справа   2-116 -2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

   17 лютого  2010 року  Богодухівський районний суд Харківської області в складі:                                                     головуючого -  судді Шалімова Д.В.,

                  при секретарі              Братушкіній А.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за позовом комунального підприємства „Богодухівжитло” виконкому Богодухівської міської ради до ОСОБА_1 ,  про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

        Комунальне підприємство  „Богодухівжитло” виконкому Богодухівської міської ради звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, мотивуючи тим, що відповідачка є абонентом КП „Богодухівжитло”, послугами якого вона користується.          Відповідно до довідок КП „Богодухівжитло” № 888 від 10.12.2009 року та № 910 від 14.12.2010 року підтверджується надання послуг в будинку (електроенергія в місцях загального користування, вивіз сміття, прибирання прибудинкової території), в якому мешкає відповідачка. Згідно п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій власники квартир, багатоквартирних будинків зобов’язані вносити плату за обслуговування та ремонт будинку.

    Згідно п. 3 ст. 20 ЗУ " Про житлово - комунальні послуги" відповідачка зобов’язаний була укласти договір та сплачувати житлово - комунальні послуги. Але до цього часу договір не укладено, незважаючи на те, що послуги продовжують надаватися і незважаючи на це відповідачка відмовляється сплачувати за надані послуги, в зв’язку із чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість за надані послуги, яка станом на 01.12.2009 року складає  1331 грн. 57 коп.

Позивач прохав стягнути з відповідача  зазначену суму заборгованості та судові витрати.

    В подальшому представник позивача уточнив   позовні вимоги, а саме вказав, що борг відповідачки перед позивачем за надані останнім послуги становить 1391,07 грн. за період з січня 2007 року  по 01 лютого 2010 року та прохав стягнути судові витрати з відповідачки.  

            Представник позивача в судове засідання з’явився, позов підтримав, просив стягнути з відповідачки заборгованість за надані послуги у розмірі 1391,07 грн. та судові витрати.

    Відповідачка ОСОБА_1  в судовому засіданні позов визнала частково, пояснила що, позивачем надаються послуги, такі як вивіз сміття та прибирання прибудинкової території двірником.

    Суд, вислухав пояснення представника позивача, відповідачки, дослідив матеріали справи  вважає, що позов підлягає  задоволенню.

    В ході судового слухання встановлено, що  відповідачу дійсно надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але оплату за них остання не здійснювала.

Згідно ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» «законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг...»

Згідно ст. 1 ч. 1 Закону України  «Про житлово-комунальні послуги» «комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.»

    Відповідно до ст. 10 ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду” утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та при будинкових територій. На квартири, що перебувають у приватній власності громадян, право власності на які громадяни набули на інших підставах ( серед яких  викуп ), розповсюджується дія Правил, описаних вище.

    Згідно п. 17. Правил користування приміщеннями жилих будинків, споруд та прибудинкових територій власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити плату за обслуговування та ремонт будинку.    

            Ст.66,ст.67 ЖК України передбачено внесення плати за користування житлом та за комунальні послуги.

            Ст.68 ЖК України передбачено щомісячне внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги.

           Статтями 20, 21  ЗУ „Про житлово – комунальні послуги” визначені обов’язки споживача та виконавця житлово – комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово – комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово- комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово – комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором

Відповідно  до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ № 572 від 08.10.1992 року, обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово – комунальних послуг та оплачувати надані послуги.

            Згідно ст.  526  ЦК України " Зобов"язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору..."

            Згідно змісту ст.530  ЦК України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк (термін) його виконання.

    При цьому суд приймаючи до уваги, що хоча вказаний договір між сторонами не було укладено, але суд  вважає за необхідне стягнути заборгованість, оскільки встановлено, що відповідач користується відповідними послугами КП.

            Згідно розрахунку, наданого представником позивача, відповідачкою ОСОБА_1  оплата не проводиться, заборгованість за період станом на 01 лютого  2010 року складає 1391,07 грн., що свідчить про невиконання відповідачкою взятих на себе зобов’язань в частині щомісячної оплати за надані послуги.

    Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судовий збір у вигляді сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, державне мито у сумі  51 грн. підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави. (позивач згідно Рішення сесії Богодухівської міської ради від 17.12.2008 р. звільнений на 100% від сплати державного мита).

    Керуючись ст. 526, ст.530 ЦК України, ст. ст. 66 – 68 ЖК України, п. 7 – 17  Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ № 572 від 08.10.1992 року, ст.ст.88, 209, 213- 215  ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов  комунального підприємства  „Богодухівжитло” виконкому Богодухівської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості -  задовольнити .

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства „Богодухівжитло”  заборгованість за надані послуги,  у розмірі 1391 грн. 07 коп.

    Стягнути з  ОСОБА_1 на користь комунального підприємства „Богодухівжитло” витрати у справі на інформаційно-технічне забезпечення, у розмірі 30 гривень.

 Стягнути  з ОСОБА_1   в дохід держави, судовий збір у розмірі  51 грн.

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання через Богодухівський районний суд заяви про апеляційне оскарження даного рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання через Богодухівський районний суд апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. У разі, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяв про апеляційне оскарження, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

      СУДДЯ