Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________________________________________________________    

Справа №572/3917/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року                                                                м.Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Рижого О.А.

за участю секретаря судового засідання - Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,-

                                                        встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стрільської сільської ради в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки.

В обґрунтування вимог вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1  померла його матір  ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме земельні ділянки, загальною площею 4.53 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області. За життя  ОСОБА_2  посвідчила заповіт 07.07.2003 року, яким вказані земельні ділянки заповіла позивачу. Постановою державного нотаріуса Соколовської М.В. від 13.05.2017 року було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане майно у зв`язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру. Згідно повідомлення Управління Держгеокадастру у Сарненському районі Рівненської області №0-1714-0.2-167/2-17 від 20.02.2017 року, витяги з Державного земельного кадастру надати неможливо. 

Іншим шляхом ніж судовим визнати право власності на вказане спадкове майно не представляється можливим.

В підготовче судове засідання позивач не з`явився, через канцелярію суду до суду надійшла від нього заява, де він позовні вимоги підтримує, посилаючись на викладене в позовній заяві, просить позов задоволити та розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача в засідання також не з`явився, подав до суду заяву, якою позов визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про наступне.

Встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ №065202 від 30.08.2004 р., земельна ділянка, площею 4.53 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Стрільської сільської ради, належала ОСОБА_2 .

Згідно заповіту від 07.07.2003 року, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, а саме вищевказану земельну ділянку заповіла ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови державного нотаріуса Соколовської М.В. від 13.05.2017 року було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане майно у зв`язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру.

Згідно повідомлення Управління Держгеокадастру у Сарненському районі Рівненської області №0-1714-0.2-167/2-17 від 20.02.2017 року, витяги з Державного земельного кадастру надати неможливо. 

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч.1 п.11 ст. 346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 названого Кодексу спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 цього Кодексу).

Згідно ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 14 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Враховуючи, що щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Оскільки покійна ОСОБА_2 за свого життя мала на праві власності вищевказану земельну ділянку, суд приходить до висновку, що є підстави визнання права власності на вказане майно за заповітом за ОСОБА_1 .

Керуючись наведеним, ст.ст.13,81,141,200,206,263-265,268,273,,354,355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Стрільської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (жителем АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку, загальною площею 4.53 га., для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області, згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ №065202 від 30.08.2004 року, виданого на підставі розпорядження голови Сарненської райдержадміністрації Рівненської області, належну ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

         Суддя                                                                        Рижий О.А.