ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05 липня 2007 р. |
№ 35/380пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Головуючого |
Кота О.В., |
|
суддів: |
Владимиренко С.В., |
|
|
Шевчук С.Р., |
|
розглянув касаційну скаргу |
Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
на рішення |
господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. |
|
у справі |
№35/380пд |
|
за позовом |
Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
до |
1) Акціонерного товариства закритого типу "Торговий дом "Астрон" 2) Закритого акціонерного товариства "Вестастрой" |
|
про |
визнання договору оренди недійсним, |
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2. (дов. НОМЕР_1);
ОСОБА_3 (дов. НОМЕР_2.);
від відповідача 1: не з'явились;
від відповідача 2: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Торговий дом "Астрон" та Закритого акціонерного товариства "Вестастрой" про визнання договору оренди НОМЕР_3., укладеного між відповідачами, недійсним на підставі ч.2 ст.203, ч.3 ст.215, ст.ст. 230, 234, 631 ЦК України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. у справі №35/380пд (суддя Мальцев М.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав недоведеності обставин, з якими закон пов'язує недійсність угод і настання відповідних наслідків, із зазначенням, що позивач по справі не є учасником правочину, а договір оренди НОМЕР_3. не порушує його права та охоронювані законом інтереси, а також не доведення позивачем наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. у справі №35/380пд скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судове засідання 05.07.2007р. представники відповідачів не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Акціонерне товариство закритого типу "Торговий дом "Астрон" скористалося правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. у справі №35/380пд залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 -без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення -скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2005 р. між Акціонерним товариством закритого типу "Торговий дом "Астрон" (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Вестастрой" (Орендар) був укладений договір оренди НОМЕР_3.
Відповідно до умов зазначеного договору орендодавець взяв на себе зобов'язання передати орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване АДРЕСА_1, перший поверх, кімн. №№10,11,12, загальна площа яких складає 93,3м2, а орендар зобов'язався сплачувати орендодавцю послуги по наданню приміщень в оренду. Згідно умов цього договору сторони передбачили, що об'єкт оренди повинен бути переданий позивачем та прийнятий орендарем на протязі 2-х днів з дати підписання сторонами даного договору; за користування приміщеннями встановлюється плата у розмірі 15,12грн. з урахуванням ПДВ за 1м2, а виходячи із загальної площі предмету оренди -93,3м2 -розмір орендної плати за місяць складає 1410,7грн. з урахуванням ПДВ за місяць.
Пунктом 8.2 цього договору передбачено, що вказаний договір набирає чинності з моменту підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення.
Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Під час розгляду даного спору судом не враховано, що фіктивний правочин сторони вчиняють лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний; при вчиненні такого правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином; фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям усіх сторін правочину.
З урахуванням зазначеного, судом не досліджені цілі вчинення оскаржуваного правочину чи взагалі відсутність мети щодо досягнення правового результату при укладенні оскаржуваного договору, а також не з'ясовано, чи вчинено оскаржуваний правочин сторонами лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний, з урахуванням договірних умов, визначених п.4.1 та п.8.2 спірного договору оренди.
Статтею 230 ЦК України запроваджено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним оскаржуваного договору на підставі ст.230 ЦК України, правильно застосувавши приписи зазначеної норми зі ствердженням про визнання правочину, що здійснений під впливом обману недійсним за позовом учасника правочину за умови доведення фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди.
Поряд з цим, правильно зазначивши в оскаржуваному рішенні, що суд при вирішенні спору про визнання угод недійсними повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, однак при розгляді даного спору суд першої інстанції не з'ясував наявності у сторін, які уклали оскаржуваний договір, правоздатності та дієздатності, обмежившись посиланням на ст.92 ЦК України із зазначенням про не підтвердження позивачем відсутності дієздатності юридичної особи.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з приписами ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
В порушення зазначених норм закону, суд не надав жодної оцінки доводам позивача, що Акціонерне товариство закритого типу "Торговий дом "Астрон" не мав відокремленого (одноособового) права власності на майно, яке передавав в оренду та залишив поза увагою пояснення Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" НОМЕР_4 щодо права спільної дольової власності на об'єкт нерухомого майна, яке розташоване АДРЕСА_1.У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення та постанову, надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, не застосували відповідні норми матеріального права, порушили норми процесуального права, у зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117 ГПК України), оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а дана справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення, оскільки рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, ст.ст.11110-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. у справі №35/380пд скасувати.
Справу №35/380пд передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.
|
Головуючий |
О. Кот |
|
Судді: |
С. Владимиренко |
|
|
С. Шевчук |