ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
12 червня 2007 р. |
№ 4/286-3241 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Самусенко С.С. -головуючого, |
|
|
Владимиренко С.В., |
|
|
Грека Б.М., |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
СПД -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2007 року |
|
у справі |
№ 4/286-3241 |
|
господарського суду |
Тернопільської області |
|
за позовом |
СПД -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до |
Спільного підприємства по агропромисловому виробництву “Зборівський агропромбуд” |
|
третя особа |
Зборівське районне бюро технічної інвентаризації |
|
про |
визнання права власності |
|
за участю представників сторін |
|
від позивача -ОСОБА_1, від |
відповідача та третьої особи -не з'явилися |
В С Т А Н О В И В:
СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом до Спільного підприємства по агропромисловому виробництву “Зборівський агропромбуд” про визнання права власності на цех станції техобслуговування за адресою: м.Зборів, вул.Б.Хмельницького, 60.
В обґрунтування позовних вимог СПД -фізична особа ОСОБА_1, посилаючись на ст. 128 ЦК УРСР, ст.ст. 182, 334, 392, 657 ЦК України, ст. 48 Закону України “Про власність”, зазначає про виконаний сторонами договір оренди від 25.12.2000, відповідно до якого при сплаті орендної плати, майно, що орендується, переходить у власність орендаря.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.10.2006 у справі № 4/286-3241 позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2007 у справі № 4/286-3241 (колегія суддів: головуючий Мельник Г.І., судді Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) рішення господарського суду Тернопільської області від 26.10.2006 скасовано, прийнято нове рішення, в позові відмовлено.
Апеляційний господарський суд, посилаючись на умови договору оренди від 25.12.2000, ст.ст. 328, 526 ЦК України, зазначає, що господарським судом першої інстанції не встановлений факт наявності у СПД -фізичної особи ОСОБА_1 права власності на орендоване у Спільного підприємства по агропромисловому виробництву “Зборівський агропромбуд” майно, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
В касаційній скарзі СПД -фізична особа ОСОБА_1 просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2007 у справі № 4/286-3241, а рішення господарського суду Тернопільської області від 26.10.2006 залишити без змін.
В касаційній скарзі СПД -фізична особа ОСОБА_1, підтримуючи свої позовні вимоги, а також рішення місцевого господарського суду, зазначає про необґрунтованість та неправомірність висновків апеляційного господарського суду, з огляду на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови.
Вищим господарським судом України ухвалою від 22.05.2007 у справі №4/286-3241 порушено касаційне провадження.
Відповідач та треті особи процесуальним правом участі їх повноважних представників в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги з дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Спільним підприємством по агропромисловому виробництву “Зборівський агропромбуд” укладено договір оренди від 25.12.2000, відповідно до умов якого він як орендодавець надав у користування орендарю СПД -фізична особа ОСОБА_1 цех станції техобслуговування за адресою: м. Зборів, вул. Б.Хмельницького, 60, а також прилеглу територію з правом викупу.
Господарський суд першої інстанції в рішенні про задоволення вимог СПД -фізичної особи ОСОБА_1 посилається на п.п.2.1 п.2 договору оренди від 25.12.2000, відповідно до якого строк дії договору становить 5 років, а отже він чинний до 25.12.2005, з врахуванням чого місцевий господарський суд зробив висновок про наявність у СПД -фізичної особи ОСОБА_1 права власності на орендоване майно, враховуючи належне виконання умов договору згідно п.4.3, за яким майно переходить у власність орендаря, якщо він вніс орендодавцю орендну плату.
Вищий господарський суд України погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про неправомірність рішення місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.03.2006 в іншій справі № 9/19-316 за участю тих же сторін стягнуто з СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на користь Спільного підприємства по агропромисловому виробництву “Зборівський агропромбуд” 3000 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди від 25.12.2000, у задоволенні позову про повернення майна відмовлено.
Місцевим господарським судом при розгляді справи № 9/19-316 було встановлено неналежність виконання СПД - фізичною особою ОСОБА_1 умов договору оренди від 25.12.2000 в частині оплати орендної плати.
За рішенням по справі № 9/19-316 договір оренди від 25.12.2000 вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором і на тих самих умовах, тобто до 25.12.2010.
З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій встановили, що спірне майно належить Спільному підприємству по агропромисловому виробництву “Зборівський агропромбуд”, а СПД -фізична особа ОСОБА_1 користується цим майном на умовах оренди. Оскільки у СПД -фізичної особи ОСОБА_1 відсутнє право власності на орендоване у Спільного підприємства по агропромисловому виробництву “Зборівський агропромбуд” майно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на вищевикладене, на предмет та підстави позову, виходячи із встановлених фактичних обставин у цій справі та досліджених доказів судами, касаційною інстанцією встановлено, що оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги вищенаведене, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження в порядку здійснення касаційного провадження, колегія суддів Вищого господарського суду України встановила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова у справі № 4/286-3241 має бути залишена без змін згідно п.1 ч.1 ст.1119 ГПК України.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2007 у справі № 4/286-3241 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: С. Владимиренко
Б. Грек