ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 р. | № 2-15/13851-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А. |
суддів : | Козир Т.П., Мележик Н.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ЗАТ “Санаторій “Золотий пляж” |
на постанову | від 13.02.2007 р. Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі | № 2-15/13851-2006 |
за позовом | ТОВ “Восход” |
до | ЗАТ “Санаторій “Золотий пляж” |
про | стягнення 19256,40 грн. |
за участю представників: |
від позивача | - не з’явились |
від відповідача | - Гуз І.К., Хімікус О.С. |
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.11.2006 р. (суддя Іщенко І.А.), яка залишена без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 р. (судді: Горошко Н.П., Гонтар В.І., Лисенко В.А.), на підставі ст. ст. 41, 79, 86 ГПК України призначено судову експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. Бакаріуса, із встановленням кола питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом; зупинено провадження у справі.
Не погоджуючись із ухвалою та постановою, ЗАТ “Санаторій “Золотий пляж” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати місцевому господарському суду для розгляду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, такий випадок встановлений ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 11113 ГПК України, відповідно до положень яких ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному чи касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Згідно положень ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.
В силу ч. 1 ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу.
Таким чином, процесуальне законодавство передбачає винесення ухвали при призначенні експертизи, проте не передбачає оскарження такої ухвали.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи.
Таким чином, зупинення провадження у справі у зв’язку із призначенням експертизи є правом суду, а не обов’язком.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 79 ГПК України про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яку може бути оскаржено.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд АР Крим ухвалою від 27.11.2006 р. призначив судову експертизу із встановленням кола питань, які мають бути роз’яснені судовим експертом (ст. 41 ГПК України) та одночасно зупинив провадження у справі у зв’язку із призначенням експертизи (ст. 79 ГПК України), реалізувавши своє право.
В силу ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду АР Крим від 27.11.2006 р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 р. не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ “Санаторій “Золотий пляж” залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 р. у справі № 2-15/13851-2006 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: Т. Козир
Н. Мележик