ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2010 року Справа № 5/462-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, нотаріально-посвідчена довіреність № 87 від 02.03.2010 року; ОСОБА_2, представник, нотаріально-посвідчена довіреність № 87 від 02.03.2010 року; ОСОБА_3, представник, нотаріально-посвідчена довіреність № 87 від 02.03.2010 року;
від відповідача: ОСОБА_4, представник, довіреність № б/н від 17.06.2009 року;
від 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2010р. у справі № 5/462-09
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Дніпропетровськ до: товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр”, м.Дгіпропетровськ
3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м.Луцьк Волинської області
про стягнення 18 734, 61 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр”, м.Дніпропетровськ про стягнення 18 734, 61 грн., з яких 17 500 грн. основна заборгованість за договором-заявкою № 053 від 21.05.2009 року, 960,84 грн. пеня, 140 грн. інфляційні втрати, 133,77 грн. -3% річних.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2009 року до участі у справі було залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 як третю особу без самостіних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2010 року по справі № 5/462-09 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги задоволені частково: з відповідача стягнено 17 500 грн. основного боргу, 140 грн. інфляційних втрат, 133,77 грн. 3% річних. Позовні вимоги в частині стягнення 960, 84 грн. пені не задоволені, оскільки стягнення пені договором –заявкою № 053 не передбачено.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати повністю з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими; невідповідності висновкфів, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення норма матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
Третя особа по справі в судове засідання не зявилася, відзив на апеляційну скаргу не надала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр” надіслало на адресу позивача –фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 договір заявку № 053 від 21.05.2009 року, де визначило наступні умови перевезення вантажу: маршрут перевезення –Польща, Україна, Дніпропетровськ, ТОВ “ЕвроДнепр”; дата навантаження –22.05.2009р.; час прибуття під навантаження –09год. 00хв. за місцевим часом; адреса завантаження –Zaklad miesne lagrom, Crachorowo 44/63-800gostyn; контактна особа при завантаженні –ОСОБА_7 НОМЕР_2; спосіб завантаження –механізований; найменування вантажу – швидкопсувний вантаж, продукція глибокої заморозки; вага навантаження на автомобіль - 19600 кг (брутто); обсяг –25 м3; адреса навантаження –м.Дніпропетровськ, вул..Совхозна,98; час прибуття під навантаження –25.05.2009 року; вартість фрахту –загальна 17 500 грн., з них 5000 (б/н без ПДВ), 12 500 (нал.)
Вказаний договір-заявка від 21.05.2009 року № 053 підписаний посадовими особами сторін, підписи яких засвідчені печатками.
На виконання умов договору-заявки третьою особою по справ –ОСОБА_6 –на автомобілі НОМЕР_1/НОМЕР_3 здійснене зазначене перевезення, про що свідчить НОМЕР_4.
Доводи відповідача і третьої особи про те, що перевезення здійснено у звязку з домовленістю між ними до уваги не приймаються, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції третьою особою –ОСОБА_6 –до справи доданий договір від 22.04.2009 року № 2204С (а.с.33), відповідно до пункту 1.1 якого ОСОБА_5, який діє від свого імені і за рахунок замовника, зобовязувався залучати третю особу ПП ОСОБА_6 для доставки вантажів автомобілями у міжнародному сполученні.
Перевізник (ОСОБА_6.) доставляє заявлені підприємцем ОСОБА_5 вантажі, який оплачує послуги по перевезенню за рахунок замовника.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_6 здійснював перевезення безпосередньо за його замовленням без участі позивача, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки відповідачем не надані належні докази розірвання чи зміни в установленому діючим законодавством порядку договору-заявки від 21.05.2009 року № 053.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 17 500 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами договору-заявки від 21.05.2009 року оплату послуг замовник (відповідач по справі) здійснює не пізніше 14-ти днів по факту доставки товару за умови надання оригіналів: договору-заявки, рахунку, акта виконаних робіт, ТТН, податкової накладної, ліцензії, свідоцтва про реєстрацію підприємства.
Доказів надання вказаних документів відповідачу при доставці вантажу позивач не надав.
08.07.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату послуг, та додав до претензії документи, які передбачені договором-заявкою від 21.05.2009 року.
З відповіді на претензію від 15.07.2009 року № 187 вбачається, що претензія отримана відповідачем 14.07.2009 року, отже 3% річних та інфляційні втрати повинні нараховуватись з 15.07.2009 року, що становить 84,3 грн. 3% річних, а в задоволенні позовних вимог в частині інфляційних втрат слід відмовити, оскільки за серпень 2009 року сума інфляційних втрат склала “-35 грн.”, а за вересень 2009 року 0 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 960, 84 грн. пені, то слід зазначити, що оскільки умовами укладеного між сторонами договору-заявки № 053 від 21.05.2009 року не передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату послуг у вигляді пені, то зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу у сумі 17 500 грн. та відмові у стягненні пені у сумі 960, 84 грн. Рішення в частині стягнення інфляційних втрат підлягає скасуванню, в частині стягнення 3% річних підлягає зміні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр”, м.Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2010р. у справі № 5/462-09 в частині стягнення інфляційних втрат скасувати, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
В частині стягнення 3% річних рішення змінити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр”, м.Дніпропетровськ на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Дніпропетровськ 84,3 грн. 3% річних, 175, 84 грн. державного мита, 220,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Дніпропетровськ на користь п товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр”, м.Дніпропетровськ 5,8 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник
Повний текст постанови підписаний 30.03.2010 року.