РІШЕННЯ                                    

                                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                         Справа №2- 185/2010

                                                                   (повне)

31 березня  2010р.                                                                                                  м. Вінниця

            Вінницький районний суд Вінницької  області

            в складі головуючого: Ганкіної І.А.

             при секретарі : Шуляк Т.А.

             адвокаті ОСОБА_1

            Розглянувши у відкритому  судовому  засіданні в м.Вінниця  цивільну справу за позовом Військової частини А-1231 до ОСОБА_2 про визнання винним у заподіянні матеріальної шкоди та відшкодування матеріальної шкоди завданої державі на суму 28 571 грн. 67 коп., -

                                                          Встановив:

          Військова частина А-1231 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання винним у заподіянні матеріальної шкоди та відшкодування матеріальної шкоди завданої державі на суму 28 571 грн. 67 коп.

          В судовому засіданні представник позивача Топольницький В.В. позов підтримав та суду показав, що  в період з 07.08. по 29.12.2006р. прапорщик запасу ОСОБА_2  тимчасово виконував обов»язки начальника продовольчої служби тилу військової частини А 1231. Відповідно до акту ревізії проведеної ТЦКРУ КРУ Департаменту Міністерства оборони України від 10.02.2007р. за №17 та акту від 21.10.2007р.  за №132, виявлено неналежне виконання посадових обов»язків начальника продовольчої служби військової частини А 1231, що спричинило заподіяння шкоди державі по перевитраті продуктів харчування в кількості 21800 добовидач на загальну суму 174 618 грн. Військовим прокурором Вінницького гарнізону в 2007р. проти колишнього начальника продовольчої служби тилу військової частини лейтенанта Поворозного Ю.М. було порушено кримінальну справу  за перевитрату з його вини продуктів харчування. Постановою суду дану кримінальну справу було закрито на підставі ст.48 КК України. 25.02.2008р.  було відмовлено в порушенні кримінальної справи за тим же фактом проти ОСОБА_2 та запропоновано звернутися до суду за стягненням збитку. Тому, враховуючи вказане, військова частина просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду нанесену перевитратою продуктів харчування в сумі 28 571 грн. 67 коп.

          Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та суду показав, що обов»язки начальника продовольчої служби тилу військової частини А 1231 ніколи не виконував. Про покладення на нього обов»язки з виконання даної посади не знав і не погоджувався на їх виконання. Фактично здійснити виконання своїх безпосередніх обов»язків та обов»язків начальника продовольчої служби тилу він не міг, так як постійно знаходився у розпорядженні військово частині яка розташована в селі Гаврішівка, а начальник продовольчої служби тилу повинен постійно знаходитися в м.Вінниця. Про передачу йому посади дізнався, коли почали оформляти акт ревізії і його примусили підписати накладні на видачу продуктів, які виписувалися на підставі даних стройвої служби. До формування даних по добовидачам він відношення не мав, обов»язки начальника продовольчої служби тилу військової частини не виконував, обов»язки було покладено на нього лише «на бумазі», наказ про покладення на нього обов»язків начальника продовольчої служби тилу він не підписував, з цим не погоджувався, участі в комісії по передачі справ та посади не приймав, висновки комісії до нього ніколи не доводилися, наказ по частині не оголошувався  і тому просить у задоволенні позову відмовити.

        Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

        ОСОБА_2 на теперішній час є прапорщиком запасу. Під час проходження служби в військовій частині А 1231 з 12.12.2005р. по 11.03.2008р. виконував обов»зяки начальника продовольчого складу роти матеріального забезпечення військової частини.

         По роду служби проходив її безпосередньо в розпорядженні військово частини в с.Гаврішівка, Вінницького району та області.

         Відповідно до акту ревізії проведеної ТЦКРУ КРУ Департаменту Міністерства оборони України від 10.02.2007р. за №17 та акту від 21.10.2007р.  за №132, було виявлено ряд порушень в веденні фінансової документації військової частини.

          До даних висновків КРУ надано копію наказу від 07.08.06р. за №171 за яким на прапорщика  ОСОБА_2 було покладено обов»язки начальника продовольчої служби тилу (а.с.8).

