Справа № 298/159/24

Номер провадження 3/298/112/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали об`єднаної справи №298/159/24 (провадження 3/298/112/24), які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого постачальником матеріалу на ТОВ «Ядзакі», за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшли два протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою суду від 12 січня 2024 року справи №298/159/24 (провадження 3/298/112/24) та №298/161/24 (провадження 3/298/113/24) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП об`єднано в одне провадження, об`єднаній справі присвоєно номер №298/159/24 (провадження 3/298/112/24).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №487910 від 10 січня 2024 року, складеного поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Гондорчин В.О., "10.01.2024 року о 21 год. 35 хв. між с. Дубриничі - с. Новоселиця, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія категорії «В», не маючи право керувати таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року 29.12.2023 року постановою БАД №268387 громадянин ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху".

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.5 ст.126КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №487932 від 10 січня 2024 року, складеного начальником СРПП відділення поліції №2 Ужгородського РУП Ярчич Р.В., "10 січня 2023 року о 21 год. 35 хв. між с. Дубриничі та с. Новоселиця, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу. Тест показав позитивний результат, а саме 1,22% о (тест №5255), чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху".

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом отримання судової повістки поштовим відправленням (рекомендоване повідомлення №0600098726508), про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд зауважує, що у протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД №487932 від 10 січня 2024 року та серії ААД №487910 від 10 січня 2024 року, складених стосовно ОСОБА_1 , містяться підписи останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом ст.268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 126 КупАП та ст. 130 КУпАП України, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Положеннями частини 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Диспозиціями ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а також керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно вимог п.2.1а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Інкримінуючи ОСОБА_1 вчинення правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, посадовою особою до матеріалів справи не долучено належних доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 протягом року повторно вчинив правопорушення, передбачене частинами другою - четвертою ст.126 КУпАП.

Так, до протоколу серії ААД №487910 від 10 січня 2024 року, складеного відносно  ОСОБА_1  додано копію постанови серії БАД №710356 від 10 січня 2024 року про притягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, крім іншого за ч.1 ст.126, ч.1 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, при цьому, вказана постанова складена стосовно ОСОБА_1 за правопорушення, яке він вчинив 10 січня 2024 року о 21 год. 35 хв., і за цим же фактом на правопорушника складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У той же час, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - повторність правопорушення, а саме: до матеріалів справи не додано копії постанови посадової особи поліції на підтвердження факту повторності правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП протягом року.

Витяг з бази ІПНП "Адмінпрактика" про те, що ОСОБА_1 29.12.2023 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із застосуванням стягнення у розмірі 3400 грн., не можна вважати належним та допустимим доказом у справі, оскільки вказаний витяг не може бути визнаний постановою уповноваженого органу на притягнення особи до адміністративної відповідальності. З вказаного витягу не можливо встановити, чи набрала вказана постанова законної сили та чи не було її оскаржено у встановленому законом порядку. Тим більше не виключено того, що постанова могла бути оскаржена особою, до якої застосовано стягнення.

Згідно із п.3 Розділу І "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року N1395: "повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП)".

Те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку, органами Національної поліції.

Суддею звертається увага на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Приймаючи до уваги те, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження правильності кваліфікації правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП в частині повторності правопорушення, провадження по справі відносно ОСОБА_1 , слід закрити з підстав, передбачених п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП.

Що стосується наявності в діях ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту а)  пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

З матеріалів справи та досліджених доказів судом встановлено, що 10 січня 2024 року о 21-ій годині 35 хвилин між с.Дубриничі та с.Новоселиця, водій - громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, результат тесту 1,22% проміле.

Факт скоєння та винуватість  ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №487932 від 10 січня 2024 року, складеного начальником СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ОСОБА_2 , яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми, містить підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання копії протоколу, та його пояснення «так 10.01.2024, близько 20.00 год. я випив один стакан вина і одне пиво алкогольне»;

- роздруківкою з технічного приладу «Alkotest 6810» до протоколу ААД №487932, тест №5255, відповідно до якої 10.01.2024 року о 21.44 год. інспектор Гондорчин В.О. провів тестування на алкоголь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , результат тесту 1,22% проміле;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до протоколу серії ААД №487932;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним старшим інспектором СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Долешак В., за результатами проведеного огляду ОСОБА_1 від 10.01.2024 між с.Дубриничі та с.Новоселиця вул.Центральна, за відомостями, викладеними у вказаному акті, огляд було проведено у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, огляд проводився за допомогою « ALCOTEST Drager» 6810, з результатами огляду ОСОБА_1 погодився;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №710356 від 10.01.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за обставин, що мали місце 10.01.2024 року о 21 год. 35 хв., якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст.121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.;

- рапортом інспектора відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Фетько-Долгірєва Д.В. від 10.01.2024 за відомостями якого 10.01.2024 о 21.48 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою Перечинський район с. Новоселиця, вул. Головна, ГРПП 1, зупинено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 , який керував т/з марки ВАЗ 2106 Д.Н.З. НОМЕР_1 з несправним габаритом та в алкогольному сп`янінні. Заявник ОСОБА_3 ;

- даними довідки, виданої начальником СРПП відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Р.Ярчич до адміністративного протоколу серії ААД №487932, за відомостями якої згідно бази ІПНП, посвідчення водія на громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 не видавалось;

- фотокопією паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з додатку «ДІЯ»; копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; фотозображенням транспортного засобу;

- дослідженими у судовому засіданні відеозаписами, що наявні на оптичному диску, який додано до матеріалів справи, на яких зафіксовано факт переслідування та зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , також на відео зафіксовано факт проходження огляду ОСОБА_1 на виявлення стану сп`яніння. З дослідженого відеозапису встановлено, що огляд проходив саме ОСОБА_1 , про результати йому відразу було повідомлено поліцейським. Крім цього, на відео зафіксовано зізнання ОСОБА_1 , що він вживав пиво.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Відповідно до ч. 1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою.

Дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України, відповідно до якого забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях останнього вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, судом встановлено, що 10 січня 2024 року о 21-ій годині 35 хвилин між с. Дубриничі та с. Новоселиця, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ5 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, результат тесту 1,22%о (тест №5255), чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, те, що допущене  ОСОБА_1  порушення Правил дорожнього руху є грубим, пов`язане з безпекою руху транспорту та вживанням алкогольних напоїв, що за своїм характером є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків даного проступку.

Суддя враховує, що в рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При визначенні розміру штрафу, а також строку позбавлення спеціального права суддя враховує наступне.

В ході розгляду справи встановлено, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутнє посвідчення водія, оскільки такого він не отримував та право на керування транспортними засобами йому не надавалось. Вказані обставини стверджуються даними довідки, виданої начальником СРПП відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Р.Ярчич до адміністративного протоколу серії ААД №487932, за відомостями якої згідно бази ІПНП, посвідчення водія громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не видавалось. Також вказана обставина підтверджується даними постанови серії БАД №710356 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.01.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, крім іншого за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п.28 Постанови ВСУ від 23 лютого 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не в праві застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена права або взагалі його не мала.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має при собі посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 згідно Правил дорожнього руху не є водієм, а іншою особою, тому до нього не може бути застосовано позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, особу правопорушника, суд вважає за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 40-1, 126, 130, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративні правопорушення, в частині вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу означеного адміністративного правопорушення.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету – 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя  Зизич В.В.