодився, про що вказав у протоколі.

Згідно ст.248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності всіх громадян перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу.  

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов»язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують чи обтяжують відповідальність, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.»   Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.

Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адмінстративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і ящо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що інспектором державної патрульної служби Сердюком І.В. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 255 грн. з порушенням вимог ст. 248, ч.6 ст.258, ч.1 ст. 268, ст.276-282 КУпАП, тобто порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, а відтак постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

За встановленими у судовому засіданні даними, позивач не отримував від відповідача постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, дізнавшись про накладення стягнення у державній виконавчій службі Решетилівського районного управління юстиції у зв’язку з чим пропуск строків оскарження постанови суд рахує поважними.

Судові витрати у справі суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 64 Конституції України, ст.33, ч.1 ст.122, ч.1 ст.222, ч.1 ст.247, ст. 248, ч.6 ст.258, ч.1 ст. 268, ст.276-282, 289 КУпАП, ст. 70, 71, 159-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м.Полтави та АТІ ГУМВС України в Полтавській області Сердюка Івана Володимировича про визнання незаконними дій працівників ДАІ, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі – задовольнити повністю.

Поновити строки оскарження постанови ВІ № 043028 від 21.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за  ч.1 ст.122 КУпАП.

Визнати дії старшого інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м.Полтави та АТІ ГУМВС України в Полтавській області Сердюка Івана Володимировича з винесення постанови ВІ № 043028 від 21.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за  ч.1 ст.122 КУпАП – незаконними.

Постанову ВІ № 043028 від 21.09.2009 року, винесену старшим інспектором ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м.Полтави та АТІ ГУМВС України в Полтавській області Сердюком І.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в сумі 255 грн. – скасувати.

Провадження у справі ВІ № 043028 від 21.09.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Решетилівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:         підпис З оригіналом згідно:

Заступник голови суду                         В.М.Микитенко