Справа № 2-879/2010 р.

              РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ   УКРАІНИ

2 квітня 2010  року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі  Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення   аліментів ,-

 ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, згідно якої просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 31 липня 1993 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5 вказаного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач ОСОБА_4 пенсіонер, отримує достатню пенсію, зобов»язань перед іншими особами не має, стягнень з нього по виконавчих документах не проводиться. За таких обставин, на думку позивачки, відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання двох дітей.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, одночасно зазначивши, що у суду відсутні підстави стягувати з нього аліменти, починаючи з дня подання позову до суду, оскільки за березень 2010 року він надав позивачці кошти на утримання дітей.

    На підставі пояснень  позивачки, відповідача, досліджених та оцінених письмових доказів суд встановив  наступне:  

    31 липня 1993 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії ІІ-КЕ № 326569 від 31 липня 1993 року.

ОСОБА_5 вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується  свідоцтвом  про народження від серії І-КЕ № 286266 та неповнолітнього сина ОСОБА_4, 6 грудня 1998 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КЕ № 020220.

             На даний час позивач та відповідач проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

        Відповідач по справі  працездатний.

Стаття  180  Сімейного кодексу  України  передбачає, що  батьки зобов"язані  утримувати  дитину  до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 187 Сімейного  кодексу України ОСОБА_2 за  власною ініціативою аліменти виплачувати не згоден.

Угоди про добровільну сплату  аліментів згідно статей 78, 189  Сімейного кодексу України  між сторонами не  укладено.

    Ненадання матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини є порушенням обов"язку батьків піклуватися про своїх дітей.

Відповідно  до статті 183 Сімейного Кодексу України  стягнення аліментів може  проводитися у визначеній судом частці від заробітку батька (матері) дитини.

    На підставі викладеного, суд приходить  до висновку, що розмір  аліментів, які  підлягають  стягненню з ОСОБА_2 повинен  бути  встановлений  в розмірі 1/3 частини   з  усіх видів  заробітку.

Враховуючи викладене, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, законними та обгрунтованими і такими, що підлягають  задоволенню.

    Стосовно доводів відповідача щодо стягнення з нього аліментів починаючи з 1 квітня 2010 року, суд знаходить їх обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу з наступних підстав.

    Вимогами частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову.

    Як вбачається з матеріалів справи, позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів надійшов до суду 5 березня 2010 року.

    Однак згідно наданого відповідачем корінця квитанції Кременчуцького відділення поштового зв»язку від 19 березня 2010 року, відповідачем ОСОБА_2 було здійснено електронний переказ коштів в сумі 1 000 грн. на рахунок позивачки ОСОБА_1, тобто фактично за березень місяць 2010 року відповідачем ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей виплачено.

За викладених обставин, керуючись статями 10, 11, 60, 79, 88, 130, 174, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статями 180, 181, 182,183, 191 Сімейного Кодексу України, суд-

     ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення   аліментів -  задовольнити частково.

    Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,  проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4  на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/3 частини  з усіх видів заробітку починаючи з 1 квітня 2010 року щомісячно  на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними  повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

    Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів після подання у десятиденний термін заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :