СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року                                      м. Харків                            Справа № 922/4087/23

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.

секретар судового засідання  Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача  - Нагаєць Д.В. (в залі суду) — довіреність №1 від 06.02.2023, адвокат

відповідача  -    не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тодис" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №922/4087/23 у межах апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро"  (вх.№116Х/3)  на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023  у справі  №922/4087/23  (суддя Лавренюк Т.А., повний текст рішення підписано 01.01.2024)

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Тодис", м.Харків,

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро", м.Харків,

про зобов`язання повернути зерно вартістю 634.634,00 грн 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2023  у справі №922/4087/23 позов задоволено повністю. Зобов`язано ТОВ "Агропромислова компанія "Новаагро" повернути ТОВ "Тодис" зерно - кукурудзу 3 клас у кількості 164,840 тони. Присуджено до стягнення з ТОВ "Агропромислова компанія "Новаагро" на користь ТОВ "Тодис" — 9.519,51 грн судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023  по справі №922/4087/23 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Тодис» до ТОВ «АПК «Новаагро» про зобов`язання повернути зерно відмовити в повному обсязі; надати відповідачу можливість протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду довести розмір фактично понесених судових витрат відповідачем у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції та залучити до матеріалів справи докази таких витрат.

За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Агропромислова компанія "Новаагро" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023  у справі №922/4087/23 Східним апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А, суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.) прийнято постанову від 06.03.2024, якою апеляційну скаргу ТОВ "Агропромислова компанія "Новаагро" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023  у справі №922/4087/23 залишено без змін.

19.03.2024  через систему “Електронний суд” до Східного апеляційного господарського суду позивачем подана заява про ухвалення додаткової постанови до постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024  у справі №922/4087/23 щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції в сумі 25.000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2024  у справі №922/4087/23 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя — Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024  прийнято заяву     представника   позивача - ТОВ "Тодис" про ухвалення додаткового рішення до провадження. Розгляд заяви призначено на 27.03.2024. Явку представників сторін визнано необов`язковою.

26.03.2024  на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему “Електронний суд” від ТОВ "Агропромислова компанія "Новаагро" надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому останній просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу з 25.000,00 грн до 6.000,00 грн, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду по справах №923/567/17 (п.5.4.9 постанови суду касаційної інстанції), №910/15944/17. В обгрунтування свого клопотання позивач зазначає про те, що на його думку сума витрат на послуги адвоката є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності, а також є необґрунтованою, оскільки вказані послуги не потребують значної кількості часу. З урахуванням обставин справи, змісту і форми наданих Позивачем документів та здійсненої представником Позивача роботи, - сума витрат у розмірі 6.000,00 грн повністю відповідає часу, фактично витраченому представником ТОВ «Тодис» на надання послуг в межах даної справи, а саме надання консультацій та подання відзиву на апеляційну скаргу.

В судове засідання 27.03.2024 з”явилися представник ТОВ “Тодис”, яка підтримала заяву про

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, на зв”язок в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів не вийшов, про що працівниками Східного апеляційного господарського суду складено відповідний акт №12-33/58 від 27.03.2024, в якому зазначив, що судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку у справі №922/4087/23 (вх.№116 Х) за позовом ТОВ "Тодис" до ТОВ "Агропромислова компанія "Новаагро" про зобов`язання повернення зерна-кукурудзи, проведено без участі представника ТОВ "Агропромислова компанія "Новаагро" Кожушного К.С. через відсутність можливості встановити зв`язок з ним. За даними підсистеми відеоконференцзв`язку користувач знаходився "Не в мережі".

Розглянувши заяву про ухвалення додаткової постанови, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 статті 2 ГПК України).

У відповідності до ч.2 статті 126 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу, які сторона понесла або які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 25.000, 00 грн.

Відповідно до ч.8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В даному випадку вбачається, що відзив на апеляційну скаргу, наданий позивачем, містив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи – витрати на професійну правничу допомогу, а 19.03.2024  — подана заява про долучення доказів понесених витрат подана до суду, а отже, позивачем дотримано вимоги статей 124, 129 ГПК України.

У відповідності до ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що 26.03.2024  на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему “Електронний суд” від   ТОВ "Агропромислова компанія "Новаагро", надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому останній просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу з 25.000,00 грн до 6.000,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019  у справі №922/445/19 та від 22.11.2019  у справі №910/906/18.

Відповідно до ч.5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України,  може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019  у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019  у справі №915/237/18, від 24.10.2019  у справі №905/1795/18, від 17.09.2020  у справі №904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування  суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат  (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020  у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей  123-130  ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Колегією суддів встановлено, що в якості доказів понесення адвокатських витрат позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги б/н від 01.09.2023;

- акт наданих послуг від 06.03.2024;

- завдання-доручення на завдання №1-Г від 06.03.2024.

Відповідно до умов укладеного між   ТОВ “Тодис” (клієнт) та Адвокатом Нагаєць Д.В. (адвокат) договору про надання правової допомоги 01.09.2023  клієнт дає завдання-доручення, а адвокат у разі погодження цього завдання-доручення, за плату або безкоштовно надає правову допомогу, визначену у завданні-дорученні Клієнта. Клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги що надається у порядку та строки визначені у додаткових угодах, завданнях-дорученнях які є невід`ємною частиною договору. У разі якщо сума гонорару та порядок оплати не будуть узгоджені між адвокатом та клієнтом у додатковій угоді та/або завданні/дорученні, то адвокат у відповідності до погодженого завдання-доручення надає правову допомогу безкоштовно.            

В завданні дорученні до договору про надання правової допомоги №1-Г від 01.09.2023  сторони визначили, що на підставі означеного завдання-доручення до договору про надання правової допомоги Клієнт просить Адвоката надати правову допомогу про захист                      його       інтересів у господарських судах всіх інстанцій в спорах між ТОВ “Тодис” та ТОВ “АК “Новаагро” з питання повернення зерна та вартості послуг за зберігання. Для виконання завдання-доручення Адвокат може надати наступний перелік послуг:

консультування з побудови лінії захисту 500,00 гн за 1 годину;

збір письмових доказів, в тому числі отримання та засвідчення — 50,00 грн 1 лист;

складання позовної заяви 5.000,00 грн;

складання скарг, заяв, клопотань та інших процесуальних документів — 5.000,00 грн   за 1 год;

надсилання позовної   заяви, іншого процесуального документа другій стороні — 500,00 грн за 1 лист;

представництво у судовому засіданні першої інстанції — 5.000,00 грн; 

представництво у судовому засіданні апеляційної інстанції — 5.000,00 грн; 

представництво у судовому засіданні касаційної інстанції — 5.000,00 грн.                

Остаточна сума гонорару узгоджується сторонами у акті наданих послуг після винесення   рішення судом по кожній інстанції.

Згідно з актом надання послуг до договору про надання правової допомоги від 06.03.2024  адвокат Нагаєць Д.В. надала, а клієнт ТОВ “Тодис” прийняв наступний перелік послуг по факту винесення рішення Господарським судом у справі №922/4087/23 апеляційної інстанції:

- консультування з побудування лінії захисту — 5 год * 500,00 грн = 2.500,00 грн

- аналіз письмових доказів — 90 аркушів * 50,00 грн = 4.500,00 грн.

- складання відповіді на апеляційну скаргу — 3,5 год *5000,00 грн 17.500,00 грн надсилання відповіді на апеляційну скаргу відповідачу — 1 лист — 500,00 грн = 500,00 грн.

Всього надано послуг на суму 25.000,00 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги  - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020  у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021  у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно з ч. 1, 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022  у справі №922/1964/21.

