Справа № 127/16260/22

Провадження № 1-кп/127/541/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

представника потерпілого ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, відомості про які внесено 23 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000343,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_13 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають, про що подав письмові клопотання.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, вказала, що ризики на які посилається прокурор є не доведеними та необґрунтованими. В судовому засіданні заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а в разі залишення особи під вартою застосувати заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та встановити обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. Звернула увагу суду на те, що її підзахисний відшкодував потерпілому завдану шкоду та останній не заперечує щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 . Також зауважила, що всі свідки обвинувачення та потерпілий вже допитані, а тому відпав ризик впливу на них збоку обвинуваченого. Крім того, просила врахувати стійкі соціальні зв`язки обвинуваченого, який має дружину, двох синів, постійне місце проживання, та те, що ОСОБА_6 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягується вперше, що свідчить про відсутність ризику ухилення обвинуваченого від явки до суду. На підтвердження вказаного долучила до вказаного клопотання відповідні документи. Також ОСОБА_9 зазначила, що у разі прийняття рішення про визначення щодо обвинувачення застави, ОСОБА_6 має намір в подальшому перерахувати вказану суму на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 заперечила щодо заявленого прокурором клопотання, вказала, що ризики на які посилається сторона обвинувачення є гіпотетичними, жодних доказів на їх існування та продовження їх існування прокурор не надав. Зазначила, що всі свідки обвинувачення допитані, потерпілий допитаний, тому ризик впливу на останніх відсутній. Просила врахувати наявність соціально стримуючих факторів відносно її підзахисного, оскільки ОСОБА_5 має власне житло, постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується, а також є учасником Добровольчого формування. На підставі вказаного, просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із використання електронних заходів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника, вважав, що запобіжний захід слід змінити.

Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вказав, що ризики наведені стороною прокурора на даний час відсутні. Зазначив, що його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, має дружину, сина, постійне місце проживання та працевлаштований не офіційно. Крім того просив врахувати, що ОСОБА_7 не здійснював будь-яких насильницький дій по відношенню до потерпілого. На підставі вказаного, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби із використанням електронних заходів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вказав, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого суттєво зменшились, а деякі взагалі відпали. Вказав, що відпав ризик впливу обвинуваченого на свідків обвинувачення та потерпілого, оскільки вони вже були допитані в судовому засіданні. Також відпав ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час складання обвинувального акту, сторона обвинувачення визначила, що зібраних доказів достатньо для оголошення обвинувачення, тобто будь-яких інших доказів не існує, крім тих, які наявні в сторони обвинувачення. Просив врахувати, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий, стан його здоров`я, тому вважав, що до ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника та вказав, що в умовах слідчого ізолятора він не отримує належного лікування та не зможе пройти належний реабілітаційний період після операції.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_12 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_9 щодо зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м`який. Вказав, що ОСОБА_6 дійсно відшкодував потерпілому завдану шкоду. Щодо інших обвинувачених вважав, що клопотання прокурора є обґрунтованим та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинувачених.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши подані клопотання, дійшов наступних висновків.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 31.03.2024 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 331 КПК України та наявність вказаних клопотань, суд вирішує питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд приймає до уваги наступне.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю самого обвинувачення. Санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає покарання до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Суд звертає увагу, що ОСОБА_6 взагалі не має постійного місця проживання у м. Вінниці. Згідно із обвинувальним актом адресою місця проживання ОСОБА_6 є АДРЕСА_1 . Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 перебував разом із іншими обвинуваченими у Вінницькій області тимчасово, поважних причин, обґрунтованої мети для перебування у м. Вінниці не мав та не має. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 не працює, перебував в складі Добровольчого формування №29 територіальної громади м. Києва на добровольчих засадах, проте під час вказаного не діяв з легітимною метою, а, згідно обвинувачення, вчинив протиправні дії.

ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту вказаних осіб у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду, який не завершений.

З вказаних підстав суд не зважає на заяву потерпілого та думку його представника щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , оскільки вказана думка не домінує над загальними інтересами кримінального провадження, які оцінюються судом в цілому.

Так, тяжкість кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу, ризик перешкоджання кримінальному провадженню, є доведеними та високими з огляду на суть самого обвинувачення, дані про час події – умови воєнного стану, наявність невстановленої слідством особи – співучасника.

Факти з поданих стороною захисту документів щодо родичів ОСОБА_6 , їх стану здоров`я, вказаних ризиків не нівелюють та не можуть їм запобігти. До того ж більшість з вказаних фактів існувало і на час події, що зазначена в обвинувачені, і вже довели свою неспроможність як превентивні механізми.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд зазначає, що встановлені ризики у справі свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Враховуючи приписи п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення застави з огляду на те, що згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення пов`язаного із застосуванням насильства.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приймає до уваги наступне.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю обвинувачення, за вчинення якого передбачене покарання від 8 до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Тяжкість обвинувачення, дані обвинувального акту про роль ОСОБА_4 як організатора свідчать про те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення і вказаному має запобігти належний превентивний механізм у виді достатнього запобіжного заходу.

ОСОБА_4 перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, переконує суд, що ОСОБА_4 може порушувати процесуальний обов`язок явки до суду на першу вимогу.

Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту вказаних осіб у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі думку представника потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд зазначає, що встановлені ризики у справі, а також відсутність у обвинуваченого житла за місце розгляду справи, свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Щодо скарг ОСОБА_4 на відсутність належного лікування в установі суд зазначає наступне.

Законодавством України гарантоване надання особам, які утримуються під вартою медичної допомоги в тому числі спеціалізованої та високоспеціалізованої. Вказане свідчить, що у випадку наявності в особи проблем із здоров`ям медичний працівник установи де утримується обвинувачений, зобов`язаний надати необхідну медичну допомогу або направити особу для надання спеціалізованої чи високоспеціалізованої допомоги.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд приймає до уваги наступне.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. Вказане підтверджується суттю самого обвинувачення. Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 діяв з корисливою метою, офіційно не працює, іншого джерела доходу не має, раніше чотири рази судимий. Вказане, на переконання суду, дійсно свідчить про факт того, що ОСОБА_7 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.

Крім цього, доказами у справі підтверджено, що у ОСОБА_7 відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, а також усвідомлення обвинуваченим факту того, що йому загрожує довготривале перебування у місцях позбавлення волі, свідчить про наявність ризику ухилення обвинуваченого від явки до суду.

Крім цього, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення групою осіб, а тому перебуваючи на волі і спілкуючись з іншими обвинуваченими, зможе незаконно впливати на свідків, які ще не допитані.

Враховуючи вищенаведені обставини, в тому числі думку представника потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приймає до уваги наступне.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю самого обвинувачення. Вказане, на переконання прокурора, свідчить про факт того, що ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність. Суд приймає вказане до уваги, проте оцінює не відокремлено, а в сукупності з іншими даними.

Так, згідно обвинувачення, ОСОБА_5 діяв з корисливою метою, іншого джерела доходу він не має, раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, що в сукупності із обвинуваченням дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_5 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.

Крім цього, доказами у справі підтверджено, що ОСОБА_5 проживає у м. Києві, а зареєстрований у Житомирській області. Відтак, у обвинуваченого ОСОБА_5 відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, а також усвідомлення обвинуваченим факту того, що йому загрожує довготривале перебування у місцях позбавлення волі, свідчить про наявність ризику ухилення обвинуваченого від явки до суду.

Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту вказаних осіб у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_5 перебував у Добровольчому формуванні, тому він має соціально-стримуючі фактори, суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_5 використав вказане не для захисту України від збройної агресії рф, а для вчинення ним злочину.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі думку представника потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 28.03.2024 року до 26.05.2024 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 28.03.2024 року до 26.05.2024 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - продовжити на 60 діб, починаючи з 28.03.2024 року до 26.05.2024 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - продовжити на 60 діб, починаючи з 28.03.2024 року до 26.05.2024 року, включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя: