Судове рішення #84390631
Єдиний державний реєстр судових рішень

Єдиний унікальний номер справи № 752/21057/19 Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1 

Провадження № 11-кп/824/379/2020 Доповідач ОСОБА_2 

 

 

  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

22 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі: 

головуючого  судді ОСОБА_2 ,

суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 

за участю:

прокурора - ОСОБА_5 

обвинуваченого  ОСОБА_6 

захисника  ОСОБА_7 

секретаря судових засідань  ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року, в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України відкладено.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_6 та ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 05 січня 2020 року.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , суд першої інстанції, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, оскільки в ході розгляду даного клопотання суд першої інстанції встановив наявність ризиків, визначених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинувачених  ОСОБА_6 та ОСОБА_9 переховуватись від суду та впливати на свідків і потерпілого та з урахуванням даних, що характеризують їх особи, зокрема, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, а саме шість разів, за корисливі злочини проти власності, його вік та стан здоров`я, відсутність місця роботи, міцності соціальних зв`язків, ОСОБА_9 раніше судима, перебуває у розшуку у зв`язку із ухиленням від суду за її обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, її вік та стан здоров`я, відсутність місця роботи, міцності соціальних зв`язків, а також з урахуванням тяжкості злочину, у якому вони обвинувачуються дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченим обрані запобіжні заходи у виді тримання під вартою.

Крім того, суд першої інстанції враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , який зловживав своїми правами, двічі не бажав брати участь у підготовчому судовому засіданні, а в третій раз відмовився залишати камеру та вийти на відеоконференцзвязок та пославшись на аналогію ст. 330 КПК України дійшов висновку, про можливість проведення процесуальної дії, без обвинуваченого, за участі його захисника, таким чином не порушуючи прав ОСОБА_6 , з результатами якої негайно його ознайомити шляхом направлення копії ухвали. 

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року просить її скасувати та змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою, на іншу більш м`яку. 

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції розглянув клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою без його участі, чим порушив вимоги кримінального процесуального закону, Конституції України та Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Вказує, що мав бажання бути присутнім у підготовчому судовому засіданні 07.11.2019, і просив доставити його до зали суду. Зазначає, що своїми правами не зловживав, не зміг бути присутнім у попередніх судових засіданнях через погіршення стану здоров`я, що підтверджується висновком лікаря, проводити судове засідання у режимі відеоконференції йому не пропонували. Вказує, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, всупереч вимогам закону йому не було вручено завчасно, чим було порушено його право, передбачене кримінальним процесуальним законом. Крім того, апелянт посилається на те, що прокурором у клопотанні не було доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив залишити її без задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши надані в копіях матеріали провадження, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5ст. 176 цього Кодексу.

У відповідності до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. 

Як вбачається з оскаржуваної ухвали судом першої інстанції при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано та враховано всі обставини за яких таке продовження можливе.

Так, судом першої інстанції, були наданні пояснення прокурора та заслухана думка захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , для з`ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом першої інстанції в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.

Всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченого, суд першої інстанції при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , належним чином дослідив всі обставини, які мають значення при вирішенні даного питання, врахував ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжкого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, а саме шість разів, за корисливі злочини проти власності, його вік та стан здоров`я, відсутність місця роботи, міцності соціальних зв`язків та обґрунтовано встановив, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час судового розгляду та запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від суду, впливу на свідків та потерпілого.

Рішення суду першої інстанції прийнято на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення. 

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про існування у обвинуваченого ОСОБА_6 ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою жодним чином не зменшились і в сукупності з даними про особу обвинуваченого вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного йому запобіжного заходу, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 в цій частині є безпідставними.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 , проте за відсутності самого обвинуваченого ОСОБА_6 , який зловживав своїми правами та не бажав брати участь у підготовчому судовому засіданні. Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, про те, що він своїми правами не зловживав, та мав бажання брати участь у судовому засіданні повністю спростовуються матеріалами провадження, журналом судового засідання та аудіозаписом судового засідання, з якого слідує, що головуючим суддею було повідомлено учасників кримінального провадження про небажання обвинуваченого брати участь у підготовчому судовому засіданні, а також відеозаписом проведеного судового засідання 07.11.2019 у режимі відеоконференціїпід час трансляції з Державної установи «Київський слідчий ізолятор», відповідно до якого, брала участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції лише обвинувачена ОСОБА_9 .

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в даній ситуації, розгляд клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у його відсутність, не є істотним порушенням кримінального процесуального закону в розумінні ст. 412 КПК України. 

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні, а тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , залишити без задовольнити, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року, щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою  без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. 

 

Судді:

 

 

 

_____________ __________________ __________________

 ОСОБА_2   ОСОБА_3  ОСОБА_4 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація