ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 р. | № 9/481-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Дерепи В.І. |
суддів : | Грека Б.М. –(доповідача у справі) Стратієнко Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” |
на постанову | Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.07 |
у справі | № 9/481-06 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” |
до | Придніпровської сільської ради Нікопольського району електричних мереж |
про | стягнення 291685,93 грн. |
за участю представників від: |
позивача | Тищенко Т.А. (за довіреністю) |
відповідачів | Прокопенко О.А. (посв. № С140) |
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.06 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ВАТ “ЕК Дніпрообленерго”про стягнення з Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області 291685,93 грн. нарахувань по акту про порушення Правил користування електричною енергією від 10.08.06 № 000020. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.07 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.06 залишене без змін.
ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” вважає постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.07 такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправомірної постанови, а тому вважає, що вона підлягає скасуванню. На думку скаржника, апеляційним господарським судом при розгляді та ухваленні судового акту порушено вимоги ст. 43 п.3 ч.1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції,
ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Нікопольського району електричних мереж ініційовано вимоги про стягнення вартості не облікованої електричної енергії в сумі 291685,93 грн. за період з серпня 2005 року по серпень 2006 року відповідно до акту
№ 000020 від 10.08.06. Нарахування проведено згідно пункту 2.6., 2.7 Постанови НКРЕ “Про затвердження методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією” від 04.05.06 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.06 за № 782/12656.
Суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні вимог по стягненню коштів в сумі 291685,93 грн. виходили з того, що відсутні докази передачі відповідачу каналізаційних насосних станцій, на яких відбулось бездоговірне споживання електричної енергії протягом спірного періоду, а тому акт приймання-передачі від 01.09.00 не створює будь-яких правових наслідків для відповідача. Факти, зазначені в акті № 000020 від 10.08.06 “Про порушення споживачем правил користування електричною енергією та/або умов договору” та в рішенні комісії позивача від 30.08.06 (протокол № 21 щодо знаходження у відповідача на праві комунальної власності та використання останнім верхньої та нижньої фекальних насосних станцій протягом спірного періоду та щодо бездоговірного споживання електричної енергії саме відповідачем), не доведені у встановленому порядку, що слугувало підставою для відмови в позові про стягнення коштів.
Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.95 № 891.
Отже, на законодавчому рівні визначено, що рішення щодо передачі об’єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищних, міст –за згодою районних або обласних рад.
Зі змісту вищевказаних норм права вбачається, що вирішення питання щодо передачі на баланс територіальної громади майна ВАТ “Новопавлівський гранітний кар’єр” залежить виключно від прийнятого територіальною громадою рішення. Таке право громади кореспондується з обов’язком балансоутримувача у відповідний строк передати майно та відповідну технічну документацію. 11.08.06 Придніпровська територіальна громада прийняла рішення № 28-4/У “Про комунальне майно Придніпровської територіальної громади”, згідно якого фекально-каналізаційна насосна та каналізаційна насосна прийнята до комунальної власності Придніпровської територіальної громади та передані у оперативне управління до КП “Граніт”.
Висновок місцевого та апеляційного господарського суду про те, що акт приймання-передачі від 01.09.00 з балансу ВАТ “Новопавлівський гранітний кар’єр” на баланс Придніпровської сільської ради не породжує прав та обов’язків, оскільки складено в порушення розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації від 29.10.99 та без згоди Придніпровської сільської ради, без створення виконавчим комітетом Придніпровської сільської ради спеціальної комісії з питань приймання-передачі житлового фонду, без обстеження об’єктів, без передачі без технічної документації та без затвердження акту приймання-передачі виконавчим комітетом сільської ради є таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, рішення щодо передачі до комунальної власності об’єктів фекальної каналізаційної насосної та каналізаційної у господарське відання було прийнято з моменту ухвалення рішення територіальної громади.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правочинності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій вірно витлумачили зміст вищевказаних норм матеріального права, дійшовши обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених вимог, а зазначені в акті № 000020 від 10.08.06 “Про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору” та рішення комісії позивача від 30.08.06 (протокол № 21) щодо знаходження у відповідача на праві комунальної власності та використання останнім верхньої та нижньої насосної станції протягом спірного періоду щодо бездоговірного споживання електричної енергії позивачем.
Враховуючи зазначене, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.07 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.06 є законними та обґрунтованими. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду не встановлено.
Твердження скаржника про те, що суди, в порушення приписів ст. 43 та п.3 ч.1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, не прийняли до уваги, що 01.09.00 разом з іншим майном передано верхню та нижню насосні станції були предметом обговорення суду апеляційної інстанції та отримали належну правову оцінка як безпідставні. Таким чином, оскільки оскаржуваний судовий акт відповідає вимогам закону, а переоцінка обставин, що були підставою для ухвалення судового акту, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, доводи касаційної скарги не можуть бути визнані обґрунтованими, а скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Днівпрообленерго” залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.07 по справі № 9/481-06 –без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко