ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа №927/1124/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Луцюк А.В.

представники сторін:

від позивача: Нефьодов С.М.

від відповідача: Ілюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 (повний текст складено 13.11.2023)

у справі №927/1124/23 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД"

про стягнення 20 000 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД" (далі - ТОВ "Корнфілд ЛТД") заборгованості у розмірі 20 000 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умовам пункту 4.6 корпоративного договору учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Агро Сервіс" від 06.03.2018 відповідач у відповідні строки, формі та встановленому порядку, не повідомив позивача про зміну складу учасників ТОВ "Корнфілд ЛТД", у зв`язку з чим просить стягнути компенсацію у розмірі 20 000 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 позов задоволено.

Стягнути з ТОВ "Корнфілд ЛТД" на користь ОСОБА_1 20 000 000,00 грн компенсації та 240 000,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що неповідомлення відповідачем про зміну його складу учасників унеможливило його участь в придбанні частки співзасновника Товариства, та як наслідок порушило корпоративні права позивача, безпосередньо обумовлені Корпоративним договором. Оскільки відповідач, у порушення статей 525-527, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив позивачу компенсації у встановлений у Корпоративному договорі строк, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 20 000 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Корнфілд ЛТД" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Корнфілд ЛТД" посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з грубим порушення норм процесуального права та нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Так, за доводами скаржника, відповідач не був належним чином повідомлений про проведення підготовчого засідання, а також був позбавлений права надати докази та викласти свою позицію щодо заявлених позовних вимог.

ТОВ "Корнфілд ЛТД" зазначає, що позивач не надає жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог. Тобто, позивачем належний та допустимий спосіб не доведено: порушення відповідачем умов Корпоративного договору; отримання відповідачем вимоги щодо сплати компенсації; порушення своїх прав і законних інтересів.

Також, відповідач вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що він отримував вимогу позивача.

Крім того, в апеляційній скарзі міститься клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, а саме: копії опису вкладення в цінний лист та видрук скріншоту.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Корнфілд ЛТД" у справі №927/1124/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1124/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "Корнфілд ЛТД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №927/1124/23.

11.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/1124/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

15.12.2023, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №927/1124/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Корнфілд ЛТД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 призначено на 10.01.2024. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 04.01.2024.

У судовому засіданні 10.01.2024 оголошено перерву до 14.02.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач) у відпустці з 14.02.2024 до 15.02.2024, судове засідання призначене на 15.02.2024, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Корнфілд ЛТД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 призначено на 28.02.2024.

В зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. на лікарняному з 26.02.2024, а судді Буравльова С.І. у відпустці 28.02.2024 розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Корнфілд ЛТД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 призначено на 07.03.2024.

У судовому засіданні 07.03.2024 оголошено перерву до 20.03.2024.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

01.01.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Корнфілд ЛТД" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Так, у своєму відзиві позивач, зокрема зазначає, що відповідач був обізнаний про наявність та зміст ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі від 04.09.2023. Крім того, 19.09.2023 подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а отже був належним чином повідомлений про проведення підготовчого засідання 28.09.2023, а також мав можливість ознайомитись з позовною заявою.

Також, позивач вказує про відсутність зі сторони суду першої інстанції порушень прав і законних інтересів відповідача, а також принципів господарського судочинства, оскільки матеріали справи свідчать про умисне затягування судового процесу зі сторони відповідача та ненадання останнім відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Позивач зазначає про відсутність непослідовної та суперечливої поведінки суду першої інстанції, а також про відсутність істотних порушень процесуальних прав відповідача у справі №927/1124/23, оскільки виконані всі завдання підготовчого провадження, у зв`язку з чим відсутні й вагомі підстави для повернення на стадію підготовчого провадження.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що відповідачем не додано належних та допустимих доказів, відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які б підтверджували незаконність або необґрунтованість позовних вимог позивача. Докази подані після закінчення процесуальних строків. Заява про продовження процесуального строку відсутня. Заперечення відповідача щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, є безпідставними та необґрунтованими.

Також, позивач зауважує, що докази подані відповідачем разом з апеляційною скаргою не підлягають ані долученню до матеріалів справи, ані врахуванню при розгляді справи.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

В апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист та видрук скріншоту.

Згідно з частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведені докази, долучені відповідачем до апеляційної скарги, не приймається судом до розгляду, оскільки ТОВ "Корнфілд ЛТД", всупереч вимогам частини 3 статті 269 ГПК України, не надало належних доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 20.03.2024 з`явились представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

06.03.2018 між ОСОБА_1 (сторона-1) та ТОВ "Корнфілд ЛТД" (сторона-2) укладено корпоративний договір учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Агро Серівс" (далі - ТОВ "Іст Агро Серівс").

У преамбулі Корпоративного договору зазначено, що сторони володіють спільним бізнесом у сфері сільськогосподарського товарного виробництва, який ведеться (здійснюється) ними через ТОВ "Іст Агро Сервіс» (Товариство) (пункт "А"); сторони володіють частками, які у своїй сукупності складають 100% статутного капіталу Товариства (пункт "С"); кожній Стороні належить частка розміром 50% статутного капіталу Товариства (пункти "D", "Е").

Згідно з пунктом 4.6 Корпоративного договору Сторона-2 взяла на себе зобов`язання письмово повідомляти Сторону-1 про зміну (можливу зміну) складу своїх учасників (засновників) не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої зміни складу учасників (засновників) Сторони-2.

У разі неповідомлення Сторони-1 про зміну (можливу зміну) складу учасників (засновників) Сторони-2 у порядку та строки, встановлені цим пунктом договору, Сторона-2 зобов`язалась у строк до 7 календарних днів, з дати одержання відповідної вимоги від Сторони-1, сплатити на користь Сторони-1 компенсацію у розмірі 20 000 000,00 грн. Такий розмір компенсації, відповідно до домовленості Сторін, є справедливим і не підлягає зменшенню.

Відповідно до пункту 4.7 Корпоративного договору після одержання від Сторони-2 відповідного письмового повідомлення про зміну (можливу зміну) складу учасників (засновників) Сторони-2, Сторона-1 (особисто або через представника) вступає в переговори з діючими учасниками (засновниками) Сторони-2 щодо подальшої долі їх спільного бізнесу у сфері сільськогосподарського товарного виробництва, а також щодо викупу Стороною-1 у діючих учасників (засновників) Сторони-2 належних їм часток у статутному капіталі Сторони-2.

За умовами пункту 4.8 Корпоративного договору, у разі неповідомлення Сторони-1 про зміну (можливу зміну) складу учасників (засновників) Сторони-2 у порядку та строки, встановлені пунктом 4.6 цього договору, виникає також безвихідна ситуація у значенні, яке наведене у пункті 8.1 цього договору.

У підпунктах "b", "с" пункту 5.2 Корпоративного договору сторони розділили між собою частину повноважень з управління Товариством.

Так, загальне оперативне управління Товариством належить до сфери відповідальності Сторони-1. З урахуванням цього, на посаду одноособового виконавчого органу або керівника колегіального виконавчого органу Товариства має бути призначена особа, рекомендована Стороною-1.

У свою чергу, управління фінансовою діяльністю Товариства належить до сфери відповідальності Сторони-2. Враховуючи це, на посаду керівника фінансового підрозділу (фінансового директора) Товариства має бути призначена особа, рекомендована Стороною-2.

За змістом пункту 8.1 Корпоративного договору, у разі неможливості Сторін досягти згоди щодо будь-якого питання з управління Товариством, Сторони зобов`язуються докласти всіх можливих зусиль для вирішення такої безвихідної ситуації у строк до одного місяця. Під безвихідною ситуацією Сторони домовилися розуміти ситуацію, коли те чи інше питання, яке потребує обов`язкового вирішення Загальними зборами учасників Товариства, не може бути вирішене Загальними зборами учасників Товариства через недостачу голосів у кожної із Сторін для прийняття відповідного рішення із цього питання Загальними зборами учасників Товариства, а Сторони у строк до одного місяця не можуть дійти до згоди щодо можливого варіанту виходу із такої ситуації та прийняття відповідного рішення, що створює загрозу господарській, виробничій, операційній діяльності Товариства та виконанню виробничого плану Товариства, а також ситуацію, визначену пунктом 4.8 цього договору.

Згідно з пунктом 8.2 Корпоративного договору, у випадку виникнення безвихідної ситуації Сторони домовилися вирішувати її наступним чином:

8.2.1. Будь-яка із Сторін (Сторона-ініціатор) має право відправити іншій Стороні свій варіант вирішення безвихідної ситуації, а інша Сторона зобов`язується протягом 5 робочих днів розглянути пропозицію Сторони-ініціатора або прийняти пропозицію Сторони-ініціатора, або запропонувати альтернативний варіант вирішення безвихідної ситуації;

8.2.2. У разі відсутності від іншої Сторони повідомлення про прийняте рішення протягом 5 робочих днів, варіант вирішення безвихідної ситуації, запропонований Стороною-ініціатором, вважається прийнятим іншою Стороною;

8.2.3. У разі, якщо Сторони і таким чином не дійшли до узгодженого рішення про вихід із безвихідної ситуації, будь-яка із Сторін вправі надіслати іншій Стороні письмову вимогу з такими двома пропозиціями:

а) викупу належної іншій Стороні частки у статутному капіталі Товариства за певною ціною;

b) продажу своєї частки у статутному капіталі Товариства іншій Стороні за тією ж ціною.

8.2.4. Інша Сторона, одержавши таку письмову вимогу від Сторони-ініціатора вимоги про викуп, повинна протягом 5 робочих днів прийняти на свій вибір одну з таких пропозицій Сторони-ініціатора вимоги про викуп, тобто або викупити у Сторони-ініціатора вимоги про викуп її частку у статутному капіталі Товариства за вказаною нею ціною, або ж продати Стороні-ініціатору вимоги про викуп свою частку у статутному капіталі Товариства за цією ж ціною з укладанням відповідного договору купівлі-продажу. При цьому, за домовленістю Сторін у такому разі, строк оплати ціни (вартості) частки у статутному капіталі Товариства не може перевищувати 30 календарних днів з моменту укладання відповідного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства.

Пунктом 9.1 Корпоративного договору встановлено, що всі повідомлення та інше листування Сторін за цим Договором повинні бути оформлені українською та/або російською мовами (за винятком повідомлень, листування або документів, які виходять від або надаються третьою особою), в письмовій формі і повинні бути направлені іншій стороні одним із наступних способів:

а) цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення або кур`єром за наступними адресами:

Сторона-1: АДРЕСА_1 ;

Сторона-2: зареєстрована у встановленому законом порядку адреса місцезнаходження Сторони-2;

b) шляхом особистого вручення Стороні;

c) шляхом направлення електронного листа на наступні електронні адреси Сторін:

Сторона-1: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Сторона-2: cornfield.llc@gmail.com.

Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до моменту повного припинення участі у Товаристві однієї та/або обох Сторін (окрім випадків переходу частки у статутному капіталі Товариства до правонаступника(ів) Сторін) у порядку, визначеному цим Договором, та повного виконання Сторонами всіх своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 10.5 Корпоративного договору).

Корпоративний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М. А. та зареєстрований в реєстрі за №74.

Так, станом на дату укладення Корпоративного договору (06.03.2018), до складу учасників ТОВ "Корнфілд ЛТД" входили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які також є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

21.11.2022 та 22.11.2022 приватним нотаріусом Трач І.С. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ "Корнфілд ЛТД", а саме: зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; зміна місцезнаходження юридичної особи; зміна установчих документів.

Відповідно до витягів з ЄДР, станом на 22.11.2022 та станом на 11.08.2023, єдиним засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Корнфілд ЛТД" є ОСОБА_3

Як зазначає позивач, відповідач всупереч вимогам пункту 4.6 Корпоративного договору не повідомив позивача про зміну учасників (засновників) товариства, у зв`язку з чим 06.06.2023 направив на адресу відповідача ( вул. Голосіївська, 13-А, кв. 240, м. Київ, 03039 ) вимогу від 31.05.2023 про сплату у семиденний строк, з дня отримання вимоги, компенсації у розмірі 20 000 000,00 грн.

Вказана вимога не була отримана відповідачем та повернута 21.06.2023 позивачу з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінчення встановленого терміну зберігання".

ТОВ "Корнфілд ЛТД" доказів повідомлення позивача про зміну (можливу зміну) складу своїх учасників (засновників), відповідно до пункту 4.6 Корпоративного договору, у встановлений судом та ГПК України строк суду не надав.

Доказів сплати відповідачем позивачу компенсації у розмірі 20 000 000,00 грн матеріали справи також не містять.

Крім ТОВ "Іст Агро Сервіс" сторони у справі є співзасновниками ТОВ "Улянівське" з часткою позивача у розмірі 3 512 371,50 грн, а відповідача - 3 547 850,00 грн, та ТОВ "Іст Агро" (з часткою позивача у розмірі 250 000 грн, а відповідача - 250 000,00 грн).

