ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

27 червня 2007 р.

№ 12/46

          Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого,

Подоляк О.А.,

Козир Т.П.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу           Приватного сільськогосподарського підприємства "Сан"

на рішення                                         господарського суду Житомирської області

від 07.02.2006р.

у справі                                                  № 12/46

господарського суду                              Житомирської області

за позовом                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агрострома"

до          Приватного сільськогосподарського підприємства "Сан"

про          стягнення 465 527,17 грн.

за участю представників:

позивача –          не з"явились

відповідача –          Гуртовенко Р.М.

ВСТАНОВИВ:

В січні місяці 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрострома" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Сан" про стягнення основного боргу у розмірі 385 600 грн., 2 807,17 грн. пені та 77 120 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.02.2006р. (суддя Сікорська Н.А.) позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Сан" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрострома" 385 600 грн. основного боргу, 2 807,17 грн. пені та 77 120 грн. штрафу, 4 660 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В подальшому ухвалою цього суду від 27.07.2006 року за заявою відповідача  на підставі ст.121 ГПК України розстрочено виконання рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2006р. у справі №12/46 по погашенню заборгованості ПСП "Сан" перед ТОВ "Агрострома" у наступному порядку: до 25.07.2006р. погашається 175 000 грн. заборгованості, до 01.09.2006р. –185 000 грн., до 30.09.2006р. – 105 527,17 грн.

В касаційній скарзі Приватне сільськогосподарське підприємство "Сан" просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність доказів відпуску товару позивачем та на те, що судом розглянуто справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи,  перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши  правильність застосування господарським судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору  та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 24.06.2005 року між ТОВ "Агростома" та ПСП "Сан" укладено договір купівлі –продажу обладнання №24-06/2005-01, за яким позивач продав відповідачу обладання, перелік якого зазначено в специфікації, яка являється додатком №1 до цього договору.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов"язання за договором, що підтверджено накладною б/н від 25.06.2005 року, яка підписана обома сторонами та скріплена їх печатками.

          Згідно умов п.4.2. цього договору сторонами погоджено, що продаж товару здійснюється на умовах кредиту з відстрочкою платежу на 5 місяців з моменту підписання договору.

Відповідач, порушивши умови вказаного договору, за товар розрахувався частково на суму 14 400 грн., а тому у зв'язку з несплатою останнім грошових коштів позивачу у строк до 24.11.2005р., у останнього виникло право на позов.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 385 600 грн., суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, які підтверджені відповідними належними доказами.

Дані висновки суду відповідають вимогам закону, встановленим судом обставинам та ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, згідно положень ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В зв'язку  з тим, що умовами п.4.2. договору передбачений продаж товару на умовах кредиту з відстрочкою платежу на 5 місяців з моменту підписання договору, обов"язок відповідача щодо повної сплати настав 24.11.2005р.

Законність продажу товару на умовах кредиту з відстрочкою платежу також передбачена статтею 694 ЦК України.

Згідно ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки п.4.2. договору встановлений момент виконання обов"язку відповідача по оплаті товару у строк не пізніше 24.11.2005р., висновок місцевого господарського суду про факт заборгованості відповідача в зв'язку з неналежним виконанням ним умов договору є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків суду.

Посилання касаційної скарги на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема незастосування до спірних правовідносин ч.2 ст.530 ЦК України, що визначає момент виконання зобов'язань боржником, якщо не встановлений строк виконання у договорі, не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначалось вище, відстрочка оплати товару складала 5 місяців, а тому останнім числом його оплати було 24.11.2005р., тобто через 5 місяців, в зв"язку з чим обов'язком відповідача є виконання грошового зобов'язання перед позивачем саме у встановлений строк.

Також безпідставними є доводи касаційної скарги щодо непідтвердження позивачем факту прийняття товару відповідачем у зв"язку з відсутністю посилання на нього у накладній, оскільки накладна підписана представником відповідача, скріплена його печаткою, а перелік товару, визначеній у ній відповідає специфікації до договору №24-06/2005-01 від 24.06.2005р.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника і в частині незастосування судом першої інстанції норм ст.658 ЦК України щодо права продажу товару лише власником, яким позивач не був на момент продажу товару.

Крім цього, посилаючись на відсутність права власності у позивача на проданий відповідачеві товар, скаржник в касаційній скарзі не зазначив осіб, які можуть вимагати його повернення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України, якщо справу розглянуто судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, зазначене порушення є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду.

Посилання відповідача на те, що він не знаходиться за адресою, яка зазначена у позовній заяві (Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, с.Промівка, вул. Леніна,33), а його місцезнаходження за довідкою Головного управління статистики у Житомирській області, виданою 17.01.2006р. №03-03-397 є Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, с.Добринь, в зв"язку з чим він не знав про існування судового спору, не отримував ухвал господарського суду Житомирської області про призначення справи і внаслідок цього був позбавлений можливості захистити свої права, спростовується матеріалами справи, а саме - відповіддю Головного управління статистики у Житомирській області, виданою за запитом позивача 20.01.2006р. за №14/10/54, у якій зазначена адреса відповідача –Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, с.Промівка, вул. Леніна,33.

На зворотній стороні ухвали господарського суду Житомирської області від 05.01.2006 р. про порушення провадження у справі стоїть відмітка про надіслання ухвали сторонам у справі, в зв"язку з чим відсутні підстави вважати, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і був обмежений можливості реалізувати процесуальні права сторони, передбачені ст.22 ГПК України.

Отже, посилання скаржника на неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті судового акту є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих позивачем доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому судовий акт слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Сан"  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2006р. у справі №12/46 залишити без змін.

Головуючий суддя

Н.І.Мележик

Судді

О.А.Подоляк

Т.П.Козир