ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13634/19                                                                      Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року                                                                                            м. Київ

          

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                             Ісаєнко Ю.А.,

суддів:                                                                       Бєлової Л.В., Ганечко О.М.,

за участю секретаря                                                Левченка А.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

 

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0196409-1310-2655.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 закрито провадження у справі. У задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнути такі витрати.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та положенням закону, оскільки позивачем понесено вказані вище витрати при підготовці позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а законодавець пов`язав момент подання позовної заяви з моментом подання її до суду, а не з моменту отримання її відповідачем. Крім того, вказано, що рішення про відкликання спірного податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 було прийнято відповідачем 05 серпня 2019 року, тобто після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. 

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з`явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року відкрито провадження у справі. 

Надалі представником позивача було подано заяву про відмову від позову та заяву про розподіл судових витрат, яка мотивована тим, що рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05 серпня 2019 року №91140/С/26-15-13-10-22 відкликано податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року №0196409-1310-2655.

Так, частиною 1 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За наведених обставин, суд першої інстанції, керуючись п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 238 КАС України, з урахуванням того, що відмова позивача від позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів, дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття відмови ОСОБА_1 від позову та закриття провадження у справі.

Разом з тим, позивачем було подано заяву про розподіл судових витрат, в задоволенні якої було відмовлено. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні такої заяви виходив з того, що копію позову ОСОБА_1 разом із ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року отримано представником відповідача 10 серпня 2019 року, тобто після прийняття рішення від 05 серпня 2019 року № 91140/С/26-15-13-10-22 про відкликання податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року № 0196409-1310-2655. Отже, на переконання суду першої інстанції, в даному випадку не мало місце задоволення позову відповідачем.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Аналізуючи положення ст. 140 КАС України, колегія суддів вказує на те, що підстави для відшкодування судових витрат при відмові від позову пов`язуються з фактом його задоволення після звернення із позовною заявою до суду.

З матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду 27.07.2019, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва.

Провадження у адміністративній справі було відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року.

Разом з тим, рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 91140/С/26-15-13-10-22, яким було відкликано оскаржуване в межах даної справи податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0196409-1310-2655 було прийнято 05 серпня 2019 року, тобто після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі, що серед іншого свідчить про відповідність позовної заяви вимогам КАС України.

Колегія суддів вважає, що факт відкликання спірного податкового повідомлення-рішення з ініціативи відповідача після відкриття провадження у справі, можливо розцінювати як задоволення позову відповідачем після подання позовної заяви, а відтак можливість застосування ст. 140 КАС України до спірних правовідносин.

В той же час, колегія суддів зазначає про безпідставність висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат з посиланням на те, що копію позову разом із ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 було отримано представником відповідача лише 10 серпня 2019 року, позаяк диспозиція ст. 140 КАС України не пов`язує можливість відшкодування судових витрат при відмові позивача від позову, з фактом отримання копії позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі. Тобто, законодавець пов`язує право позивача на відшкодування судових витрат з фактом задоволення позову відповідачем, яке мало місце після подання позовної заяви, що відповідає обставинам даної справи. 

Враховуючи викладене нормативне регулювання, судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, яка на переконання колегії суддів, підлягає задоволенню.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно Акту № 01 про надання правничої допомоги від 06 червня 2019 року АО «Міжнародна рада адвокатів» було надано позивачу правничу (правову) допомогу (перелік якої визначено у Акті № 01), що за часом становить 2 (дві) години 00 хвилин, вартість якої складає 1 850 (тисячу вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок. Акт № 01 підтверджує Факт надання Позивачеві правової (правничої) допомоги.

Згідно Акту № 02 про надання правничої допомоги від 24 липня 2019 року АО «Міжнародна рада адвокатів» було надано позивачу правничу (правову) допомогу (перелік якої визначено у Акті № 02), що за часом становить 5 (п`ять) годин 26 (двадцять шість) хвилин, вартість якої складає 5 433 (п`ять тисяч чотириста тридцять три) гривні 33 копійки (ПДВ Нуль гривень 00 копійок). Акт № 02 підтверджує факт надання Позивачеві правової (правничої) допомоги.

Згідно Акту № 03 про надання правничої допомоги від 02 вересня 2019 року (надалі - «Акт № 03») АО «Міжнародна рада адвокатів» було надано позивачу правничу (правову) допомогу (перелік якої визначено у Акті № 03), що за часом становить 4 (чотири) години 00 (нуль) хвилин, вартість якої складає 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок. Акт № 03 підтверджує факт надання позивачеві правової (правничої) допомоги.

Відтак, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню позивачу складає 9   283,33 грн.

У частині 7 статті 139 КАС України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В контексті викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо наявності права ОСОБА_1 на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження чого представником позивача надано докази, які відповідають вимогам ст. 73-76 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат у зв`язку з відмовою від позову порушено норми процесуального права, наслідком чого є скасування оскаржуваної ухвали у відповідній частині.

Керуючись статтями 140, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

 

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9   283,33 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

 

 

Головуючий суддя                                                                                  Ю.А. Ісаєнко          

 

 

Суддя                                                                                                        Л.В. Бєлова 

 

 

Суддя                                                                                                        О.М. Ганечко