           Однак, як встановлено в судовому засіданні даний наказ під підпис відповідачу не повідомлявся, від виконання своїх безпосередніх обов»язків начальника продовольчого складу роти матеріального забезпечення військової частина А1231 Джуринський В.В. не звільнявся та продовжував виконання  своїх безпосередніх обов»язків при військовій частині.

           Крім того, як вбачається з вищевказаного наказу за №171 від 07.08.2006р. його підставою зазначено акт прийому-передачі справ та посади від 7.08.2006р. за №343.

           Однак, вказаний акт прийомки передачі справ відповідачем підписаний не був і наданий для ознайомлення Джуринському В.В. вже під час проведення перевірки КРУ. Участі в роботі комісії прийомки передачі відповідач не приймав, що було підтверджено обома сторонами, а тому в силу ст.61 ЦПК України доказування не потребує.            

           Також судом встановлено та підтверджено сторонами та свідками, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що накладні, що приєднані до матеріалів справи, в тому числі за №781,771,735,650,639 (а.с.105108), про оформлення добовидач, перевитрата яких вміняється позивачем відповідачу були надані йому для підписання лише під час проведення перевірки КРУ проти бажання відповідача під примусом.

           Формування кількості добовидач безпосереднього проводилося стройовою частиною та діловодами продовольчої служби. Як встановлено з показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що на той час формували дані по продовольчим добовидачам,  акти про кількість добовидач формувалися діловодами продовольчої частини за даними стройової частини, якими вказувалася щодобова кількість осіб поставлених чи знятих з харчування. В подальшому діловодами продовольчої частини вказані акти передавалися  на бухгалтерію, оформлялися накладні, які діловод передавав далі на продовольчий склад та кухарю- інструктору.

          При цьому, Джуринському В.В.  вказані накладі не передавалися і ним не підписувалися.

         Ст.1166 ЦК України  вказує, що майнова шкода завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.            

          Диспозиція вказаного нормативного положення, вказує, що обов»язок відшкодування шкоди може бути покладено на особу,  лише у випадку доведення позивачем неправомірності дій чи бездіяльності особи, що її завдала.

          Однак, як встановлено по справі, постановою старшого слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону майора юстиції Середенко М.В. в порушенні кримінальної справи відносно відповідача було відмовлено на підставі ст.6 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину. (а.с.20).

         Судом також було з»ясовано, що в порушення п.9 Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ, затвердженого наказом міністра Оборони України від 16.07.1997р. за №300 порядок  прийому передачі справ і посад був порушений.

         Так, зокрема,  в роботі комісії по передачі справ та посади начальника продовольчої служби тилу Джуринський В.В. участі не брав, акт комісії йому не доводився та ним не підписувався.

         В порушення п.9.1.6  вищевказаного Положення за яким приймання справ і посади проводиться особисто тим, хто приймав справи та посаду від того, хто здає, у присутності комісії, Джуринському В.В. попередній начальник продовольчої частини тилу справи та посади не передавав, ні особисто, ні в присутності комісії.

           Крім того, судом було встановлено, що в порушення п.9.2.14 вищевказаного Положення результат роботи  комісії по здаванню справ та посади наказом начальника військової частини  по військовій частині та особисто відповідачу не оголошувався. Жодної винагороди в грошовому забезпеченні за начібто виконання посади по сумісництву Джуринський В.В. не отримував.

             Як, матеріально відповідальній особі Джуринському В.В. вимоги щодо відшкодування шкоди за ст.239 КЗпП України на протязі одного року з моменту їх виявлення не заявлялися.

             Тому, враховуючи вищевказане, суд вважає, що протиправність дій Джуринського В.В., що призвела до настання матеріальної шкоди для військової частини суду не доведено. Позов  до задоволення не підлягає.

             Керуючись ст.1166 ЦК України, ст.ст.15,30,60,61,67,72,214,215,223 ЦПК України, -

                                               Вирішив:

             В задоволенні позову Військової частини А-1231 до ОСОБА_2 про визнання винним у заподіянні матеріальної шкоди та  відшкодування матеріальної шкоди завданої державі на суму 28 571 грн.67 коп. відмовити.

            Рішення суду може бути оскаржено  до  Апеляційного суду Вінницької області  через Вінницький районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: