Справа №2-1900/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 квітня 2010 року

                                            Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                                                                            головуючої                            Тихої І.М.                      

                                                                          при секретарі                             Жулківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в:

  ОСОБА_1  звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, у якому просить стягнути з відповідача на її користь 10000 грн., отриманих відповідачем за договором позики та 5000 грн. завданої  моральної (немайнової) шкоди. Заявлені вимоги мотивує тим, що відповідач позичив у неї кошти у сумі 10000 грн., які зобов’язувався повернути до 31.12.2009 року, проте позику не повернув. Не повернувши гроші, відповідач завдав їй моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях у зв’язку з порушенням її прав та відчутті страху втратити кошти.

             Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та з мотивів, викладених у ньому просить його задовольнити.

             Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, а тому відповідно до ст.224 ЦПК України справа слухається у його відсутності, на підставі наявних в ній доказів.

           Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

           31.007.2009 року ОСОБА_2  написав розписку про позику у ОСОБА_1 коштів в сумі 10000 грн., які він зобов’язувся повернути до 31.12.2009 року.

           Таким чином відповідно до ст. 1046 ЦК України  сторони уклали договір позики.

            У відповідності до ч.1 ст.1047 ЦК України письмовим доказом, що підтверджує його укладення є письмова розписка, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

           Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані  позикодавцем  у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

    Однак відповідач свої зобов’язання за договором позики не виконав і станом на день розгляду справи в суді  його борг перед позивачкою становить 10000 грн.

         З цих підстав до стягнення із ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає 10000 грн. отриманих ним за договором позики та 220 грн. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

         В задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 позивачці, слід відмовити, оскільки позивачка суду не представила та в ході розгляду справи не здобуто доказів їх спричинення.

Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 84, 210, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 625, 1046, ч.1 ст.1047, ч.1 ст.1049,  ст. 1051 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) боргу за договором позики та 220 грн. в повернення сплачених судових витрат.

В решті позову відмовити.

             Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

   Заява про апеляційне оскарження подається апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на протязі 20 днів після подання апеляційної заяви, або без попереднього подання заяви в строк, встановлений для її подання.

Головуюча                                                                                                                                       І.М.Тиха