Справа № 2-1756

                                                    2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 березня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді Бухтіярової І.О.,

при секретарі – Галич Л.В.,

з участю – представника позивача ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” про визнання угоди дійсною та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання угоди дійсною та визнання права власності, посилаючись на наступні  обставини: згідно біржовому контракту № 0022/97 від 19.11.1997 року вона придбала у ОСОБА_3 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Біржовий контракт був зареєстрований 19.11.1997 року у книзі реєстрації біржових операцій Універсальної біржі „Донецьк” під реєстраційним номером 0022/97.

Згідно ст. 224 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4 Контракту продавець повністю отримала гроші за продажу квартири до підписання контракту.

Після оформлення угоди купівлі-продажу позивачка прийняла квартиру, вселилася в дану квартиру, сплачує комунальні платежі, зробила ремонт квартири.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 24.11.1997 року було зареєстровано в КП „БТІ м. Донецька” за ОСОБА_2, про що на біржовому контракті зроблений реєстраційний надпис, згідно якого в реєстрову книгу № 8/12 ДК (39) внесений реєстровий запис під реєстровим номером 88.

В теперішній час вона втратила оригінал біржового контракту на квартиру. Угода між нею та продавцем 19.11.1997 року укладена у письмовій формі, що відповідає вимогам ст. 44 ЦК України (в редакції 1963 року). Сторони виконали покладені на них зобов’язання відповідно до вимог ст. 224 ЦК України (в редакції 1963 року).

Також, висновок договорів купівлі-продажу  об’єктів нерухомості та реєстрація них на біржі у 1997 році не суперечили нормам цивільного законодавства, діючого на той проміжок часу.

В теперішній час у неї відсутня можливість реєстрації права власності на квартиру у КП „БТІ м. Донецька” на підставі дублікату біржового  контракту, оскільки у відповідності до ст. 657 ЦК України (в редакції 2004 року). договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному  посвідченню, а КП „БТІ м. Донецька”, яке у своїй діяльності  у питаннях державної реєстрації прав власності керується Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності  на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5, не має повноважень проводити реєстрацію права власності на підставі договору (біржового контракту), не посвідченого нотаріально. Згідно переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомості (додаток 1 до п. 2.1 Тимчасового положення), підлягають державній реєстрації договори купівлі-продажу, посвідчені нотаріально.

Відповідно до ст. 392 ЦК України (в редакції 2004 року) власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності у разі втрати документа, який посвідчує право власності.

Просить визнати угоду купівлі-продажу квартири 19.11.1997 року між нею та ОСОБА_3, зареєстровану на Товарній біржі „Донецьк” під реєстраційним номером 0022/97 дійсною та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.              

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності, підтримувала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, причини не з’явлення суду не відомі, про день та час слухання справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи КП „БТІ м. Донецька” у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено у судовому засіданні, 19.11.1997 року ОСОБА_2  згідно Біржового контракту № 0022/97 купівлі-продажу квартири придбала у ОСОБА_3 однокімнатну квартируАДРЕСА_1

Відповідно до ст. 224 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4 Біржового контракту продавець повністю отримала гроші за продажу квартири до підписання контракту.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 24.11.1997 року зареєстровано в КП „БТІ м. Донецька” за ОСОБА_2, про що на біржовому контракті зроблений реєстраційний надпис, згідно якого в реєстрову   книгу № 8/12 ДК (39) внесений реєстровий запис під реєстровим номером 88.

Згідно технічного паспорту, виданого 24.12.2009 року КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” власником квартириАДРЕСА_1 є ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 328 ч. 2 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе визнати угоду купівлі-продажу квартири 19.11.1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстровану на Товарній біржі „Донецьк” під реєстраційним номером 0022/97 дійсною та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.                

На підставі  ст. 224 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 328 ЦК України, керуючись  ст. ст. 10, 60, 213 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” про визнання угоди дійсною та визнання права власності – задовольнити.

Визнати угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1від 19.11.1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстровану на Товарній біржі „Донецьк” під реєстраційним номером 0022/97 дійсною.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через даний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                         Бухтіярова І.О.