ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

Справа № 711/4231/20

Провадження № 22-ц/821/394/24

категорія: 304070000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

учасники справи:

позивач – Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»,

відповідачі:  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на рішення Придніпровського  районного суду м. Черкаси від 08 грудня 2023 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, у складі головуючого судді Демчика Р.В., повний текст рішення складено 13 грудня 2023 року,

в с т а н о в и в :

В червні 2020 року ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» звернулося до суду із вищевказаним позовом.

Позовна заява мотивована тим, що на ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» покладений обов`язок – забезпечення тепловою енергією населення, організацій та підприємств всіх форм власності. Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно». Оскільки, в будинку АДРЕСА_1 встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири.

Лічильник обліку гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 відсутній, тому згідно п. 21 вищевказаних правил у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води теплової енергії плата за наданні послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу.

Відповідачі фактично споживаючи послуги не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачам житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

Також, зазначають, що відповідачі своєчасно з лютого 2016 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на 01 березня 2020 року складає 81 875,23 грн., що підтверджується листом-розрахунком по ОР № 40886060.

Вказують, що договір з відповідачем про надання житлово-комунальних послуг не укладений, але, відповідно до діючого законодавства відповідачі зобов`язані оплатити позивачу усі фактично спожиті ними комунальні послуги.

На підставі вищевикладеного, просять стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на їхню користь заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 81875,23 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 9405,43 грн. та 3% річних у розмірі 4230,21 грн., а всього 95510,87 грн. та стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2102,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням  Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 81875,23 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 9405,43 грн. та 3% річних у розмірі 4230,21 грн., а всього 95 510, 87 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» судовий збір у розмірі по 700,66 грн. з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 хоча і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично не проживає з 2006 року за місцем реєстрації.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 фактично припинив користуватися житлово-комунальними послугами, що надавались ПрАТ «Черкаське хімволокно» з 2006 року за адресою: АДРЕСА_3 , знайшли своє підтвердження, а тому суд не знайшов підстав для задоволення позову в частині стягнення боргу за спожиту теплову енергію з відповідача ОСОБА_2 , незважаючи на те, що під час розгляду справи судом встановлено, що ні ним, ні іншими відповідачами не подавалися відомості та заяви до підприємства щодо його не проживання за вказаною адресою та не користування певними послугами.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та є споживачами у вказаній вище квартирі, мають право на проживання, але своєчасно та в повному обсязі не вносили плату за надані послуги централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків, тож згідно з розрахунком ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ», повинні сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг. Відповідачами не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також свого розрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням ними зобов`язань з оплати за отримані послуги. Крім того, відповідачами не доведено наявністю розбіжності між здійсненими оплатами та тими оплатами, які зараховані позивачем. Також відсутні докази, що позивач неналежно надавав послуги, або будь-хто з відповідачів відмовились від отримання вказаних послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ПрАТ «Черкаське Хімволокно», посилаючись на те, що оскаржуване рішення незаконне, необґрунтоване, винесене за неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, судом не в повній мірі досліджено та оцінено докази, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, просив суд скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 грудня 2023 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 пославшись на те, що ОСОБА_2 з 2006 року за адресою АДРЕСА_3 не проживає, а тому фактично припинив користуватися житлово-комунальними послугами. При цьому суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за вищевказаною адресою та ні він особисто ні інші відповідачі не подавали відомості та заяви до ПрАТ «Черкаське Хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ», щодо його не проживання за вказаною адресою та не користування певними послугами.

Відзив на апеляційну скаргу

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, тому рішення суду є законним, обґрунтованим, у зв`язку із чим просить залишити рішення від 08 грудня 2023 року без змін, а подану апеляційну скаргу - залишити без задоволення. Стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 понесені ним судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Судом встановлено, що на ПрАТ «Черкаське хімволокно» покладений обов`язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності, що підтверджується ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 листопада 2012 року № 374 (переоформлено рішенням від 29 грудня 2016 року № 2444) /Т.1 а. с. 13/

Згідно відомостей Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 17.02.2020 за №3146-01-10 за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /Т. 1 а. с. 8-9/

Згідно відомостей відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради наданих на запит суду 01 липня 2020 року за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . /Т. 1 а. с. 23-26/

В будинку АДРЕСА_1 надаються послуги ПрАТ «Черкаське хімволокно» з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідачі отримують відповідні послуги, відкрито о/р № НОМЕР_1 , за яким наявна заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.02.2016 по 01.02.2020, яка становить 81875 грн. 23 коп., оскільки відповідачі ухиляються від перерахування щомісячної оплати за надані послуги, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості /Т. 1 а. с. 4/

Крім того, відповідачам на суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК, нараховані інфляційні втрати в сумі 9 405, 43 гривень та 3 % річних у сумі 4 230,21 гривень, за період з лютого 2016 року по грудень 2019 року, у зв`язку із простроченням відповідачами оплати комунальних послуг /Т. 1 а. с.

5-6/

Згідно з відповіді з Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 30.11.2023 інвентаризаційна справа на квартиру АДРЕСА_2 в архіві не зареєстрована /Т. 2 а. с. 108/

Відповідно до акту про встановлення факту не проживання особи за адресою від 16.05.2022 № 55, виданого Комітетом самоорганізації населення мікрорайону «Соборний», підтверджується, що ОСОБА_2 за місцем його реєстрації, а саме, за адресою: АДРЕСА_3 не проживає з 2006 року /Т. 1 а. с. 161/

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії та рішень Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000 та № 1480 від 31.10.2007 надає послуги мешканцям м. Черкаси з централізованого опалення та підігріву води.

Як вбачається з довідки управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради № 3146-01-10 від 17.02.2020, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані 4 особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Як вбачається з листа розрахунку по о/р № НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_3 ) заборгованість за послуги централізованого опалення, постачання гарячої води за період з лютого 2016 року по березень 2020 року становить 81 875,23 грн., інфляційні втрати становлять 9 405,43 грн. та 3% річних становлять 4 230,21 грн.

Правовідносини сторін, що виникли на їх підставі, регламентуються такими правовим нормами.

Відповідно до п.п.18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання між сторонами справи відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виникли правовідносини, які полягають, зокрема, у наявності в споживача зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за спожиті послуги. При цьому, відсутність відповідного договору на їх надання не звільняє споживачів від обов`язку оплачувати надані житлово-комунальні послуги, враховуючи норми п.1 ч.2 ст.7 вказаного вище закону.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах ВС від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, від 18.12.2019 у справі №522/2625/16-ц, від 25.03.2020 у справі №211/3347/18-ц.

Відповідачі не надали суду доказів відмови від отримання ними послуг з опалення та гарячого водопостачання від позивача, наявність звернень із відповідними претензіями до підприємства щодо кількості та якості наданих послуг. Квартира, в якій послуги надавалися позивачем, не від`єднана від мереж централізованого опалення та гарячого постачання у встановленому законодавством порядку, що також скаржником під сумнів при апеляційному перегляді справи не ставиться.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІІ житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд згідно нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. п.2 ч.1 ст. 5 цього ЗУ). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 1 Закону індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Крім того, згідно із ст. 9 закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Аналогічні положення щодо обов`язку нести витрати на утримання житла членами сім`ї наймача містить також ст. 64 ЖК України.

Частина 3 статті 156 ЖК України передбачає, що повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири).

Указані правові норми покладено в обґрунтування апеляційних доводів скаржника щодо необхідності солідарного стягнення з відповідачів вартості наданих комунальних послуг у квартирі, в якій вони зареєстровані.

Одночасно згідно ч. 3 ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Далі, за змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 541 ЦПК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене вище нормативно-правове регулювання, а також встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд вважає, що в даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано вказав про необхідність стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за надані послуги, а також нараховані на неї на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати, так як на відповідачів покладено обов`язок по оплаті наданих комунальних послуг у квартирі, в якій вони зареєстровані.

Такі висновки суду щодо наявності зазначеного обов`язку по оплаті послуг, а також розміру заборгованості, скаржником під сумнів не ставляться.

При цьому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 хоч і не є власником, але зареєстрований в даній квартирі з 06.06.1990, знайшли своє підтвердження та не спростовують його обов`язку по оплаті наданих послуг, який вбачається, зокрема, з положень ст. ст. 64, 156 ЖК України про обов`язок члена сім`ї власника житла нести витрати по його утриманню.

Також має бути відхилене посилання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Прядки В. М. на те, що відповідач ОСОБА_2 не користується послугами, про заборгованість по яким доводить позивач, адже фактично ОСОБА_2 офіційно у встановленому порядку не відмовився від послуг, які надавав позивач.

Так згідно п.п. 29, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005, у споживача є право, а у надавача послуг кореспондуючий обов`язок, зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з фактичного місця проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Таким чином, для того, щоб відступити від правила по замовчуванню щодо наявності у особи, місце проживання якої законно зареєстровано у квартирі, в якій надаються комунальні послуги, обов`язку по їх оплаті, така особа має подати надавачу послуг відповідну заяву з доказами, що підтверджують її відсутність в такому житлі, що за обставин цієї справи не мало місця. В протилежному випадку у надавача послуг є законні підстави виставляти вимогу про їх оплату усім особам, місце проживання яких зареєстровано у квартирі, що відповідатиме приписам ст. ст. 64, 156 ЖК України

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 вказаної статті).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.

Вказане викладене у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, просив суд стягнути солідарно із відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка виникла за період з лютого 2016 року по 01 березня 2020 року.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме із цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності.

В даній справі представник відповідача ОСОБА_2 своєю заявою від 07.12.2023 заявив про застосування строку позовної давності до вимог позивача /Т. 2 а. с. 110/

Судом першої інстанції дане питання не було вирішено та не було надано оцінку даному факту.

Як вбачається із наданого суду розрахунку заборгованості по О/Р 40886060, заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання у відповідачів виникла з лютого 2016 року по 01 березня 2020 року у розмірі 81 875,23 грн.

Відповідачами оплата за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у вказаний у позовній заяві період вносилась частково та у різний період, так у травні 2017 року відповідачами було здійснено оплату за гаряче водопостачання у розмірі 1 400 грн., у березні 2017 року - у розмірі 1 282,00 грн., у листопаді 2016 року - у розмірі 2000 грн., у червні 2016 року - у розмірі 1000 грн. та інші.

Такі дії відповідачів в частині часткової сплати основного боргу у вигляді періодичних платежів є підтвердженням визнання ними боргу, що в розумінні ст. 264 ЦК України перериває строк позовної давності, тому клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності застосуванню не підлягає.

Наведене узгоджується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №759/17465/18.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з лютого 2016 року по 01 березня 2020 року, згідно із розрахунками, наданими позивачем, у зв`язку з тим, що строк позовної давності для звернення до суду із такими вимогами перервався частковою сплатою відповідачами суми заборгованості.

Проте суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позову відносно відповідача ОСОБА_2 , пославшись на акт не проживання, який був складений та пред`явлений до суду в момент розгляду заяви про перегляд заочного рішення, враховуючи те, що такі дані до ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» не надходили, відповідач своїм правом на зменшення нарахування не використав. Та враховуючи той факт, що саме відповідач (споживач) має обов`язок повідомити позивача (надавача послуги) про не проживання за вказаною адресою, а у позивача є обов`язок по зменшенню нарахування за комунальні послуги з моменту повідомлення його про це.

З огляду на викладене, у зв’язку з тим, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з’ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду із позовною заявою та апеляційною скаргою ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» сплачено судовий збір у розмірі 5 255 грн. (2102 грн. за подання позовної заяви + 3153 грн. за подання апеляційної скарги), який підлягає до стягнення з відповідачів   ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» по 1 313,75 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в  :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» – задовольнити.

Рішення Придніпровського  районного суду м. Черкаси від 08 грудня 2023 року – скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» – задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_5 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (18036, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76, Код ЄДРПОУ 00204033, п/р IBAN НОМЕР_6 , Філія - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 354507) заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 81875,23 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 9405,43 грн та 3% річних у розмірі 4230,21 грн, а всього 95 510,87 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_5 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (18036, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76, Код ЄДРПОУ 00204033, п/р IBAN НОМЕР_6 , Філія - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 354507) судовий збір у розмірі по 1 313,75 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 02 квітня 2024 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко