ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

УХВАЛА

30 січня 2020 року                                

м. Харків

справа № 644/2793/16-ц

провадження № 22-ц/818/45/20                                                        

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів – Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря судового засідання – Сидорчук М.О.,

учасники справи:

позивач за основним позовом та відповідач за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору – ОСОБА_1 ,

відповідач за основним позовом – ОСОБА_2 ,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року у складі судді Матвієвської Г.В.,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати спільною сумісною власністю подружжя: будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи (у виді фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу – бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит, а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах), які були використані в процесі будівництва за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та існують у вигляді домоволодіння: житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівельна вартість яких складає 427 481 грн; визнати за нею право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, обладнання та конструктивних елементів (фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу – бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит, а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах), які були використані в процесі будівництва та існують у вигляді домоволодіння: житлового будинку, загальна площа якого складає 44, 0 квадратних метрів; житлова площа якого складає 29, 7 метрів квадратних; допоміжна площа – 14, 3 метрів квадратних; площа літніх приміщень складає 33,6 метрів квадратних (з яких підвал – 31, 4 метра квадратних, тамбур – 2, 2 метра квадратних); загальна площа приміщень – 77, 6 метрів квадратних; та надвірних споруд, а саме: гаража літ. «Б», літнього душу літ. «В» (у виді фундаменту-бетону, стіни-цегла, покрівля-метал) огорожі № 1 (у виді бетонних плит), хвіртки № 2 (у виді металу), ворота № 3 (у виді металу), зливної ями № 4 ( у виді бетонних кілець), дворового водопроводу № 5 ( у виді крану та труб), - що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна будівельна вартість яких складає 427 481 гривень та побудованих на земельній ділянці з цільовим призначенням: будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром – 0,1100 га – в порядку розподілу майна подружжя, а іншу частину залишити у власності ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на 15/100 частини будівельних матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 44,0 кв.м, житловою площею 29,7 кв.м, на загальну суму 56418,15 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена. Визнано будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи (у виді  фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу - бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах) які були використані в процесі будівництва за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та існують у вигляді домоволодіння: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та будівельна вартість яких складає 427 481гривня - спільною сумісною власністю подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, обладнання та конструктивних елементів (фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу - бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах) які були використані в процесі будівництва та існують у вигляді домоволодіння : житлового будинку, загальна площа якого складає 44, 0 квадратних метрів; житлова площа якого складає 29, 7 метрів квадратних; допоміжна площа - 14, 3 метрів квадратних; площа літніх приміщень складає 33,6 метрів квадратних (з яких підвал -31,4 метра квадратних, тамбур - 2, 2 метра квадратних); загальна площа приміщень - 77, 6 метрів квадратних; та надвірних споруд, а саме: гаража літ. «Б», літнього душу літ. «В» (у виді фундаменту-бетону, стіни-цегла, покрівля-метал) огорожі № 1 (у виді бетонних плит), хвіртки № 2 (у виді металу), ворота № 3 (у виді металу), зливної ями № 4 ( у виді бетонних кілець), дворового водопроводу № 5 (у виді крану та труб), - що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна будівельна вартість яких складає 427 481 гривень та побудованих на земельній ділянці з цільовим призначенням: будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром - 0,1100 га - в порядку розподілу майна подружжя,  а іншу частину залишено у власності ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 4 131,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 143,81 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будівельних матеріалів відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що з урахуванням наданих сторонами доказів, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю використаних у його будівництві будівельних матеріалів, результатів виконаних робіт, тобто речей як предметів матеріального світу, тому такий об`єкт є майном, яке належить сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу між подружжям. Будинок фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації з вини відповідача, а позивач позбавлена можливості здійснити вказані дії, що перешкоджає їй реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу спірного майна. Щодо позову третьої особи, суд зазначив, що для задоволення позову відсутня правова підстава для визнання права на частку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, третьою особою не було доведено належними та допустимими доказами, що вказані будівельні матеріали купувались за його власні кошти та придбані матеріали були використані саме у спірному житловому будинку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що не надано належної оцінки наявним у справі доказам, суд не встановив факт перебування у подружжя майна, набутого ними у шлюбі, яке підлягає поділу, не встановив вартість майна, що підлягає поділу, не встановив відсоток готовності об`єкту незавершеного будівництва, не встановив які будівельні матеріали були використані під час будівництва та на яку суму було придбано цих матеріалів, яка вартість будівельних матеріалів та проведених робіт, що підлягає поділу на час припинення фактичних шлюбних відносин. Зазначив, що рішенням виконавчого комітету Кулинічівської селищної ради № 270 від 14.07.1993 йому була виділена земельна ділянка. На той час він перебував у шлюбі з ОСОБА_4 (перша дружина) та розпочав будівництво будинку. Вже в 1996 році почалася закладка фундаменту, будівництво стін та прилеглого льоху, частину будівельних матеріалів та частину робіт було придбано та зроблено за його власні кошти, ще до укладання шлюбу з позивачем. Таким чином, проведені відповідачем роботи до шлюбу з позивачем є його особистим вкладом та не підлягають визнанню спільною сумісною власністю. Крім того, позивачем не доведено факту вкладання коштів у будівництво спірного будинку, оскільки документи стосовно розміру отриманого позивачем доходу, спростовують факт отримання нею грошових коштів від здійснення підприємницької діяльності. Також зазначив, що суд не надав оцінку доказам, наданих третьою особою, щодо придбання будівельних матеріалів. Вважає, що суд не врахував належних та допустимих доказів та фактів, наведених відповідачем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно зазначив, що будівельні матеріали, які використані для будівництва домоволодіння разом з господарськими спорудами, мають бути поділені порівну по Ѕ частині між позивачем та відповідачем. Так, придбання ним будівельних матеріалів та проведення внутрішніх робіт відбувалося у 2014-2016 роках вже після припинення фактичних шлюбних відносин, а тому вартість придбаних будівельних матеріалів та вартість проведених робіт не можуть входити до складу спільної сумісної власності колишнього подружжя і не підлягає поділу між колишнім подружжям. Вважає, що кожна особа, яка придбала певне майно може бути визнана власником цього майна, проте суд незаконного позбавив його права власності на придбане ним майно та визнав право спільної сумісної власності в тому числі за особою, яка немає відношення до вказаних матеріалів.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.12.2019 з Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (надалі КП «ХМБТІ») Харківської міської ради була витребувана завірена належним чином копія інвентаризаційної справи об`єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Колегія суддів виходила з того, що витребування копії вказаної інвентаризаційної справи об`єкта незавершеного будівництва необхідне для того, щоб установити ступінь готовності об`єкта до експлуатації. В подальшому за інформацією з інвентаризаційної справи можливо буде визначити які саме будівельні роботи проводились та, відповідно, які будівельні матеріали використовувались.

30.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про витребування з архіву Орджонікідзевського районного суду м. Харкова копії інвентаризаційної справи відносно об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в матеріалах цивільної справи № 644/1728/15-ц. В обґрунтування посилалася на те, що після ознайомлення з надісланою на ухвалу суду інвентаризаційною справою виявилося, що ОСОБА_2 звертався до КП «ХМБТІ» із заявою від 09.09.2016 про внесення до інвентаризаційної справи об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , виправлень і дописок до документів від 2014 року. Станом на час подачі відповідної заяви між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже існував спір стосовно вказаного об`єкта нерухомості, проте заява ОСОБА_2 все ж була задоволена КП «ХМБТ». ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи № 644/2793/16-ц заперечує будівництво не завершеного будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в період шлюбу з ОСОБА_1 . Однак в матеріалах цивільної справи № 644/1728/15-ц знаходиться інвентаризаційна справа на спірний об`єкт нерухомості, складена ще за відсутності спору між сторонами із зазначенням інших дат будівництва ніж ті, що містяться в інвентаризаційній справі, надісланій на ухвалу суду від 05.12.2019.

Колегія суддів, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, обговоривши клопотання ОСОБА_1 , вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню виходячи з такого.

Як установлено судовим розглядом і вбачається з матеріалів справи, спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник з приводу стягнення вартості будівельних матеріалів, використаних при будівництві будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до пояснень представників сторін на час розгляду справи будинок побудований, але не введений в експлуатацію. ОСОБА_2 заперечує початок будівництва житлового будинку під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строку з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Оскільки для встановлення обсягу спільного майна подружжя необхідно встановити коли це майно було придбане подружжям, в наданій суду копії інвентаризаційної справи міститься копія заяви ОСОБА_2 про внесення виправлень в роки побудови надвірних споруд (а.с. 86-87), а в матеріалах цивільної справи № 644/1728/15-ц може знаходитись інвентаризаційна справа без відповідних виправлень, колегія суддів уважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 та витребувати з архіву Орджонікідзевського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи № 644/1728/15 ц.

Відповідно до ч.3 ст.84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Керуючись ст. 84, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Витребувати з архіву Орджонікідзевського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи № 644/1728/15 ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий                                                        О.Ю.Тичкова

Судді                                                                        А.В.Котелевець

                                                                       Р.М.Піддубний