УХВАЛА

23 січня 2020 року

Київ

справа №1740/2312/18

адміністративне провадження №К/9901/33578/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1740/2312/18 (№ 857/7534/19) за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС була залишена без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

20.12.2019 Офіс великих платників податків ДФС (згідно з поштовим повідомленням) отримав ухвалу Верховного суду від 12 грудня 2019 року про залишення касаційної скарги без руху.

28.12.2019 на адресу суду скаржником було відправлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, в обґрунтування вказаного клопотання Офіс великих платників податків ДФС посилається на те, що Львівське управління Офісу великих платників податків ДФС (як відокремлений підрозділ Офісу великих платників податків ДФС, який не є самостійною юридичною особою та самостійно не фінансується та в котрого позивач знаходиться на обліку) звернулось до Офісу великих платників податків ДФС із листом від 04.11.2019 № 9326/28-10-52-18 про здійснення оплати судового збору у справі № 1740/2312/18 (№ 857/7534/19) в розмірі 271293,38 грн, проте на даний час на адресу Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС платіжне доручення про сплату судового збору у справі № 1740/2312/18 (№ 857/7534/19) в розмірі 271293,38 грн не надходило.

Крім того орган владних повноважень, повідомляє, що протягом листопада-грудня 2019 року відповідно до листів УКДС у Печерському районі з Офісу великих платників податків ДФС здійснюються безспірне списання коштів та зупинено операції з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Додатково, Офіс великих платників податків зазначає, що вищезазначене платіжне доручення зареєстроване в УКДС України у Печерському районі м. Києва та після знаття арешту, відповідні кошти негайно будуть проплачені за подання касаційної скарги у справі № 1740/2312/18 (№ 857/7534/19) в розмірі 271293,38 грн, а платіжне доручення направлене на адресу Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС.

Також, Офіс великих платників податків ДФС звертає увагу суду на наявність боргу зі сплати судового збору в розмірі понад 80 млн. грн.

Залишення касаційної скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків касаційної скарги та дотримання порядку її подання.

Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Суд, перевіряючи обставини, щодо клопотання Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку виконання вимог ухвали, дійшов висновку, що скаржником не додано будь-яких доказів, того, що у разі продовження строку на усунення недоліків вони будуть усунені у встановлений термін, а крім того до вищенаведеного клопотання надано листи Управління ДКС України у Печерському районі в яких наявна інформація, щодо безспірного списання коштів з рахунків Офісу великих платників податків ДФС, що на думку суду тільки підкреслює невизначеність коли саме податковий орган буде в змозі надати відповідне платіжне доручення про сплату судового збору у вищезазначеній справі до Верховного суду.

Крім того, доводи податкової, щодо наявності зареєстрованого платіжного доручення про сплату судового збору у справі № 1740/2312/18 (№ 857/7534/19) в розмірі 271293,38 грн в Управлінні ДКС України у Печерському районі ніяким чином не підтверджені, тому не можуть братися судом до уваги.

У зв`язку з цим, доводи суб`єкта владних повноважень, наведені на обґрунтування підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, не можуть бути оцінені як об`єктивна перешкода при вирішенні питання щодо продовження цього строку.

Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1740/2312/18 (№ 857/7534/19) повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

4. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Васильєва