Справа № 2-а-1246/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Чубак С.М.  

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії –

                                                                ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО №081869 від 29.01.2010р., мотивуючи тим, що він Правил дорожнього руху не порушував, при розгляді справи не були дослідженні всі обставини, постанова винесена з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засідані позовні вимоги заперечив, посилаючись на підписання ОСОБА_1 протоколу про адмінстративне правопорушення без заперечень та визнання у ньому своєї вини.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО №090056 ОСОБА_1 29.01.2010р. в 18 год. 30 хв., керуючи трнаспортним засобом в м. Тернополі по вул. Живова не виконав вимогу дорожнього знаку «В’їзд заборонено», чим порушив вимоги п. 3.21 Д. 1  Правил дорожнього руху.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №081869 від 29.01.2010р. ОСОБА_1 за порушення п. 3.21 Д. 1 Правил дорожнього руху притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 255 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Суд, оцінивши матеріали справи та дослідивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до пункту 3.21 Додатку №1 до Правил дорожнього руху встановлений заборонений знак «В’їзд заборонено», за наявності якого забороняється в’їзд усіх транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення водіями вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Як свідчить протокол про адмінправопорушення від 29.01.2010р. серії ВО №090056 та оскаржувана постанова від 29.01.2010р. серії ВО №081869 позивача притягнено до адміністративної відповідальності за невиконання вимог знаку «В’їзд заборонено». Даний протокол був підписаний без заперечень з визнанням вини у вчиненому порушенні, будь-яких інших доказів позивачем до матеріалів справи в підтвердження його невинуватості в інкримінованому адмінправопорушенні не подано.

Посилання позивача на ті обставини, що постанова винесена без повного та всебічного дослідження обставин справи та з перевищенням наданих суб’єкту владних повноважень судом до уваги не беруться, оскільки вищевказані доводи ОСОБА_1 не засновані на належних доказах і спрямовані на ухилення останнім від адміністративної відповідальності за скоєне адмінправопорушення, факт наявності якого не викликає у суду жодних сумнівів

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.   В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.        

        Головуючий                                                                            Ю.І.Дзюбановський

        Копія вірна

        Суддя                                                                                        Ю.І.Дзюбановський