1Справа № 335/188/19 4-с/335/19/2024

                                УХВАЛА

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       01 квітня 2024 року  м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненко Андрій Петрович, на дії та постанову державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла вищезазначена скарга, в якій ОСОБА_1 просить поновити строк на подачу скарги на дії та постанову державного виконавця, визнати незаконними і скасувати постанову державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненка А.П у виконавчому провадженні № 73706654, а саме про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2024 на підставі виконавчого листа № 335/188/19 від 22.02.2023 про стягнення судового збору у розмірі 617,4 грн.

Вирішуючи питання можливості поновлення строку подачі скарги та прийняття скарги до провадження суду, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положеннями ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У поданій скарзі ОСОБА_1 стверджує, що з ухвали Орджонікідзевського районного суду від 16.02.2024, якою було їй відмовлено у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стало зрозуміло, що лише постанова про відкриття виконавчого провадження № 73706654 порушує її майнові права, після чого вона ознайомилась з інформацією про дане виконавче провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження. Тому, зі скаргою до суду вона звернулася в межах 10-денного строку після отримання через пошту 09.03.2024 зазначеної ухвали суду, з якої вона дізналася про порушення своїх прав. Просить поновити строк на звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 винесеній у справі № 2610/16140/2012 зазначив, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

У постанові від 07.07.2022 у справі № 712/12377/17 Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод. За загальним правилом строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, або відсутні докази поважності причин пропуску такого строку, скарга залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Нормою ч. 2 ст. 126 ЦПК України визначено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи поважність причин пропущення строку оскарження, заявник ОСОБА_1 зазначила, що їй стало зрозуміло про порушення своїх прав з моменту отримання 09.03.2024 через пошту ухвали Орджонікідзевського районного суду від 16.02.2024, якою було їй відмовлено у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Однак, відповідно до зазначеної ухвали, ОСОБА_1 зазначала у поясненнях, що вона через застосунок «Дія» ще 04.01.2024 року дізналась, що відносно неї державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненко А.П. відкрите виконавче провадження № 73706654, де стягувачем є Концерн «МТМ».

Тобто, ще станом на 04.01.2024 року ОСОБА_1 була обізнана про наявність оскаржуваної постанови державного виконавця від 03.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73706654, на підставі якої з неї було стягнуто 434,00 грн. за виконання виконавчого документу, а саме виконавчого листа № 335/188/19 виданого 22.02.2023 Орджонікілзевським районним судом м. Запоріжжя, та що є предметом оскаржуваних дій.

У клопотанні не наведено жодних поважних причин пропуску встановленого законом десятиденного строку звернення до суду зі скаргою у термін з 04.01.2024 року по 14.01.2024 року.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року справа № 755/12052/19 (провадження № 14-113 цс 21) зроблено правовий висновок про те, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення (частина перша статті 8 Закону про виконавче провадження).

Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема, виготовлення документів виконавчого провадження, централізоване зберігання документів виконавчого провадження, реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження (пункти 3, 4 та 7 частини другої статті 8 Закону про виконавче провадження).

З огляду на вищевикладене, та відсутність підстав поновлення строку оскарження, скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненко А.П. у виконавчому провадженні № 73706654 від 03.01.2024 підлягає залишенню без розгляду відповідно до ст. 126 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 126, 127, 353, 354, 449 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання скарги, - відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненко Андрій Петрович, на дії та постанову державного виконавця, - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення скарги без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду на загальних підставах з дотриманням вимог процесуального закону.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя  Рибалко Н.І.