ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

              Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

            Головуючого  -                                         Полякова Б.М.

            Суддів -                                                     Ткаченко Н.Г.

                                                                               Катринчук Л.Й.

За участю  : представника     ВАТ  "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд" -  Олексійчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2005 р. та постанову Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду від 28.09.2005 р. по справі № 3/185 за позовом прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі                         м. Дніпропетровська до Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд"  про стягнення суми, -

                                    В С Т А Н О В И В:

       В травні 2005 р. позивач –прокурор Жовтневого району                               м. Дніпропетровська  звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі УПФ України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська з позовом до ВАТ  "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд" про стягнення заборгованості за витратами фонду на  виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за 2003 р. в сумі 312 226,88 грн.  

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2005 р. по  справі № 3/185  /суддя С.Г.Юзіков/ позовні вимоги  задоволено, стягнуто з відповідача на користь УПФ України в Жовтневому районі                  м. Дніпропетровська заборгованість у сумі 312 226,88 грн., стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 3 122,27 грн. та на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр"  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою  Дніпропетровського   апеляційного господарського суду  від 28 вересня 2005 р. по справі № 3/185  /судді : О.М.Лисенко, В.Г.Головко, Л.В.Чоха/ рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2005 р.  залишено без змін, а апеляційна скарга   ВАТ  "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд" без задоволення.

В касаційній скарзі та в доповненнях до касаційної скарги, відповідач –ВАТ "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд"  просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2005 р.  та постанову Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду від 28.09.2005 р., посилаючись на те, що вони  прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника відповідача,   перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню  з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд"    зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневого району м. Дніпропетровська  як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Задовольняючи позов, господарський суд як першої, так і апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п.1 ст.1, п.1 ст.4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суб’єкт підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші  юридичні особи сплачують також збір  на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі  100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених до стягнення  працівниками пенсійного віку;

- згідно з ч.1 ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що набрав чинності з 01.01.2004 р., платниками страхових внесків до солідарної  системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, а саме роботодавці:  підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами);

- частинами 4, 5  ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій  формі шляхом внесення відповідних сум  страхових внесків до солідарної  системи на банківські рахунки виконавчих органів  Пенсійного фонду;  страхові  внески сплачуються страхувальниками шляхом  перерахування безготівкових  сум з їх банківських рахунків;

- в період  з квітня 2002 р. по грудень 2004 р. позивачем  виплачено та доставлено пільгових пенсій колишнім працівникам структурного підрозділу відповідача - "Будкомплекс", які працювали і працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій і посад і показників на загальну суму 312 226,88 грн., яку відповідач зобов’язаний відшкодувати УПФ України в Жовтневому районі  м. Дніпропетровська;

- відповідач свої зобов’язання  не виконав, у зв’язку з чим за ним утворилась   заборгованість у розмірі 312 226,88 грн., яка підтверджується : довідками про суми  фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, актом звірки  суми фактичних витрат  на виплату і доставку пенсій, вказаним особам, підписаний позивачем та керівником структурного підрозділу відповідача - "Будкомплекс".

Таким чином,  господарські  суди попередніх  інстанції прийшли  до висновку,  що поскільки  відповідач не розрахувався  з УПФ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, то позовні вимоги  є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.        

Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржуване  рішення суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Так,  господарські суди  попередніх інстанцій,  належним чином  не  з’ясували  дійсні обставини справи,  не дали  належної оцінки  всім  зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки.

В оскаржуваних судових рішеннях першої та апеляційної інстанції зазначено, що з квітня 2002 р. по грудень 2004 р. позивачем виплачено та доставлено пільгових пенсій колишнім працівникам структурного підрозділу відповідача - "Будкомплекс", які працювали і працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій і посад і показників на загальну суму 312 226,88 грн.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначене право на пільгове забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1999 р.) на роботах із  шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

Згідно з п.8 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт,  професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року N 383, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. N 1173.

Таким чином, право на пенсію, відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний  стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсій за віком  на пільгових умовах до 01.01.1992 р.  і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому фактичні витрати на виплату та доставку пенсій відшкодуванню не підлягають.  Особам, які до і після 01.01.1992 р.  працювали на роботах, передбачених  Списками, пенсія призначається відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при умові зайнятості повний робочий день роботах із  шкідливими і важкими умовами праці і за результатами атестації робочих місць, і відповідно підприємств повинно відшкодовувати Пенсійному Фонду України витрати, пов"язані із виплатою та доставкою пенсії до  досягненням  пенсіонером пенсійного віку, встановленою ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суди попередніх інстанцій належним чином  не дослідили фактичні обставини справи, а саме:  чи всі особи, яким виплачувалися пенсії за списком №2  виробництв, робіт, професій, посад і показників,  затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали після 1992 р.

Господарські  суди передніх інстанції, в порушення  вимог закону, постановили  судові рішення по справі без всебічного, повного і об’єктивного розгляду  всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, постановлені  по справі  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2005 р. та постанову Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду від 28.09.2005 р. по справі № 3/185   не можна визнати як такі, що відповідають  вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та  всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, що мають  значення для вирішення спору по суті, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.                     

Керуючись ст.ст.1115, 1117-  11112 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

                                   П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд" задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2005 р. та постанову Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду від 28.09.2005 р. по справі № 3/185 скасувати.

Справу № 3/185  направити на новий розгляд до  господарського суду першої інстанції.

Головуючий -                                                              Б.М. Поляков

Судді -                                                                            Н.Г. Ткаченко   

                                                                                                   Л.Й.Катеринчук