З наданої заяви-доручення №1-Г від 01.09.2023  вбачається, що сторони погодили, що остаточна сума гонорару узгоджується сторонами у акті наданих послуг після винесення   рішення судом по кожній інстанції. В свою чергу з акту наданих послуг від 06.03.2024  вбачається, що всього надано послуг на суму 25.000,00 грн.

Водночас, колегія суддів акцентує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України,  може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Так, апелянтом (відповідачем по справі) подане клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого зазначено, що заявлена сума правової допомоги не є пропорційною часу, витраченим адвокатом на надання послуг. Позовні вимоги по справі №922/4087/23 ґрунтуються на неповерненні відповідачем позивачу належного останньому зерна кукурудзи, що безпосередньо врегульовано ЦК України та Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні», і не потребує вивчення і опрацювання спеціального законодавства чи великого обсягу норм, тому справа такої категорії не є складною за своєю суттю. В акті наданих послуг зазначено про витрачення 5 годин на консультування з побудування лінії захисту та 3,5 години на складання відповіді на апеляційну скаргу. Проте, позивач в межах розгляду справи в апеляційній інстанції займав ту ж саму позицію захисту, що і в суді першої інстанції.   На переконання відповідача, представником позивача завищено обсяг наданих послуг щодо консультування клієнта з побудови лінії захисту. Час, витрачений адвокатом на консультування з побудови лінії захисту в півтора рази вищий, ніж написання відповіді на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач лише описує взаємовідносини між сторонами та на рішення суду першої інстанції, не наводячи прямих аргументів щодо апеляційної інстанції. Тобто, вся робота адвоката по складанню відзиву на апеляційну скаргу обмежилася лише викладенням обставин спору, що не потребує цілих трьох з половиною години кваліфікованого спеціаліста-адвоката, тим паче що рішення суду першої інстанції було ухвалено на користь позивача. Також, на переконання Відповідача, час на складання відзиву на апеляційну скаргу є явно завищеним, оскільки в суді першої інстанції той же представник Позивача витратила на складання позовної заяви на пів години менше, ніж на складання відзиву на апеляційну скаргу. Позивачем в акті наданих послуг визначено, що адвокатом надано, зокрема, наступний перелік послуг: аналіз письмових доказів, надсилання відповіді на апеляційну скаргу в

Колегія суддів частково погоджується з доводами позивача, з огляду на таке.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Інші види правової допомоги  - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Тобто,   аналіз письмових доказів та надсилання процесуальних документів відповідачу не є правничою допомогою, яка може бути компенсована іншою стороною по справ, адже не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Всі перелічені дії є лише одними із необхідних і прямо передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходами для подання позовної заяви, тому охоплюються поняттям "складання позовної заяви" (оскільки без збирання і засвідчення доказів і направлення їх разом з позовною заявою іншим сторонам справи, провадження в принципі не відкриється), а тому не можуть бути визнані як окремі послуги.

Крім того, слід зазначити, що час, визначений представником позивача на консультування з побудування лінії захисту та на складання відзиву на апеляційну скаргу (фактично на 3-х аркушах) є явно завищеним та не відповідає обсягу реально виконаної адвокатом роботи, оскільки відзив складається лише з опису взаємовідносин між сторонами спору із посиланням на рішення суду першої інстанції, і правова позиція адвоката будується на тій же самій позиції, що і в суді попередньої інстанції.

З урахування викладеного, детально проаналізувавши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, беручи до уваги принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають частковому відшкодуванню відповідачеві у розмірі 6.000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про частково задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тодис"” на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6.000,00 грн, в іншій частині слід відмовити.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тодис" про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, код ЄДРПОУ 40557237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тодис" (61204, м. Харків, пр. Л.Свободи, буд.32,кв.29, код ЄДРПОУ 31632049) — 6.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині відмовити.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями  287-289  ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 01.04.2024.

Головуючий суддя                                                                         О.А. Істоміна  

Суддя                                                                                               О.О. Радіонова  

Суддя                                                                                               О.Є. Медуниця