Наведені вище обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

За приписами статті 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Статтею 167 ГК України, яка була чинною на момент укладення Корпоративного договору визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з частиною 1 статті 96-1 ЦК України (у редакції, чинній з 01.01.2023), права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Відповідно до частини 2 цієї статті, корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Частиною 6 цієї норми права встановлено, що корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

За визначенням, викладеним в частині 1 статті 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", корпоративним договором є договір, за яким учасники товариства зобов`язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації.

Так, у даній справі спір виник між позивачем та відповідачем як учасниками юридичної особи - ТОВ "Іст Агро Сервіс" щодо невиконання ТОВ "Корнфілд ЛТД" своїх зобов`язань за Корпоративним договором в частині повідомлення про зміну (можливу зміну) складу своїх учасників (засновників), тобто спір у цій справі виник з корпоративних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1-3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції, чинній на момент укладення Корпоративного договору) корпоративний договір є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним. Дата укладення та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов`язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов`язок виникає.

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться й у частині 1 статті 526 ЦК України.

Статтею 193 ГК України та статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено Корпоративний договір, за умовами пункту 4.6 якого відповідач зобов`язався повідомити позивача про зміну (можливу) зміну складу своїх учасників (засновників) не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати такої зміни, при цьому сторони встановили відповідальність за невиконання відповідачем такого обов`язку у вигляді сплати компенсації позивачу у розмірі 20 000 000,00 грн, який сторони вважають справедливим та таким, що не підлягає зменшенню.

Таким чином, підписуючи договір, відповідач мав усвідомлювати негативні наслідки нездійснення ним дій, визначених сторонами у пункті 4.6 Корпоративного договору, та погодився з розміром компенсації, що підлягає сплаті у разі порушення взятих на себе зобов`язань.

У той же час, 21.11.2022 та 22.11.2022 проведено державну реєстрацію змін щодо складу учасників відповідача та бенефіціарних власників, внаслідок яких виключено зі складу учасників ТОВ "Корнфілд ЛТД" ОСОБА_2, а єдиним засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником стала ОСОБА_3 .

Проте, в порушення умов пункту 4.6 Корпоративного договору, відповідач не повідомив позивача у встановлений у цьому пункті договору строк про таку зміну складу учасників, що за змістом пунктів 4.7, 4.8 Корпоративного договору порушило права позивача на вступ в переговори з діючим учасником (засновником) відповідача щодо подальшої долі їх спільного бізнесу у сфері сільськогосподарського товарного виробництва та щодо викупу у діючого учасника (засновника) відповідача належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "Корнфілд ЛТД", а також призвело до виникнення безвихідної ситуації у значенні, яке наведене у пункті 8.1 цього договору.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що спірні умови пункту 4.6 Корпоративного договору носять не просто інформативний та формальний характер, а викликані саме наявністю певної конкуренції та взаємоконтролю між сторонами у їх спільній діяльності (в усіх спільних проектах), а відтак і необхідністю певного контролю та виключним ставленням з боку позивача до складу засновників відповідача, саме як учасника ТОВ "Іст Агро Сервіс", тобто об`єкта їх спільних корпоративних прав.

У цих взаємовідносинах прослідковується причинно-наслідковий зв`язок між зміною складу учасників відповідача та зміною корпоративної політики ТОВ "Корнфілд ЛТД" в управлінні ТОВ "Іст Агро Сервіс", зокрема, з чим і пов`язується необхідність спірного інформування позивача для можливості подальшого придбання ним частки відповідача, що планується(-лась) до відчуження, а як наслідок і можливості збільшити свій вплив в корпоративному управлінні Товариством через участь в управлінні його співзасновника.

На переконання судової колегії, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що неповідомлення відповідачем про зміну його складу учасників унеможливило його участь в придбанні частки співзасновника Товариства, та як наслідок порушило корпоративні права позивача, безпосередньо обумовлені Корпоративним договором.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу, у якій просив у семиденний строк з моменту отримання цієї вимоги, що узгоджується з приписами пункту 4.6 Корпоративного договору, сплатити компенсацію у розмірі 20 000 000,00 грн, проте ця вимога не була вручена відповідачу та повернута позивачу з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання". Днем проставлення вказаної відмітки є 21.06.2023.

Разом із тим, сам по собі факт неотримання відповідачем кореспонденції, яку позивач надіслав на офіційну адресу відповідача, вказану в ЄДР, не може вважатися поважною причиною невиконання дій, обумовлених таким поштовим відправленням, оскільки викликаний не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Отже, з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України, семиденний строк для сплати відповідачем компенсації відліковується з дня проставлення відділенням поштового зв`язку відмітки про невручення (повернення) вказаної вимоги від 31.05.2023.

Таким чином, останнім днем для виконання відповідачем свого зобов`язання щодо сплати позивачу компенсації є 28.06.2023.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що відповідач у порушення статей 525-527, 530 ЦК України, взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив позивачу компенсації у встановлений у Корпоративному договорі строк, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 20 000 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не заслуговують на увагу твердження відповідача щодо його неповідомлення місцевим господарським судом про проведення підготовчого засідання.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.09.2023 направлена місцевим господарським судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовній заяві.

Однак, ухвала суду повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, судом першої інстанції зроблено витяг з офіційного вебсайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400057786967, тобто ухвали суду від 04.09.2023, направленої на адресу відповідача, з якого вбачається, що зазначена ухвала не була вручена відповідачу 08.09.2023 та 12.09.2023, повернута на адресу суду з причини "адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, скаржник помилково вважає, що ухвала про відкриття провадження у справі не була вручена йому з причини "за закінченням терміну зберігання".

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.06.2023 у справі №910/4473/21 (910/19757/21).

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, з метою додаткового повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі секретарем судового засідання 19.09.2023 на номер телефону відповідача - 067 508 46 16, який зазначений у позовній заяві як засіб зв`язку з цією юридичною особою, передано телефонограму про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання; особа, яка прийняла телефонограму назвалася представником ТОВ "Корнфілд ЛТД" - адвокатом Противенем С.Л.

Таким чином, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд належним чином повідомив відповідача про проведення підготовчого засідання.

Відтак, оскільки у розумінні пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 04.09.2023 є 12.09.2023, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 27.09.2023.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина 1 статті 118 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) учасника справи, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Норма про можливість поновлення процесуальних строків може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому ГПК України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21.02.2024 у справі №904/1926/23.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вказав, що зазначені представником відповідача обставини щодо неотримання позовної заяви, яка була направлена на належну адресу товариства, не можуть бути поважними причинами пропуску процесуального строку для подання відзиву, оскільки представник відповідача був обізнаний про відкриття провадження у справі щонайменше 19.09.2023, про що, крім зазначеної вище телефонограми, свідчить направлення ним заяви про проведення судових засідань у режимі відеоконференції, та мав можливість і достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, у тому через особистий кабінет у підсистемі "Електронний суд", однак цього не зробив.

При цьому, на протязі дев`яти днів (з 19.09.2023 до дня проведення підготовчого засідання - 28.09.2023) відповідач жодних дій з метою реалізації своїх процесуальних прав не вчинив, що свідчить про недобросовісність та нерозумність в його поведінці.

Можливість вчасного подання відповідачем відзиву мала суб`єктивний характер, тобто залежала від його волевиявлення, а пропуск строку на подання відзиву на позов викликаний пасивною поведінкою відповідача, яка полягає у небажанні реалізувати свої процесуальні права в повній мірі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у відкладенні розгляду справи та надання додаткового строку для подання відзиву на позов.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, ГПК України не передбачено повернення до стадії підготовчого провадження, разом з тим, відповідно до практики Верховного Суду суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що обґрунтування відповідача щодо необхідності повернення на стадію підготовчого провадження не є вагомими обставинами, які б вказували на неможливість останнім в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження вчинити відповідні процесуальні дії, тобто подати відзив на позов у встановлений судом строк.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", "Пелевін проти України", "Наталя Михайленко проти України" та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимоги Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі "Вайт і Кеннеді проти Німеччини", пункт 59; рішення у справі "Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства" (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], №28945/95, пункт 98, ECHR 2001; а також у справі "Z. Та інші проти Сполученого Королівства" (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], №29392/95, пункт 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі призведе до порушення принципів пропорційності господарського судочинства та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та надасть одній зі сторін у справі, а саме відповідачу, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим з огляду на засади господарського судочинства, з огляду на що суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Корнфілд ЛТД" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Корнфілд ЛТД".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2023 у справі №927/1124/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД".

4. Матеріали справи №927/1124/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 01.04.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов